№ 138805694, 06.08.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/727/26

Провадження № 3/550/247/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Михайлюк О.І., при секретарі судового засідання Шукевич Н.В., захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Філюка С.М.,розглянувши справу, яка надійшла від УПП у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності притягався за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 04.02.2026

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 о 16 год 30 хв ОСОБА_1 в селищі Чутове по вул. Полтавський Шлях 344, керував на т/з RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та постанову КМУ 340, правопорушення вчинено повторно протягом року, а саме 04.02.2026 за ч. 2ст. 126 КУпАП постанова серії серії ЕНА №6612187 чим порушив вимоги п. 2.1.А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Через канцелярію 20.07.2026 від захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Філюка С.М. надійшло клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 станом на день зупинки його співробітниками поліції та складання протоколу про адміністративне првопорушення мав та має дотепер дійсне посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 0741 04.11.2025 року з правом керування транспортними засобами категорії С та СЕ. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 року №348, яка набула чинності з 23.03.2022 року, була та є чинною як на час складання протоколу так і на даний час встановлено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування до керування транспортними засобами категорій «С» та «С1» допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії «В». Таким чином, законодавець фактично визнав достатнім рівень підготовки водія категорії «В» для тимчасового керування транспортними засобами категорій «С» та «С1». В даному випадку важливим є те, що особа, яка має категорію «С» та «СЕ», відповідно до встановлених законодавством вимог має значно ширший обсяг знань, навичок та кваліфікації, ніж особа, яка має лише категорію «В». Отже, застосування правового підходу, за якого водій категорії «В» допускається до керування транспортними засобами категорії «С1», а водій категорії «С» та «СЕ» ні, призводить до очевидно необґрунтованого та дискримінаційного обмеження прав особи, яка має вищу категорію посвідчення водія та пройшла більш складну процедуру підготовки і перевірки знань. У цьому випадку висновок працівників поліції про відсутність права керування у водія, який має категорію «С» та «СЕ», не ґрунтується на жодній прямій нормі законодавства та фактично є результатом надмірно формального й вибіркового тлумачення нормативних актів. Тому буде абсолютно та цілком логічним висновок про те, що, якщо у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B, відтак, безумовно, у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С1 на території України відсутня заборона допуску до керування транспортними засобами осіб, які мають посвідчення водія категорії С та тим більше категорії СЕ, беручи до уваги те, що категорії С, СЕ є вищими категоріями ніж С1.

У судовому засіданні захисник особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Філюка С.М. клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина перша ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина п`ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно п.2.1 А. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених суддею доказів, а саме:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677949 від 28.05.2026, 28.05.2026 о 16 год 30 хв ОСОБА_1 в селищі Чутове по вул. Полтавський Шлях 344, керував на т/з RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та постанову КМУ 340, правопорушення вчинено повторно протягом року, а саме 04.02.2026 за ч. 2ст. 126 КУпАП постанова серії серії ЕНА №6612187 чим порушив вимоги п. 2.1.А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

матеріалами відеозапису з якого вбачається, що ОСОБА_1 в селищі Чутове по вул. Полтавський Шлях 344, керував на т/з RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керувати таким транспортним засобом;

реєстраційною картою транспортного засобу, з якої вбачається, що транспортний засіб RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 належить до категорії С1;

постановою серії ЕНА № 6612187 від 04.02.2026 відповідно до якої 04.02.2026 о 11:27 в с. Лучичі, вул. Л. Українки, водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, а саме відсутня категорія В, чим порушив п2.1.5 ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким тз, та порушив ч. 2 ст. 126 КУпАП;

довідкою про те, що транспортний засіб RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ;

довідкою про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія відповідної категорії С та СЕ,

довідкою про те, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 04.02.2026;

копією постанови від 28.05.2026 №7274235 відповідно до якої 28.05.2026 о 16:30 с-ще. Чутове, вул. Полтавський Шлях 344 ОСОБА_1 керував ТЗ у якого відсутній передбачений конструкцією брудозахисний фартух та бризговик, чим порушив п.п. 31.4.7е ПДР України чим порушив ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Щодо клопотання захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Філюка С.М. про закриття справи про адміністративне правопорушення, то суд зазначає наступне.

Оцінюючи твердження захисту про правомірність керування транспортним засобом категорії «С1» на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» з огляду на наявність у особи посвідчення водія з відкритими категоріями «С» та «СЕ», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 03.03.2022 № 184, у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B.

Зазначена норма права є спеціальною та винятковою, розробленою уповноваженим органом виконавчої влади для вирішення конкретних логістичних завдань в умовах правового режиму воєнного стану.

Тлумачення змісту даної норми свідчить про те, що вона містить вичерпний та імперативний перелік суб`єктів, на яких розповсюджується даний пільговий порядок допуску, а саме виключно осіб, які мають посвідчення водія категорії «B».

Системний аналіз законодавства про дорожній рух (зокрема Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340) вказує на те, що наявність права керування транспортними засобами вищої категорії (зокрема «С» чи «СЕ») не тотожна автоматичному наданню права керування нижчими підкатегоріями (зокрема «С1») без внесення відповідних відміток до посвідчення водія або проходження визначеної процедури перепідготовки.

Суд наголошує, що норми, які встановлюють винятки з загальних правил та розширюють обсяг прав окремих категорій громадян у період воєнного стану, підлягають буквальному (вузькому) тлумаченню та не можуть застосовуватися за аналогією до інших правовідносин чи інших категорій водіїв. Розширене тлумачення виняткової норми Постанови КМУ № 184 шляхом поширення її дії на осіб з категоріями «С» та «СЕ» суперечить принципу правової визначеності та вимогам чинного законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

За таких обставин, наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія з відкритими категоріями «С» та «СЕ» за відсутності відмітки про відкриту категорію «С1» не звільняє її від обов`язку дотримуватися загального порядку допуску до керування транспортними засобами категорії «С1». Тому посилання на Постанову КМУ від 03.03.2022 № 184 судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не поширюються на обставини даної справи.

Отже, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Водночас суддя зазначає, що ОСОБА_1 не надав доказів на спростування своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

А отже посилання захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Філюка С.М. на необхідності врахування при накладенні адміністративного стягнення особи правопорушника та його майнового стану під час ухвалення рішення не підлягає задоволенню, оскільки особа притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 30, 33-35, 40-1, 126, 245, 251-252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Філюка С.М про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу (UA048999980313050149000016001, одержувач: ГУК Полтавської області, код ЄДРПОУ: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код бюджетної класифікації доходів 21081300; призначення платежу: адміністративний штраф у сфері дорожнього руху відносно ОСОБА_1 в Чутівський районний суд Полтавської області).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 81600 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 грн судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ:02886172).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 285 КУпАП копію постанови, після її оголошення протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Суддя О.І.Михайлюк