Решение № 138808917, 28.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 р. № 520/3976/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Яворської А.В.,

представника позивача - Ворожбянова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "РИТМ 2011" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів, постанов

У С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "РИТМ 2011" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт Управління державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.01.2026;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сферi мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів i правил Управління державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.01.2026;

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 1 від 09.02.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управління державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради;

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 2 від 09.02.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управління державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

В обґрунтування позову позивачем зазначено про протиправність висновків Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо проведення будівельних робіт на об`єкті та експлуатації будівлі без отримання відповідних дозволів, які стали підставою для винесення оскаржуваних приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт, усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та постанов №1 та №2 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою судді від 02.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати до суду відзив на адміністративний позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що позивачем, попри відсутність дозволу на виконання будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 21101:00000:10:001:0270, 21101:00000:10:001:0271, 21101:00000:10:001:0272, 21101:00000:10:001:0273, 21101:00000:10:001:0274, 21101:00000:10:001:0275, 21101:00000:10:001:0276, 21101:00000:10:001:0277, станом на 17.09.2025 облаштовано котлован розміром 57х34 метри та глибиною 3 метри на земельних ділянках з номерами 21101:00000:10:001:0270, 21101:00000:10:001:0271, який також охоплює земельні ділянки з кадастровими номерами 21101:00000:10:001:0291, 21101:00000:10:001:0292, 21101:00000:10:001:0377. Облаштована ділянка мала нові стовпчасті фундаменти та арматурні каркаси. Також під час проведення моніторингу соціальної мережі Instagram відповідачем було виявлено експлуатацію приміщень, розташованих на зазначених земельних ділянках без отримання відповідних дозвільних документів та зі зміненим цільовим призначенням, що підтверджується копією фіскального чека, виданого 14.01.2026 ФОП ОСОБА_1 . У зв`язку з виявленими правопорушеннями відповідачем складено Акт №3 від 23.01.2026, на підставі якого винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.01.2026 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів правил від 23.01.2026. Внаслідок розгляду матеріалів адміністративної справи в частині виявлених порушень відповідачем було винесено оскаржувані Постанову № 1 та №2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.02.2026, згідно яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у загальному розмірі 2 462 720, 00 грн.

Позивач у відповіді на відзив виклав свої заперечення, згідно яких зазначив про необґрунтованість підстав для проведення перевірки, оскільки відповідачем не наведено доказів наявності дій позивача, які призводять до загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України. На твердження позивача, наведені в обґрунтування виявлених порушень фотодокази, не дають підстав стверджувати про проведення будівельних робіт, визначити час їхнього проведення та встановити об`єкт, якого вони стосуються.

Ухвалою від 19.05.2026 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02 червня 2026 року о 10:30 год.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Харкова, судове засідання, призначене на 02.06.2026, відкладено на 16.06.2026 об 11:00.

У підготовче судове засідання, призначене на 16.06.2026 об 11:00, прибув представник позивача. Відповідач у підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представником позивача надано до суду додаткові пояснення, згідно яких відповідач не мав права на здійснення архітектурно-будівельного контролю за об`єктом у зв`язку з відсутністю передбачених чинним законодавством підстав для здійснення контролю за об`єктом класу наслідків СС3.

Протокольною ухвалою від 16.06.2026 оголошено перерву у судовому засіданні для подання заперечень на подані представником позивача письмові пояснення у справі та відповідні документи, призначено наступне судове засідання на 30.06.2026 об 11:00 год.

У підготовче судове засідання, призначене на 30.06.2026 об 11:00, прибув представник позивача. Відповідач у підготовче засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Протокольною ухвалою від 30.06.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 28.07.2026 об 11:00.

