Постановление суда № 138799325, 03.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20539/26

1-кс/760/9799/26

УХВАЛА

СЛІДЧОГО СУДДІ

(повний текст)

30 липня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 42026110000000125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2026, щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Виходячи із змісту поданого клопотання, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюють у незаконному зберіганні з метою збуту, транспортуванні з метою збуту, а також збуті підакцизних товарів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, та у незаконному виготовленні підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше лютого 2026 року, точної дати під час досудового розслідування встановити не вдалося, у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були обізнані про встановлений чинним законодавством порядок обігу підакцизних товарів, переслідуючи корисливий мотив, визначивши вчинення кримінального правопорушення одним із джерел здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, діючи умисно, посягаючи на встановлені чинним законодавством України суспільні відносини у сфері господарської діяльності, не отримавши ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, які відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України належать до підакцизних товарів, всупереч вимогам ст. 1, 2, 9, 15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст. 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», виник умисел, спрямований на вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, пов`язаних із незаконним виготовленням підакцизних товарів, тютюнових виробів, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, а також незаконним зберіганням і транспортуванням з метою збуту підакцизних товарів, тютюнових виробів.

Визначившись із напрямом протиправної діяльності, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи всупереч вимогам ст. 1, 2, 9, 15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст. 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», вирішили, що для досягнення умислу та отримання коштів і матеріальних благ їм необхідно систематично незаконно виготовляти, зберігати, транспортувати та збувати підакцизні товари, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, а саме рідини до одноразових електронних систем та одноразові електронні сигарети, заборонені для продажу на території України, у великому обсязі через мережу Інтернет за допомогою спеціально створених із цією метою Інтернет ресурсів https://manoli.com.ua/uk/ та https://manoli-group.com/ua/.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір та маючи на меті уникнути викриття правоохоронними органами, спланували досягнути поставленої мети шляхом вступу у попередню змову з іншими особами, здатними вести діяльність із систематичного незаконного виготовлення, зберігання, транспортування та збуту підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, а саме рідин до одноразових електронних систем та одноразових електронних сигарет, їх зберігання і подальшого оптового та роздрібного продажу на території України через мережу Інтернет, а також залучення інших осіб для перевезення, зберігання та збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , від яких отримали добровільну згоду на спільну злочинну діяльність, пов`язану з незаконним виготовленням підакцизних товарів, тютюнових виробів, зберіганням, транспортуванням і збутом незаконно виготовлених та заборонених для продажу в Україні одноразових електронних сигарет і рідин до них через послуги логістичних компаній на всій території України.

У цей час у зазначених осіб сформувався єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту, а також збут підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, за попередньою змовою групою осіб.

Для оптимізації роботи розробленого злочинного механізму ОСОБА_7 визначив для кожного із залучених осіб відповідні функції.

ОСОБА_7 виконував функції організатора протиправної схеми з виробництва електронних сигарет, рідин до них та ароматизованого тютюну, що містять сильнодіючі, отруйні речовини, а також відповідав за зберігання і збут підакцизних товарів.

ОСОБА_8 працював на виробництві електронних сигарет, рідин до них та ароматизованого тютюну, що містять сильнодіючі, отруйні речовини, а також за вказівкою ОСОБА_7 відповідав за обсяги виготовлення підакцизної продукції та виплату заробітної плати особам, які на них працювали.

ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 працювали на виробництві електронних сигарет, рідин до них та ароматизованого тютюну, що містять сильнодіючі, отруйні речовини.

ОСОБА_14 здійснювала облік збутої та фактично наявної на складі продукції.

З метою надання протиправній діяльності вигляду законної, введення в оману потенційних споживачів, які не були обізнані щодо злочинних намірів зазначених осіб, та досягнення кінцевої мети у вигляді збуту підакцизної продукції, що становить загрозу для життя та здоров`я людей, ОСОБА_7 за попередньою змовою з указаними особами використовував спеціально створені за невстановлених обставин Інтернет ресурси https://manoli.com.ua/uk/ та https://manoli-group.com/ua/. На сторінках цих сайтів висвітлено різновиди електронних сигарет, їх бренди та смаки, рідини для заправки електронних сигарет, а також складові елементи для самостійного виготовлення таких рідин і систем.

Для зберігання готової продукції та незаконного виготовлення підакцизних товарів у вигляді електронних сигарет і рідин для їх заправки зазначені особи використовували нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 де фактично зареєстровано ТОВ «МАНОЛІ ГРУП», а також приміщення АДРЕСА_4.

За вказаними адресами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи на реалізацію спільного злочинного плану, здійснювали незаконне виготовлення з метою збуту, зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту, а також подальший збут потенційним споживачам підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя та здоров`я людей.

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , маючи на меті отримання незаконних прибутків, вступивши у попередню змову групою осіб, протягом тривалого часу вчиняли умисні тяжкі злочини у сфері господарської діяльності, пов`язані з незаконним виготовленням, зберіганням, транспортуванням з метою збуту та збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме одноразових електронних сигарет та рідин до них, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному зберіганні з метою збуту, транспортуванні з метою збуту, а також збуті підакцизних товарів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

Крім того, діючи на виконання вказаного спільного злочинного плану та продовжуючи його реалізацію, 15.04.2026 о 15 год. 12 хв. на території поштового оператора «Meest ПОШТА» за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 172, ОСОБА_7 здійснив відправлення за товарно транспортною накладною № 721-6867318 на своє ім`я до відділення поштового оператора «Meest ПОШТА 01 (вантажне)» за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1. Вмістом відправлення була одна палета, 36 коробок, із забороненими підакцизними товарами, електронними сигаретами марки «ELFBAR».

Вказані електронні сигарети знаходились у ящиках із наліпками Sweet King (STRAWBERRY BANANA) та ELFBAR Nic King (ICY BLUE ROSE). На пакуваннях електронних сигарет були відсутні марки акцизного податку, що вказувало на їх незаконне походження.

Зазначені тютюнові вироби відповідно до реалізації вказаного злочинного механізму були доставлені ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин до місця їх зберігання за адресою: АДРЕСА_3 або до приміщення АДРЕСА_4, для подальшого незаконного збуту на території України.

Згідно з висновком спеціаліста від 29.05.2026 у наданих для дослідження двох електронних сигаретах марки «ELFBAR», відібраних як зразки з указаних ящиків, виявлено нікотин в об`ємі, який у 2,5 раза перевищує гранично допустимі норми. У складі електронних сигарет виявлено отруйні хімічні сполуки, зокрема сліди етиленгліколю у значних концентраціях. У зв`язку із цим використання зазначених електронних сигарет для вдихання парів нагрітої суміші становить загрозу життю і здоров`ю людей.

Згідно з висновком ДНДЕКЦ МВС України № СЕ-19-26/23990-ТВ від 15.05.2026 надані для дослідження об`єкти є електронними сигаретами. Відповідно до ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Загальні технічні умови» рідини, які використовуються в електронних сигаретах, призначені для створення пари та містяться, зокрема, у картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях. Рідини упаковують у контейнери для заправки, у порційне пакування або безпосередньо в електронні сигарети промисловим способом. Електронна сигарета може бути використана для споживання парів, які утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин.

Маркування наданих для дослідження об`єктів станом на 17.04.2026 не відповідало вимогам п. 45 ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Загальні технічні умови», п. 6 ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», п. 9 ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п. 226.2 і п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України, оскільки не містило марок акцизного податку, а також вимог ст. 12-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», оскільки не містило медичних попереджень державною мовою.

Надані для дослідження об`єкти не придатні для реалізації на території України у зв`язку з невідповідністю їх маркування вимогам п. 226.2, п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України та п. 9 ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному виготовленні підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

16.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 та ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала з викладених у ньому мотивів та просила його задовольнити.

Захисниця ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши учасників судового провадження та дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду, знищити, сховати чи спотворити речі або документи, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта чи спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України зобов`язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується сукупністю фактичних відомостей, отриманих під час досудового розслідування, зокрема даними допитів свідків, викладеними у відповідних протоколах, даними відповідей оперативного підрозділу на доручення слідчого, даними розсекречених матеріалів проведення негласних слідчих розшукових дій, даними висновку ДНДЕКЦ МВС України № СЕ-19-26/23990-ТВ від 15.05.2026, даними висновку спеціаліста від 29.05.2026 та даними протоколів обшуків від 16.07.2026.

Зокрема, даними висновку ДНДЕКЦ МВС України № СЕ-19-26/23990-ТВ від 15.05.2026 встановлено, що досліджені об`єкти є електронними сигаретами, маркування яких не відповідало вимогам законодавства та які не містили марок акцизного податку. Даними висновку спеціаліста від 29.05.2026 встановлено, що в досліджених електронних сигаретах марки «ELFBAR» виявлено нікотин в об`ємі, який у 2,5 раза перевищує гранично допустимі норми, та сліди етиленгліколю у значних концентраціях, у зв`язку із чим їх використання становить загрозу життю і здоров`ю людей.

Відомості, отримані під час допитів свідків, проведення негласних слідчих розшукових дій та обшуків, у сукупності з іншими дослідженими матеріалами вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до діяльності групи осіб, пов`язаної з виготовленням, зберіганням, транспортуванням та збутом зазначених підакцизних товарів.

На цій стадії кримінального провадження наведені відомості є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Оцінка цих відомостей з погляду їх достатності для встановлення винуватості особи виходить за межі розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Досліджені матеріали також містять конкретні дані про існування ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років. Усвідомлення можливості призначення тривалого строку позбавлення волі створює для підозрюваного вагомий мотив для ухилення від кримінальної відповідальності.

Тяжкість можливого покарання слідчий суддя оцінює у сукупності з даними про характер та тривалість інкримінованої діяльності, яка, за змістом підозри, здійснювалася групою осіб із розподілом функцій, використанням двох нежитлових приміщень, спеціально створених Інтернет ресурсів та послуг логістичних компаній на всій території України. ОСОБА_5 відводилася функція роботи на виробництві відповідної продукції. Сукупність цих обставин свідчить про обізнаність підозрюваного з організацією діяльності групи, її учасниками, місцями здійснення діяльності та способами переміщення продукції.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 зареєстрований у м. Умані Черкаської області, а фактично проживає у м. Києві. Відомостей про його сімейний стан, працевлаштування, законні джерела доходу, стан здоров`я та майновий стан у наданих матеріалах не наведено, тому такі обставини не можуть враховуватися як установлені та достатні для зменшення ризику переховування.

Матеріалами також підтверджується ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дані, наведені у клопотанні, свідчать про вчинення інкримінованих дій групою осіб, до складу якої, крім ОСОБА_5 , за версією органу досудового розслідування, входили ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Відповідно до визначених функцій ОСОБА_5 працював на виробництві разом з іншими учасниками, у зв`язку із чим був особисто з ними знайомий та мав можливість спілкуватися.

Обґрунтованість підозри значною мірою пов`язана з даними допитів свідків, негласних слідчих розшукових дій та відомостями про спільну діяльність учасників. Перебування ОСОБА_5 без належного процесуального контролю зберігатиме для нього можливість контактувати із зазначеними особами та впливати на узгодженість їхньої поведінки і зміст показань. Ці обставини підтверджують реальність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується даними про груповий характер інкримінованої діяльності, її організовану структуру, використання кількох приміщень, Інтернет ресурсів і логістичних компаній, а також відомостями про наявність невстановлених учасників.

З огляду на обізнаність ОСОБА_5 з учасниками, місцями та способом здійснення інкримінованої діяльності, його перебування без належного процесуального контролю створюватиме можливість повідомити невстановлених осіб про відомі йому обставини досудового розслідування, узгодити з іншими учасниками подальшу поведінку або сприяти приховуванню діяльності групи.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується даними про систематичний та тривалий характер інкримінованої діяльності.

