Постановление суда № 138809772, 06.08.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1040/25

Провадження № 1-кп/177/81/26

У Х В А Л А

Іменем України

06.08.2026 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об`єднаному кримінальному провадженні № 12022040000000448 від 03.09.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України та № 12025040000000346 від 07.04.2025 за ч. 3 ст. 135 КК України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілої,

адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого,

В С Т А Н О В И В:

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст.135 КК України.

Судовий розгляд кримінального провадження триває відповідно до визначеного судом порядку. Допитано потерпілу, частину свідків, досліджено матеріали кримінального провадження. Отже, станом на 06.08.2026 заверши розгляд справи з об`єктивних причин, не вдається.

Прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , яке обґрунтовано тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Оскільки строк запобіжного заходу спливає, прокурор просив його продовжити ще на 60 днів, вважаючи обвинувачення щодо ОСОБА_2 обґрунтованим, а ризики такими, що не зменшилися та продовжують існувати.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити з підстав та мотивів, що наведені в ньому.

Представник потерпілої ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 наполягав на задоволенні клопотання прокурора та просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 .

Обвинуваченого ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вказував, що не має наміру уникати від суду.

Також обвинувачений вважав за можливе розглянути вказане клопотання за відсутності його захисника, адвоката ОСОБА_7 , яка перебуває у відпустці та не мала технічної можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора та заперечення щодо нього, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12022040000000448 від 03.09.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2026

Судовий розгляд кримінального провадження триває та з об`єктивних причин завершений бути не може, а строк запобіжного заходу спливає 09.08.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно зі ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості

Так, судовий розгляд триває на стадії допиту свідків, але строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , продовженого ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2026, закінчується 09.08.2026.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Розглядаючи клопотання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , суд приймає до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, санкцією статті яких передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, максимально до 8 років. Вказана обставина свідчить про можливість переховування обвинуваченого від суду, із метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи можливість покарання, що в свою чергу не сприятиме розгляду справи у розумний строк та суперечитиме інтересам суспільства.На переконання суду, ризик можливого переховування від суду є реальним та таким, що не зменшився, тим більше, враховуючи існуючу в країні обстановку, наявність тимчасово непідконтрольних територій та триваючу збройну агресію рф проти України, а також з урахуванням даних, що характеризують обвинуваченого.

Про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить також і те, що після вчинення ДТП обвинувачений залишив місце події, на виклики до слідчого не з`являвся та тривалий час перебував у розшуку до його затримання, знищив шляхом підпалу автомобіль, що є речовим доказом в справі.

Дані про особу обвинуваченого також засвідчують той факт, що останній раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, що може свідчить про антисоціальну направленість його поведінки та небажання вести законослухняний спосіб життя.

На даний час не допитані всі свідки, а отже, наявний ризик впливу ОСОБА_2 на свідків. Окрім того, суд враховує ту обставину, що свідок ОСОБА_9 , будучи допитаною під час досудового розслідування як свідок, у судовому засіданні від надання показань відмовилася.

Із урахуванням наведених обставин, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, передбаченого за їх скоєння, застосування запобіжних заходів не пов`язаних з утриманням обвинуваченого під вартою не попередить вчинення ним нових злочинів, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання процесуальних рішень суду, а тому, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченим заставу.

Із огляду на викладене, клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 187, 194, 199, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора пропродовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у об`єднаному кримінальному провадженні № 12022040000000448 від 03.09.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України та № 12025040000000346 від 07.04.2025 за ч. 3 ст. 135 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.10.2026 включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 06.08.2026 о 16 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_1