У судове засідання, призначене на 28.07.2026 об 11:00, прибув представник позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача надав до суду заперечення, згідно яких зазначив, що позивачем, всупереч відсутності дозвільних документів, виконувались будівельні роботи на перевірюваних земельних ділянках, а розташовані на них будівлі експлуатувались - зі зміненим цільовим призначенням. Зокрема, площі використовувались під здачу в оренду та функціонували як апарт-готель, хостел, бізнес центр, конференц-зал та ресторан. Просив розглядати справу за його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКАН" звернулось зі скаргою від 27.08.2025 №33 на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі-Управління ДАБК) щодо можливого порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при проведенні будівельних робіт на об`єкті за адресою: вул.Мукачівська, 44, м.Ужгород. Скаржник посилався на проведення забудовником без відповідних дозвільних документів будівельних робіт та експлуатацію збудованих споруд, які не здані в експлуатацію, у тому числі, не за функціональним призначенням.

На підставі заявленої скарги, 18.09.2025 відповідачем було проведено засідання комісії, за результатами якого скеровано на адресу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України звернення для отримання наказу на проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті по вул.Мукачівська, 44 в м.Ужгород на земельних ділянках з кадастровими номерами: 21101:00000:10:001:0270, 21101:00000:10:001:0271, 21101:00000:10:001:0272, 21101:00000:10:001:0273, 21101:00000:10:001:0274, 21101:00000:10:001:0275, 21101:00000:10:001:0276, 21101:00000:10:001:0277, 21101:00000:10:001:0291, 21101:00000:10:001:0292, 21101:00000:10:001:0377.

Пунктом 4 наказу Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій України "Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю" від 08.12.2025 №1697 визначено: Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єктах будівництва, зокрема, за адресою: вул.Мукачівська, 44, м.Ужгород, на земельних ділянках з кадастровими номерами: 21101:00000:10:001:0270, 21101:00000:10:001:0271, 21101:00000:10:001:0272, 21101:00000:10:001:0273, 21101:00000:10:001:0274, 21101:00000:10:001:0275, 21101:00000:10:001:0276, 21101:00000:10:001:0277, 21101:00000:10:001:0291, 21101:00000:10:001:0292, 21101:00000:10:001:0377 (а.с.169-171).

Під час проведення позапланової перевірки, на виконання вищевказаного наказу, відповідачем виявлено порушення, які ним викладено в Акті №3 від 23.01.2026, зокрема, йдеться про експлуатацію частини об`єкта будівництва без прийняття його в експлуатацію та виконання будівельних робіт без наявних дозвільних документів для виконання таких робіт, та на підставі чого винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Начальником відділу інспекційної роботи Управління ДАБК 23.01.2026 стосовно ПП «РИТМ 2011» складено протокол про правопорушення у сферi мiстобудiвної діяльності в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Реконструкція з розширенням та надбудовою 3-го поверху існуючих виробничих будівель (Літери 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 25-26; 27) під адміністративно-побутовий комплекс по вул.Мукачівська №44 у м.Ужгород", встановлено здійснення будівельних робіт без отримання дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог пункту 3 частини 1 статті 34, частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також начальником відділу інспекційної роботи Управління ДАБК 23.01.2026 стосовно ПП «РИТМ 2011» складено протокол про правопорушення у сферi мiстобудiвної діяльності в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Реконструкція з розширенням та надбудовою 3-го поверху існуючих виробничих будівель (Літери 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 25-26; 27) під адміністративно-побутовий комплекс по вул.Мукачівська №44 у м.Ужгород, встановлено що на вищевказаному об`єкті ПП "Ритм 2011" експлуатується частина об`єкта будівництва, без прийняття його в експлуатацію, що є порушенням вимог частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Розгляд матеріалів справи призначено на 09.02.2026 об 11:00.

Як вбачається з копії листа відповідача від 27.01.2026 №14.01-11/3, скерованого на адресу позивача, представник останнього отримав його з додатками 28.01.2026 (а.с.237). Натомість участі в розгляді вищевказаних матеріалів позивач не взяв. Так, постановою №1 від 09.02.2026 визнано винним Приватне підприємство "РИТМ 2011" у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено на позивача штраф у розмірі 1 231 360, 00 грн. Постановою №2 від 09.02.2026 Приватне підприємство "Ритм 2011" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено на позивача штраф у розмірі 1 231 360, 00 грн.

