Постановление суда № 138796209, 05.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 серпня 2026 року Справа № 580/6133/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №1487 від 09.04.2026 «Про внесення змін до наказу департаменту архітектури та містобудування від 05.02.2026 №1457» та зміни до містобудівних умов та обмежень №1457 від 05.02.2026 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:06:044:0037 по вул. В`ячеслава Чорновола, 156 у м. Черкаси, внесені наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №1487 від 09.04.2026.

У позові зазначені треті особи: Приватне підприємство «ЛІБЕРТІ» (код ЄДРПОУ 21388095; 18003, м.Черкаси вул.Садова, 163), ТОВ «ЦЕНТРИКА» (код ЄДРПОУ 45772209; 02217, м.Київ, вул.Миколи Закревського, 31-В, кв.149).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вказана земельна ділянка у власності міської ради, орендована ПП «ЛІБЕРТІ», якому спірними рішеннями збільшено відсоток забудови. Оскільки позивач проживає поруч, користується прилеглою територією, як елементом житлового середовища, благоустрою та озеленення житлового кварталу, вважає, що реалізація наданих містобудівних умов і обмежень порушить її права та законні інтереси. На думку позивача, спірні рішення суперечать містобудівній документації міста Черкаси.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

03.08.2026 року до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення позову, в якому просить:

зупинити дію наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №1487 від 09.04.2026 «Про внесення змін до наказу департаменту архітектури та містобудування від 05.02.2026 №1457» та дію змін до містобудівних умов та обмежень №1457 від 05.02.2026 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:06:044:0037 на вул. В`ячеслава Чорновола, 156 ум. Черкаси, внесених зазначеним наказом, до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

заборонити ТОВ «ЦЕНТРИКА», їх підрядникам, субпідрядникам, представникам, залученим особам, а також будь-яким іншим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:06:044:0037 за адресою: м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 156, - будь-які дії, спрямовані на реалізацію об`єкта будівництва «Будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів по вул. В`ячеслава Чорновола, 156 у м. Черкаси», зокрема:

- виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

- здійснювати будь-які земельні роботи в межах проходження магістрального колектора зливової каналізації КЗЛ-Д 800;

- видалення зелених насаджень, вирубку дерев, обрізку, кронування або інше пошкодження дерев;

- пошкодження кореневої системи дерев;

- розчищення озелененої території;

- зняття ґрунтового покриву;

- виконання земляних робіт;

- встановлення будівельної огорожі;

- завезення будівельної техніки, будівельних матеріалів, обладнання або іншу підготовку території до забудови, у тому числі на підставі рішень, дозволів, ордерів чи інших документів щодо видалення зелених насаджень або виконання підготовчих робіт, прийнятих чи виданих після прийняття наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №1487 від 09.04.2026.

Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що на думку позивача існує реальна загроза незворотності наслідків реалізації оскаржуваного наказу, оскільки можуть бути завершені роботи з видалення зелених насаджень. У разі не забезпечення позову майбутнє рішення суду може втратити свою ефективність, оскільки предмет спору може бути фактично втрачений. Також позивачем надані роздруковані на аркушах А4 зображення, на яких за твердженням позивача зафіксовано проведення земельних та будівельних робіт із застосуванням спеціальної техніки та зображення на аркуші А4 фрагмента топографічного плану місцевості.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову не вбачається, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частинами 4, 5 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд звертає увагу, що до заяви про забезпечення позову надані роздруковані на аркушах А4 зображення, на яких за твердженням позивача зафіксовано проведення земельних та будівельних робіт із застосуванням спеціальної техніки та зображення на аркуші А4 фрагмента топографічного плану місцевості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Однак зазначені матеріали не можуть бути визнані належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач у клопотанні.

Так, надані зображення на аркушах А4 не містять відомостей про дату, час, місце їх створення, автора чи джерело походження, не дають можливості встановити, за яких обставин вони були виготовлені, чи відображають саме об`єкт, який стосується предмету спору, а також чи пов`язані зафіксовані на них роботи із рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача, що оскаржуються у цій справі.

Крім того, фотокопія топографічного плану не містить реквізитів офіційного документа, не посвідчена належним чином, є фрагментарною, не містить відомостей про її походження та не дає можливості встановити її відповідність офіційній містобудівній чи технічній документації.

Таким чином, надані роздруківки самі по собі не підтверджують обставин на які посилається позивач у клопотанні, не дають можливості встановити юридично значимі факти та не можуть бути покладені в основу висновків суду без інших належних, допустимих та достовірних доказів.

З огляду на викладене, позивачем не доведено очевидної протиправності спірного наказу.

Таким чином, судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у судового рішення.

Відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі №380/930/20 вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Очевидних ознак протиправності спірного наказу на час розгляду клопотання судом не встановлено.

Також, Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Тому викладені у заяві доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу підлягають перевірці судом під час судового розгляду справи по суті.

Посилання заявника на існування реальної загрози незворотності наслідків реалізації оскаржуваного наказу судом не приймається до уваги, оскільки така обставина сама по собі не є самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, визначеною частиною другою статті 150 КАС України. Натомість заявник повинен довести наявність хоча б однієї із передбачених законом підстав, а саме, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення його прав, або що наявні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Таких обставин заявником належними та допустимими доказами не доведено.

Отже, суду також не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або неможливість подальшого захисту прав чи докладання значних зусиль і витрат на їх відновлення без вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, заява не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 150-154, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст.295 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА