Решение № 138804152, 05.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3226/26

провадження у справі № 2/0285/2250/26

05 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

учасники справи: позивач ТОВ «ФК «Позика», його представник Міньковська А. В., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

27.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - ТОВ «ФК «Позика») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 85993721 від 13.09.2021 у розмірі 10 200,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначають, що 13.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 85993721 у електронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності на строк 90 днів, тобто до 12.12.2021 зі сплатою відсотків у розмірі 2 % за день користування кредитними коштами протягом пільгового періоду та у розмірі 3 % у день протягом поточного періоду. Отримавши кошти від фінансової компанії останній своїх зобов`язань не виконав і тому утворилась заборгованість. Відповідно до договору факторингу від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором у розмірі 10 200,00 грн, яка складається з 3000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 200,00,00 грн заборгованості за відсотками. Спір у добровільному порядку не врегульовано, що змусило товариство звернутись до суду із зазначеним позовом.

29.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Клопотання представника позивача про витребування доказів щодо банківського рахунку відповідача, яке 04.08.2026 надійшло до суду, підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки його подання та наведені причини пропуску (позивач не може отримати зазначені докази без сприяння суду) суд трактує як неповажні.

У заяві представник позивача наполягала на задоволенні позову, судове засідання просила провести без її присутності.

Від відповідача у строк, встановлений судом, відзиву, заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні не надійшло.

У судові засідання 17.06.2026, 05.08.2026 учасники справи не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки в судове засідання та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.

13.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 85993721, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надано на строк 90 днів, тобто до 12.12.2021; процентна ставка за пільговий період (30 календарних днів) становить 2 % в день, процентна ставка протягом поточного періоду (60 календарних днів) становить 3 % у день. Кредитні кошти позичальнику надаються безготівково на рахунок із використанням картки № НОМЕР_1 .

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором з використанням мобільного телефону. Також відповідач ознайомлений шляхом проставлення електронного підпису з погодженими умовами кредитування, паспортом споживчого кредиту.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Ірбіс» клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 85993721 від 13.09.2021 ідентифікований товариством за телефоном НОМЕР_2 за допомогою одноразового ідентифікатору 235476, відправленого 13.09.2021.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.10.2025, товариством на виконання угоди про переказ коштів, укладеної із ТОВ «ФК «Ірбіс» 06.04.2021, перераховано 13.09.2021 о 15:50:56 3000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку ТОВ «ФК «Ірбіс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 85993721 від 13.09.2021 становить 10 200,00 грн, яка складається з 3000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 200,00,00 грн заборгованості за відсотками.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Позика» набуває за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

До договору долучено Акт приймання-передачі реєстру боржників від 01.09.2025; копію платіжної інструкції про розрахунок між учасниками угоди від 01.09.2025; витяг із реєстру боржників до договору від 01.09.2025, де зазначено, що ОСОБА_1 має борг за договором № 85993721 від 13.09.2021 у розмірі 10 200,00 грн.

При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3 статі 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями статей 12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 85993721 від 13.09.2021 укладений між первісним позикодавцем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Також позивачем доведено виконання ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» своїх зобов`язань за договором № 85993721 від 13.09.2021 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, встановленому договором.

Вказане підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів на платіжну картку клієнта на виконання угоди із ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс». Суд звертає увагу, що у вказаному документі співпадають дата та час укладення угоди, сума грошових коштів, а також маска платіжної картки, зазначена відповідачем у договорі про надання фінансового кредиту.

Також позивачем доведено набуття права вимоги за договором № 85993721 від 13.09.2021 відповідно до копій договору факторингу від 01.09.2025, квитанцій про перерахування коштів на виконання договору, витягу із реєстру боржників, де зазначено суму заборгованості ОСОБА_1 за спірним договором.

Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору Цивільного кодексу України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

На підтвердження розміру заборгованості за договором № 85993721 від 13.09.2021 позивачем долучено розрахунок заборгованості, який відповідачем не спростовано.

При перевірці зазначених розрахунків суд звертає увагу на той факт, що проценти нараховані у межах строку кредитування, за відсотковою ставкою, узгодженою сторонами у договорі від 16.09.2021 протягом пільгового та поточного періодів.

Відтак позивачем доведено порушення його майнових прав відповідачем.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню із відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд виснує наступне.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; договір про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026; акт наданих послуг від 08.05.2026 на суму 5500,00 грн; детальний опис виконаних робіт.

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, без присутності учасників справи, задоволення позовних вимог у повному обсязі, кількість процесуальних документів, виготовлених представником при поданні позову, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 3500,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про витребування доказів залишити без розгляду.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 85993721 від 13.09.2021 у розмірі у розмірі 10 200,00 грн, яка складається з 3000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 200,00,00 грн заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 05 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634; 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17-Б);

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