Решение № 138807315, 06.08.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/4324/25

Провадження по справі № 2/129/731/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши без участі сторін та їх представників у місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», в особі представника Столітнього Михайла Миколайовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

27 листопада 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» Столітній Михайло Миколайович звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 серпня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту №1756886, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем при укладенні договору.

Однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у передбачені договором строки не повернув, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

27 червня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27062025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1756886 від 06 серпня 2024 року.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 41 400 грн, яка складається із 6000 грн заборгованості за тілом кредиту, 32 400 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 3000 грн штрафних санкцій, а також судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання, а також витребувано від АТ «ПУМБ» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти, та підтвердження факту їх зарахування.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, однак у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов не подав, а представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до вимог статті 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких доказів на спростування заявлених позовних вимог суду не надав, обставин, викладених позивачем, не спростував, у судове засідання не з`явився та причин неявки суду не повідомив.

Разом із тим, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, неподання відповідачем відзиву на позов та його неявка у судове засідання не звільняють суд від обов`язку перевірити обґрунтованість заявлених вимог, надати правову оцінку поданим доказам та встановити фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення.

Судом встановлено, що 06 серпня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту №1756886, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн строком на 360 днів, а відповідач повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Порядок укладення договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, інших аналогів власноручних підписів у порядку, визначеному законодавством).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач, ознайомившись з умовами кредитування, підписав договір про надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту шляхом використання одноразового ідентифікатора, чим підтвердив свою згоду з усіма істотними умовами договору.

На виконання умов договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало кредитні кошти у сумі 6000 грн на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

Крім того, на виконання ухвали суду від 01 грудня 2025 року АТ «ПУМБ» надало інформацію, відповідно до якої банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , а 06 серпня 2024 року на зазначену картку було зараховано кредитні кошти у сумі 6000 грн, що підтверджує належне виконання первісним кредитором своїх договірних зобов`язань та факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Також судом встановлено, що 27 червня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27062025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1756886 від 06 серпня 2024 року.

Факт переходу права вимоги підтверджується договором факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників та реєстром боржників, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, а право вимоги до відповідача в установленому законом порядку перейшло до позивача.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі, тоді як відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становить 41 400 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 32 400 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 3000 грн штрафні санкції.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, будь-яких доказів погашення кредитної заборгованості повністю чи частково, неправильності здійсненого позивачем розрахунку або виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів визнання кредитного договору недійсним, його розірвання чи припинення зобов`язань з інших підстав, передбачених законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6000 грн заборгованості за тілом кредиту та 32 400 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи вимогу позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3000 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом із тим, на момент виникнення спірних правовідносин в Україні діяв воєнний стан, запроваджений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як убачається з розрахунку заборгованості, позивачем заявлено до стягнення 3000 грн штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору під час дії в Україні воєнного стану.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 3000 грн суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, а у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, заявку на виконання доручення, акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок на оплату, платіжну інструкцію, ордер адвоката та інші документи, які підтверджують факт надання правничої допомоги та її оплату.

Разом із тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, ціною позову та значенням справи для сторони.

Оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн, суд враховує, що дана справа є спором про стягнення заборгованості за кредитним договором, не є складною за своїм характером, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких клопотань чи заперечень не заявляв, а представник позивача участі у судових засіданнях не брав.

Крім того, заявлений перелік наданих адвокатом послуг значною мірою охоплюється підготовкою типової позовної заяви та доданих до неї документів, а обсяг фактично виконаної роботи не свідчить про виняткову складність даної справи чи необхідність витрачання значного часу на її супровід.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності, визначеним статтею 137 ЦПК України, а тому підлягає зменшенню до 3 000 грн, що, на переконання суду, є справедливим та достатнім розміром компенсації витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 41 400 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 38 400 грн, що становить 92,75 % від заявлених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 246 грн 86 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, статтями 509, 512-514, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) в особі представника Столітнього Михайла Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1756886 від 06 серпня 2024 року у розмірі 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка складається з: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту; 32 400 (тридцять дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 246 (дві тисячі двісті сорок шість) гривень 86 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: