Решение № 138809104, 05.08.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1023/26

Провадження №2/157/711/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС») звернулося через систему «Електронний суд» у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 278133 від 04 березня 2025 року у розмірі 7 620 гривень 80 копійок, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 гривень. В обґрунтування вимог зазначає, що 19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19 грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/1 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 04 березня 2026 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 278133 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, договір був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису - одноразового ідентифікатору, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, які додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Згідно з умовами кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит у гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4000 грн, дата надання кредиту: 04 березня 2025 року, строк кредиту: 90 днів, валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка - 0,72 % (процентів) на добу. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7 620 грн 80 коп., яка складається з: 4000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2 620 грн 80 коп. - прострочена заборгованість за відсотками в розмірі; 1000 грн - послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору. Умовами кредитного договору сторони погодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Згідно з умовами кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. На підтвердження видачі первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 04 березня 2025 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів. Умовами Договору передбачено, що датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, тобто 04.03.2025. На виконання вимог ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання. Орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» у зв`язку з невиконанням фінансових зобов`язань відповідачем в рамках кредитного договору становить 15 500 грн.

хвалою судді від 31 березня 2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою судді від 05 червня 2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача Пархомчук С.В. у судове засідання не з`явився, зі змісту поданої ним позовної заяви вбачається, що він просить справу розглянути у відсутності представника позивача та у разі неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, викликався до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідача вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причину неявки у судове засідання ОСОБА_1 не повідомив і відзиву на позовну заяву не подав.

За таких обставин та з огляду на те, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 05 серпня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 04 березня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 278133, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4 000 гривень на строк 90 днів з 04.03.2025, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 262,8% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% (процентів) на добу, з періодичністю сплати платежів кожні 14 днів, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговування кредиту) 25 % від суми кредиту, дата повернення кредиту 01.06.2025.

ОСОБА_1 уклав зазначений договір шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору), а також шляхом підписання одноразовим ідентифікатором заяви на отримання кредиту, яка є частиною кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053 ЦК), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» .

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Матеріали справи свідчать, що зазначений кредитний договір був укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про споживче кредитування».

ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на його платіжну картку, що підтверджується копією письмового підтвердження щодо здійснення переказу коштів за підписом директора ТОВ «ПРОФІТГІД» Борового О. (номер транзакції 44111-31262-98403).

Згідно з умовами кредитного договору № 278133 від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, нараховані відсотки за користування кредитом на умовах, передбачених договором.

Проте, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання по кредиту не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по кредиту, розмір якої складає 7 620 грн 80 коп., з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 2 620 грн 80 коп. - сума заборгованості за відсотками, 1 000 грн комісія, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунка по кредитному договору № 278133 від 04 березня 2025 року, доказів на спростування якого ОСОБА_1 не надав.

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якої до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 278133 від 04 березня 2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року до позивача ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 278133 від 04 березня 2025 року у сумі 7 620 грн 80 коп.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).

Відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору № 278133 від 04 березня 2025 року не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту у вищезазначеному розмірі.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» є обґрунтованими та їх належить задовольнити.

Оскільки позов задоволено у повному об`ємі, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» понесені останнім та документально підтвердженні витрати, пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із актом про отримання правової допомоги від 08 червня 2026 року та договором про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09 квітня 2026 року, надана позивачу адвокатом Пархомчуком С.В. правова допомога полягала у консультації щодо перспектив судового врегулювання кредитної заборгованості в рамках кредитного договору № 278133 від 04.03.2025 (0,5 години), складенні та поданні до суду позовної заяви, моніторинг, аналіз судової практики (3 години), інші клопотання заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи (1,5 години), всього було затрачено часу - 5 годин, а також канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції (500 грн).

Загальний розмір витрат на правову допомогу, які просить позивач стягнути з відповідача складає 15 500 грн.

Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.

З урахуванням обсягу наданої правової допомоги, зокрема, змісту та обсягу підготовленої позовної заяви, затраченого на це часу, і беручи до уваги ціну позову, і те, що справа не є значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні та за відсутності учасників справи, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, у зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 6 662 гривні 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78 - 81, 141, 142, 263 - 265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (місцезнаходження: вул. Львівська, 23, офіс 703, м. Київ, код ЄРДПОУ 43561872) заборгованість по кредитному договору № 278133 від 04 березня 2025 року у розмірі 7 620 (сім тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок, з яких: 4 000 гривень заборгованість по тілу кредиту; 2 620 гривень 80 копійок заборгованість по відсотках, 1 000 заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Головуючий: О.В. Антонюк