У зв`язку з відсутністю позивача або його уповноваженого представника під час розгляду матеріалів справи, постанови від 09.02.2026 №1 та №2 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності скеровані на адресу позивача засобами поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА" (а.с.247).

Вважаючи, що у відповідача відсутні підстави для проведення позапланової перевірки, як наслідок, винесені приписи та постанови про накладення штрафу незаконними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон №3038-VI).

Статтею 37 Закону № 3038-VI врегульовано, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

За приписами статті 41 Закону 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553). Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підстави для проведення позапланової перевірки кореспондуються з підставами, врегульованими приписами статті 41 Закону №3038-VI.

Відповідно до п.71 Порядку 553, отриманих звернень при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія.

Розгляд звернень комісією здійснюється колегіально. До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Кількісний склад комісії становить не менше трьох осіб. У разі утворення комісії в органах державного архітектурно-будівельного контролю, які утворені як структурні підрозділи Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, до складу такої комісії можуть бути включені представники відповідного органу з питань містобудування та архітектури.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду звернення повідомляє заявнику, замовнику, а також іншим суб`єктам містобудування, які зазначені у зверненні та діяльність яких підлягає контролю (далі - інші суб`єкти містобудування), про дату, час і місце засідання комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково за допомогою засобів електронних комунікацій (якщо номер телефону зазначено у зверненні, доданих до нього документах) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах), або через електронний кабінет (за наявності). Заявник, замовник, інші суб`єкти містобудування та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі, який оформлюється згідно з вимогами, встановленими статтею 68 Закону України Про адміністративну процедуру (п.72 Порядку №553).

З урахуванням рекомендацій про проведення перевірки, наведених у висновку комісії, протягом п`яти робочих днів з дня оформлення такого висновку або з дня надходження у випадках, передбачених законодавством, відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки. У випадку, коли суб`єкти містобудування або їх представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були повідомлені у спосіб, визначений пунктом 24 цього Порядку, про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва, перевірка проводиться без їх участі у разі можливості її проведення та із залученням представників органів місцевого самоврядування. У такому разі суб`єкт містобудування зобов`язаний забезпечити (організувати) проведення перевірки шляхом надання посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю доступу до об`єкта будівництва та інформації і документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Якщо під час проведення перевірки суб`єктом містобудування не надано (не забезпечено надання) документів, необхідних для проведення перевірки, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю вимагають від суб`єкта містобудування надання відповідних документів шляхом вручення йому або його представнику вимоги про надання документів та/або відомостей, необхідних для проведення перевірки (далі - вимога документів/відомостей). У разі неможливості вручення такої вимоги вона надсилається суб`єкту містобудування у спосіб, визначений пунктом 24 цього Порядку.(п.73 Порядку №553).

Так, судовим розглядом встановлено, що за скаргою ТОВ "МАРКАН" відповідачем було ініційовано засідання комісії, у тому числі, за участі представника позивача. За результатами означеного засідання комісії, на адресу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України скеровано відповідне звернення для отримання наказу на проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті по вул.Мукачівська, 44 в м.Ужгород на земельних ділянках з кадастровими номерами: 21101:00000:10:001:0270, 21101:00000:10:001:0271, 21101:00000:10:001:0272, 21101:00000:10:001:0273, 21101:00000:10:001:0274, 21101:00000:10:001:0275, 21101:00000:10:001:0276, 21101:00000:10:001:0277, 21101:00000:10:001:0291, 21101:00000:10:001:0292, 21101:00000:10:001:0377. На підставі вказаного звернення Віце-прем`єр-міністром з відновлення України - Міністром розвитку громад та територій України видано наказ "Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю" від 08.12.2025 №1697, серед об`єктів здійснення перевірки якого зазначено спірний об`єкт.

Кабінет Міністрів України 13.03.2022 прийняв постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова №303).

