Постановление суда № 138809709, 31.07.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1898/26

провадження №1-кс/176/270/26

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2026 р. слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду у режимі відеоконференції клопотання слідчої СВ ВП № 5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новомануйлівка Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у рамках кримінального провадження № 12026041220000222, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , слідчої ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчої СВ ВП № 5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження № 12026041220000222, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 15.04.2026 року, та малознайомим їм потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є особою з інвалідністю, з дозволу власника помешкання ОСОБА_8 в період часу приблизно з 20 год. 40 хв. 15.04.2026 по 00 год. 00 хв. 16.04.2026, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебували в помешканні ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 та розпивали спиртні напої.

Надалі, у ОСОБА_5 , який попередньо дізнався від потерпілого, що останній має грошові кошти на банківській картці, яка перебувала в полі зору ОСОБА_5 , близько опівночі 16.04.2026, більш точно в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, скориставшись тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заснули та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Отримавши у розпорядження банківську картку потерпілого ОСОБА_8 , який є клієнтом банку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 рахунок ІІА 303052990000026205684046200, володіючи повними реквізитами, необхідними для реєстрації в мобільному додатку «Приват24», ОСОБА_5 на належному йому мобільному телефоні здійснив реєстрацію в банківському додатку відомостей картки потерпілого ОСОБА_8 , після чого змінив пін-код доступу до картки.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, 16.06.2026 приблизно о 01 год. 00 хв., більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи вдома у ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на несанкціоноване втручання до автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк», з корисливих мотивів.

Того ж дня, 16.06.2026 приблизно о 01 год. 00 хв., більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_9 впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та не контролює, відсутністю можливих свідків та очевидців, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_8 здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», знаючи реквізити картки потерпілого, а саме номер картки, СУУ- код, термін дії картки та назву, увійшов до власного додатку «Приват24» й додав картку потерпілого, при цьому змінивши пін-код доступу до неї. Таким чином ОСОБА_5 немаючи дозволу на доступ до банківського рахунку ОСОБА_8 , ввів зміни, що надали доступ до використання і розпорядження даними, які були на рахунку потерпілого, увів новий пін-код з метою розблокування доступу до вказаного додатку «Приват24», який згідно Із Законом України «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, самочинно, без дозволу власника ОСОБА_8 в порушення вимог ч. 2 cт. 11, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію», ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», маючи авторизацію до особистого кабінету потерпілого, здійснив вхід до особистого кабінету в автоматизовану систему «Приват24» ОСОБА_8 в результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку № и А 303052990000026205684046200, банківської картки за № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 , що призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк» та отримав інформацію про поточний стан рахунку потерпілого, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є банківською таємницею.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснено несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», яка належить АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, на підставі викладених фактів, встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.

Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 342/2026 від 04.05.2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 04.05.2026 на 90 діб, який затверджено Законом України № 4857-ІХ від 04.05.2026.

Так, у ОСОБА_5 , який попередньо дізнався від потерпілого ОСОБА_8 , який є особою з інвалідністю, що останній має грошові кошти на банківській картці, під час перебування в квартирі потерпілого ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 близько опівночі 16.04.2026, більш точно в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, скориставшись тим, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 заснули та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

16.04.2026 року, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не бачить їх, будучи обізнаним про дію в Україні воєнного стану, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, таємно, без дозволу потерпілого, ОСОБА_5 прийшов за адресою: вул. Героїв України, буд. 20 в м. Жовті Води, Кам`янського району Дніпропетровської області та здійснив зняття грошових коштів з банкомату AT «Ощадбанк», BRANCH 10003-0490, використовуючи банківську платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк № НОМЕР_2 рахунок НОМЕР_3 , яка належить потерпілому ОСОБА_8 , здійснивши 3 транзакції:

- о 03 год. 22 хв. у сумі 2000 грн.;

- о 03 год. 23 хв. у сумі 5000 грн.;

- о 03 год. 23 хв. у сумі 2000 грн.,

тим самим, таємно викрав з рахунку ОСОБА_8 грошові кошти в загальній сумі 9 000 грн 00 коп, якими розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив матеріальний збиток ОСОБА_8 на загальну суму 9000 грн.

Таким чином, встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

30.07.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 361 КК України, у межах кримінального провадження № 12026041220000222 від 01.05.2026.

Обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджуються сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.04.2026;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 02.05.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.05.2026;

- протоколом перегляду відеозапису за участю потерпілого від 28.05.2026;

- протоколом огляду предмета, добровільно виданого ОСОБА_8 , від 28.05.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_8 від 28.05.2026, під час якого впізнано ОСОБА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_8 від 28.05.2026, під час якого впізнано ОСОБА_7 ;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що містять банківську інформацію, отриману в АТ «Ощадбанк», від 30.06.2026;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що містять банківську інформацію, отриману в АТ КБ «ПриватБанк», від 21.07.2026;

- відповіддю військової частини НОМЕР_1 ;

- відповіддю військової частини НОМЕР_4 ;

- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 30.07.2026;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.07.2026;

- матеріалами, що характеризують особу підозрюваного.

Під час допиту як підозрюваного ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також установлено, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, особою з інвалідністю не є, проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 26.08.2024, обіймає посаду кулеметника 2 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , не одружений, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, опікуном чи піклувальником не призначений, на обліку в центрі зайнятості не перебуває.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Крім того, йому інкримінується кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 361 КК України.

Під час допиту як підозрюваного, а також під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 підтвердив обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю визнав свою вину та пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчим наведено обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. На думку слідчого, цей ризик підтверджується характером інкримінованих дій, способом їх вчинення, а також тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може вчинити нові кримінальні правопорушення.

Також слідчий посилається на ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаючи, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом симулювання хвороби, самокалічення чи використання інших способів ухилення від кримінальної відповідальності.

На переконання слідчого, застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме зазначеним ризикам, у зв`язку з чим виникла необхідність застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання за обставин викладених в ньому та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 , заперечуючи проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.

Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

В судовому засіданні встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наданими письмовими доказами.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.

Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Враховуючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі доведеності його вини, слідчий суддя вважає, що існує ризик того, що підозрюваний, усвідомлюючи можливі негативні наслідки, може вживати заходів, спрямованих на ухилення від участі у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя враховує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Зазначений ризик оцінюється з урахуванням обставин інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, способу їх вчинення, а також даних про особу підозрюваного.

Разом з тим, посилання слідчого на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недостатньо обґрунтованим, оскільки наведені у клопотанні обставини щодо можливого самокалічення, симулювання хвороби або використання інших способів ухилення від кримінальної відповідальності мають характер припущень та не підтверджені конкретними фактичними даними.

Отже, за результатами розгляду клопотання слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є реальними та такими, що підлягають врахуванню при вирішенні питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

За наведених обставин, враховуючи характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, а також встановлені ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам.

За викладених обставин, вважаю за необхідне задовольнити клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 вересня 2026 року включно

Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 182, ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави, на переконання слідчого судді, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам.

У разі внесення застави на підозрюваного підлягають покладенню обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчої СВ ВП № 5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження № 12026041220000222, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новомануйлівка Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 вересня 2026 року включно.

Встановити ОСОБА_5 розмір застави сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок.

Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами:

Отримувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738

Банк отримувача ГУДКСУ в м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442

Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи або частка майна такого

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- не відвідувати будь-які розважальні заклади.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_12