Постановление суда № 138797176, 05.08.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2935/24

Провадження №2-с/463/101/26

УХВАЛА

проскасування судового наказу

05 серпня 2026 року м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м.Львова Яворський С.Й., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23.09.2024 року у справі №463/2935/24 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

Личаківським районним судом м.Львова 23.09.2024 року видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» заборгованості за житлово-комунальні послуги за абонентське обслуговування постачання та відведення води у розмірі 2 362,04 гривень, за адресою: АДРЕСА_1 , а також судових витрат у розмірі 302,80 гривень в рівних частинах з кожного боржника, тобто по 100 гривень 93 копійки.

04 серпня 2026 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу, скасування вищезазначеного судового наказу та стягнення з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» його на користь усіх судових витрат.

Заяву обґрунтовує тим, що боржник ОСОБА_1 копію судового наказу отримав лише 31.07.2026 року, що підтверджується заявою про видачу копії судового наказу поданою боржником до Личаківського районного суду м.Львова від 28.07.2026 року та відміткою про отримання такого. Зазначає, що причини пропуску ним строку подачі заяви про скасування судового наказу є поважними з огляду на наступне, зокрема, що він не був проінформований про надходження копії судового наказу та заяви про видачу судового наказу із додатками на адресу АДРЕСА_1 , так як він протягом тривалого часу за вищевказаною адресою не проживає, а відтак був фізично позбавлений можливості відстежувати поштову кореспонденцію. Ознайомившись з вимогами стягувача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть бути розглянуті в межах наказного провадження, оскільки з червня 2015 року він змінив фактичне місце проживання та за адресою АДРЕСА_1 не проживав та послугами, які надає Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» не користувався, що виключає у нього наявність боргових зобов`язань перед стягувачем, а наведений стягувачем розрахунок заборгованості є спірним та не відповідає дійсності. Виходячи з вищенаведеного, боржник просить скасувати судовий наказ та поновити строк для звернення до суду із заявою.

Згідно з ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матеріалів справи №463/2935/24 вбачається, що судовий наказ виданий 23.09.2024 року, боржники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 копію судового наказу та заяви стягувача про його видачу не отримали, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Лише 28.07.2026 року боржник ОСОБА_1 подавши до Личаківського районного суду м.Львова заяву про видачу копії судового наказу отримав та ознайомився із таким 31.07.2026 року, що підтверджується відповідною відміткою.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про поновлення строку для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Вивчивши матеріали заяви про скасування судового наказу, суд встановив відсутність підстав для її повернення.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Враховуючи те, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Беручи до уваги вищенаведене та у відповідності до вимог ч.3 ст.171 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню.

Водночас, щодо вимоги боржника про стягнення з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на його користь усіх судових витрат, зокрема 166,40 гривень судового збору сплаченого ним при подачі заяви про скасування судового наказу суд зазначає наступне.

Положення ст.164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того, норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Водночас, чинним процесуальним законодавством передбачено, що в разі скасування судового наказу стягувач має право звернутися до суду з відповідним позовом. У цьому випадку сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено повернення судового збору у разі скасування судового наказу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги боржника щодо стягнення із Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на користь заявника судових витрат у розмірі 166,40 гривень суд відмовляє, оскільки відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь стягувача, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст.170, 171, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Поновити боржнику ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити частково.

Судовий наказ №463/2935/24 від 23 вересня 2024 року, виданий Личаківським районним судом м.Львова за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - скасувати.

У задоволенні решти вимог боржника - відмовити.

Роз`яснити стягувачу Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» його право звернутися до суду із вказаними у заяві про видачу судового наказу вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Яворський С.Й.