Пунктом 1 вказаної постанови визначено, що проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Даних обставин відповідач не заперечує. Але необхідність проведення позапланової перевірки відповідач обґрунтував існуванням загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, адже у скарзі заявника було зазначено про падіння конструкцій паркану, які могли зашкодити здоров`ю та життю громадян.

Однак, згідно п.п. 1 п. 2 Постанови № 303 визначено, що протягом періоду воєнного стану дозволено проведення: 1) позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців відповідним органам державного нагляду (контролю) з підстав, визначених абзацами п`ятим та восьмим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави) - , за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, забезпечення безпеки держави, для виконання міжнародних зобов`язань України, а також з підстав, визначених абзацом дев`ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання) та абзацом одинадцятим частини третьої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (наявності загрози життю чи здоров`ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, що безпосередньо пов`язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та документально підтверджена органом державної влади, уповноваженим у відповідній сфері, - з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов, пов`язаних відповідним випадком - за рішеннями центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідач указував, що в даному випадку здійснення заходу було погоджено наказом № 1697 від 08.12.2025 Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій України.

Згідно пункту 11 Постанови 303 протягом періоду воєнного стану органами державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються позапланові заходи державного архітектурно-будівельного контролю: на об`єктах будівництва, роботи на яких виконуються за рахунок бюджетних коштів; на всіх об`єктах будівництва - в частині додержання вимог будівельних норм щодо забезпечення доступності і безпеки об`єктів для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Решта норм пункту 2 Постанови № 303 щодо можливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) стосуються інших галузей економіки, ніж будівництво.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що органи державного архітектурно-будівельного контролю вправі ініціювати проведення перевірки, зокрема, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Отже наявність зазначених обставин для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) підлягає доведенню суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судовим розглядом, проведення позапланової перевірки позивача ініційовано за зверненнями ТОВ «МАРКАН», яке обґрунтувало свої доводи тим, що є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Мукачівська, 44, яка межує із земельними ділянками, які належать на праві власності ПП «РИТМ 2011»: 2110100000:10:001:0271, 2110100000:10:001:0276, 2110100000:10:001:0272 та посилалося на можливість спричинення шкоди здоров`ю населення, внаслідок падіння конструкції паркану, за яким позивачем проводиться будівництво.

Натомість, матеріалами справи не підтверджено наявність доказів загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, яка надавала підстави для проведення позапланової перевірки. Додані до звернень ТОВ «МАРКАН» фотографії не є належними доказами, оскільки встановити де, коли та за яких обставин їх зроблено - неможливо. Решта доводів відповідача щодо існування загрози є гіпотетичними та безпосередньо не стосуються прав та законних інтересів заявника юридичної особи, у заяві йдеться про теоретичну можливість настання певних обставин травмування невизначеного кола осіб у майбутньому через ведення будівельних робіт на об`єкті. Не доведено також й інших підстав, визначених п.п. 1 п. 2 Постанови № 303 для здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі №160/4625/23 дійшов висновку про те, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на встановлене, суд констатує, що відповідач належними та допустимими доказами наявність підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в цій справі не довів, фактично посилаючись лише на наявність наказу Міністерства розвитку громад та територій України про проведення перевірки, виданого за ініціативою відповідача, та звернення юридичної особи ТОВ «МАРКАН».

Що стосується доводів відповідача про проведення позивачем самовільних будівельних робіт, без наявності відповідного дозволу на будівництво, як підстави для проведення позапланової перевірки в цій справі, суд зазначає наступне.

Як зазначено в Акті перевірки №3, на момент проведення перевірки, замовником ПП "РИТМ 2011" влаштовано котлован габаритами приблизно 57х34 метри та глибиною 3 метри, на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0270, 2110100000:10:001:0271, який також охоплює сусідні земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0291, 2110100000:10:001:0292, 2110100000:10:001:0377. В котловані частково влаштовано нові стовпчасті фундаменти та арматурні каркаси. Будівельні роботи на момент фотофіксації не здійснювались, однак була присутня будівельна техніка (екскватор).