За змістом клопотання діяльність здійснювалася щонайменше з лютого 2026 року, охоплювала виготовлення, зберігання, транспортування та збут продукції, передбачала розподіл функцій між учасниками, використання спеціально створених Інтернет ресурсів, двох нежитлових приміщень та послуг логістичних компаній на всій території України. Такі відомості вказують на сталість механізму діяльності та можливість її продовження за відсутності дієвого процесуального контролю.

Заявлений ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, конкретними даними не підтверджено. У клопотанні не зазначено, які саме речі, документи або носії інформації залишилися невиявленими чи невилученими, де вони можуть знаходитися та яким чином ОСОБА_5 може отримати до них доступ. Тому цей ризик слідчий суддя не враховує під час визначення виду запобіжного заходу.

Встановлені ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, мають достатній ступінь імовірності та у своїй сукупності обґрунтовують необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Особисте зобов`язання передбачає покладення на підозрюваного процесуальних обов`язків, виконання яких залежить від його добровільної поведінки. З огляду на тривалість, систематичність і груповий характер інкримінованої діяльності цей запобіжний захід не забезпечить дієвого запобігання ризикам переховування, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, іншого перешкоджання досудовому розслідуванню та продовження кримінально протиправної діяльності.

Особиста порука також не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки матеріали не містять відомостей про осіб, які висловили готовність поручитися за виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та забезпечити його явку.

Домашній арешт обмежує можливість залишати житло, однак за встановлених обставин не усуває можливості дистанційного спілкування з іншими учасниками, свідками та невстановленими особами, використання засобів електронного зв`язку, узгодження поведінки та сприяння продовженню діяльності, яка, за змістом підозри, здійснювалася з використанням мережі Інтернет і послуг логістичних компаній.

Застава як самостійний запобіжний захід на цьому етапі також не забезпечить достатнього запобігання встановленим ризикам. Майновий характер цього заходу та покладення процесуальних обов`язків не створюють постійного контролю, необхідного для запобігання контактам з іншими учасниками, впливу на свідків та перешкоджанню кримінальному провадженню.

З урахуванням наведених обставин слідчий суддя доходить висновку, що прокурор довела недостатність застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів. Належна процесуальна поведінка підозрюваного та запобігання встановленим ризикам на цьому етапі можуть бути забезпечені шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які надавали б підстави не визначати розмір застави, у цьому кримінальному провадженні не встановлено.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Застава, яка перевищує встановлені межі, може бути визначена у виключному випадку за умови встановлення того, що застава у передбачених законом межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Орган досудового розслідування просить визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на його майновий стан, тривалість інкримінованої діяльності та початок кримінального переслідування.

Водночас у клопотанні не наведено конкретних відомостей про доходи ОСОБА_5 , належне йому нерухоме або рухоме майно, грошові кошти, корпоративні права чи інші активи. Матеріали також не містять даних, які підтверджували б, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Саме посилання на тривалість інкримінованої діяльності не доводить наявності виключного випадку для визначення застави у розмірі, який перевищує встановлену законом межу.

Ураховуючи характер кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, обсяг установлених ризиків, відсутність конкретних відомостей про його майновий стан та перелік обов`язків, які підлягатимуть виконанню у разі внесення застави, слідчий суддя вважає достатнім визначити заставу у мінімальному передбаченому законом розмірі, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн.

Визначений розмір застави у поєднанні з обов`язками прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора, не відлучатися за межі м. Києва без відповідного дозволу та повідомляти про зміну місця проживання або роботи є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 у разі його звільнення з-під варти.

За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню із застосуванням до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

код отримувача за ЄДРПОУ 26268059,

банк отримувача: ДКСУ, м. Київ,

МФО 820172,

рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

З моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Строк дії ухвали до 27 вересня 2026 р. включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити Головному управлінню Служби безпеки України в м. Києві та Київській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 3 серпня 2026 р.

Слідчий суддя ОСОБА_1