Верховний Суд у постанові від 03.11.2025 у справі №3804897/22 виснував, що зі змісту положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку №553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №815/2875/18.

Так, дозвіл на виконання будівельних робіт №ЗК012240710956 позивачем було отримано 17.04.2024. Натомість, матеріали справи не містять доказів проведення позивачем на зазначеному об`єкті будівельних робіт за відсутності дозволу. Адже, як вбачається з копії загального журналу робіт №1, наявного в матеріалах справи, будівельні роботи з будівництва об`єкта Реконструкція з розширенням та надбудовою 3-го поверху існуючих виробничих будівель (літери 1;2;3;4;5;6;7;8;9;10;11;25-26;27) під адміністративно-побутовий комплекс по вул.Мукачівська, 44 у м.Ужгород" розпочато 18.07.2024, останній запис у вказаному журналі датований 10.12.2024. Суд зазначає, що 11.12.2024 дозвіл №№ЗК012240710956 було скасовано за заявою позивача. Тобто виконання будівельних робіт проводилось до настання моменту завершення дії дозволу.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивачем станом на 17.09.2025 облаштовані будівлі були демонтовані та влаштовано котлован.

Згідно п.8 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 07 червня 2017 р. № 406 роботи, які проведені на| об`єкті, не потребують документів, що дають право на їх виконання.

При цьому, за поясненнями, наданими у відзиві на позовну заяву убачається, що підтвердженням факту проведення позивачем самовільних будівельних робіт в зазначеному вище аспекті відповідач вважав заяву ТОВ «МАРКАН», а також залучення представника правоохоронного органу Національної поліції України під час проведеної позапланової перевірки та встановлені/підтверджені факти під час перевірки.

Тобто, як стверджував відповідач, вищезазначені порушення зафіксовані та підтверджуються, зокрема, заявником (скаржником) та представником правоохоронного органу, які можуть підтвердити зазначені факти в якості свідків, у разі потреби.

Натомість встановлювати факти порушення вимог містобудівного законодавства уповноважені виключно органи ДАБК. А отже жодна з зазначених осіб не можуть бути компетентним джерелом, яке формує обставини перевірки. Що стосується іншого порушення, встановленого відповідачем в ході перевірки, зокрема, в частині експлуатації будівель об`єкту без прийняття в експлуатацію, суд зазначає наступне.

На підтвердження експлуатації вказаних будівель, відповідач наводить копію фіскального чеку, виданого 14.01.2026 ФОП ОСОБА_1 та зазначає, що здійснив моніторинг соціальної мережі "Instagram", що підтверджує проведення господарської діяльності на об`єкті.

Суд зазначає, що наведені докази не свідчать про вчинення ПП "РИТМ 2011" дій, спрямованих на ведення господарської діяльності та експлуатацію будівель, оскільки не підтверджує факту експлуатації частини будівель об`єкту та ведення господарської діяльності саме ПП "РИТМ 2011". Інших доказів на підтвердження експлуатації будівель без введення їх в експлуатацію відповідачем до суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2023 у справі №815/1753/18 зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд зазначає, що відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» Європейський суд з прав людини застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, відповідачем не доведено належними і допустимими доказами вчинені позивачем правопорушення, викладені в Акті перевірки №3, які стали підставою для винесення спірних приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі оскаржуваних Постанов №1 та №2.

А отже позовні вимоги про визнання протиправними та скасування приписів, постанов підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "РИТМ 2011" (вул.Амосова, 27, м.Харків, 61171, ЄДРПОУ 37658083) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (вул.Небесної Сотні, 4, м.Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 04053699) про визнання протиправними та скасування приписів, постанов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт Управління державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.01.2026.

Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сферi мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів i правил Управління державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.01.2026.

Визнати протиправними та скасувати Постанову № 1, Постанову №2 від 09.02.2026 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управління державного архітектурно будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Стягнути на користь Приватного підприємства "РИТМ 2011" за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради суму сплаченого судового збору в розмірі 13 312,00 (тринадцять тисяч триста дванадцять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН