Постановление суда № 138794508, 04.08.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1520/26 Провадження № 1-кс/304/542/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт тимчасово вилученого майна,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026071000000046 від 31.07.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201-3, ч.1 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03.08.2025 прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, та в якому просить, з метою забезпечення збереження речових доказів шляхом відчуження, розпорядження і користування, застосувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна на речі та предмети, які вилучені за результатами проведення огляду транспортного засобу марки «HYUNDAI І20» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який був проведений 31.07.2026 на території пункту пропуску «Ужгород-Вишнєнємецьке», митного поста «Ужгород автомобільний» за адресою: місто Ужгород, вул.Собранецька, 224.

На обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що територіальним управлінням БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72026071000000046 від 31.07.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201-3, ч.1 ст.209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.07.2026 року громадянин Іраку Hasenin Lufti Ahmed Al-Haddad, використовуючи транспортний засіб марки «Hyundai» д.н.з НОМЕР_1 , діючи умисно, на підставі документів сумнівного походження, тобто з приховуванням від митного контролю, намагався перемістити через митний кордон України валютні цінності у великому розмірі. Водночас, громадянка ОСОБА_4 06.04.1988 вчинила умисні дії, спрямовані на приховування та маскування походження майна, фактичні обставини набуття якого свідчать про його одержання злочинним шляхом.

З метою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення 31.07.2026 року на території пункту пропуску «Ужгород-Вишнєнємецьке», митного поста «Ужгород автомобільний» за адресою: м.Ужгород, вул.Собранецька, буд.224 біля модульної споруди митного контролю був проведений огляд транспортного засобу HYUNDAI І20 червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , та в ході якого було виявлено та вилучено: металеві предмети прямокутної форми сріблястого кольору у вигляді злитків з маркуванням «Argor Heraeus Switzeriand 1 Kilo Fine Silver 999.0 Melter assayer» в поліетиленовому пакуванні; металеві предмети прямокутної форми золотистого кольору в формі злитків (які запаковані окремо) з маркуванням «Argor Heraeus Switzeriand 100g Fine Gold 999.99 Melter assayer» Також в салоні вказаного транспортного засобу було виявлено та вилучено: мобільний телефон Infinix з сім карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 ; мобільний телефон Samsung Galaxy Y2, з сім карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , планшет ОСОБА_6 ; планшет lenovo у вимкненому стані ОСОБА_3 , жорсткий диск Transcend HO2135; журнал з записами на іноземній мові; жорсткий диск WD elements s\n wx31ac8et1h5; жорсткий диск WD elements s\n wxf1a88ctvdc; 2 флеш-накопичувачі Sandisk 64 gb; 3 картки пам`яті Samsung; флеш накопичувач Samsung 128; ноутбук марки Аsus fx 506h; ноутбук Lenovo; системний блок чорного кольору Artline; 79 аркушів різноманітних документів.

Прокурор вказує, що вищевказані вилучені золоті та срібні зливки, документи, флеш накопичувачі та комп`ютерна техніка, які вилучені відповідно до протоколу огляду, мають значення для встановлення істини по кримінальному провадженню №72026071000000046 від 31.07.2026 року.

Постановою детектива від 01.08.2026 вказані речі (документи, кошти) визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Мобільний телефон Infinix з сім карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 та мобільний телефон Samsung Galaxy Y2 з сім карткою НОМЕР_3 , передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 .

Слідчий суддя, оглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вважає за необхідне повернути зазначене клопотання прокурору, виходячи із наступних підстав.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до приписів статті 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до норм глав 10 та 17 КПК України правові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимоги КПК України прокурором не дотримані.

В порушення вимог п.3 ч.2 статті 171 КПК України, до матеріалів клопотання не надано відомостей про належність певній особі майна, на яке просить прокурор накласти арешт, не зазначено власника (власників) цього майна, не надано відомостей про процесуальний статус у даному кримінальному провадженні володільця та/або власника майна, на яке прокурор просить накласти арешт.

Окрім того, в матеріалах клопотання не зазначено відомостей про власника (ів), користувача (ів) майна у тому числі комп`ютерної техніки: планшетів, ноутбуків, системного блоку, які вилучені під час огляду, проведеного 31.07.2026 року, що унеможливлює суд здійснити належний виклик в судове засідання осіб, щодо майна якого (яких) вирішується питання про арешт. Також до матеріалів клопотання не додано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати,

До клопотання про арешт майна також не додані оригінали або копії документів на підтвердження права власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження певною особою таким майном, а також інших документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя зазначає, що у клопотанні про арешт майна (прохальна частина) прокурор вказує на необхідність накладення арешту, крім інших речей та предметів, на металеві предмети прямокутної форми сріблястого та золотистого кольору у формі злитків, зазначаючи при цьому їх серійні номери. Разом з тим, прокурор не вказує (не конкретизує) чи кожний із зазначених у клопотанні металевий предмет серед перелічених мають однакову вагу та маркування, не вказано загальну кількість, вагу таких предметів, як сріблястого, так і золотистого кольору. Також вбачаються певні розбіжності та невідповідності прохальної частини клопотання та протоколу огляду місця події від 31.07.2026 щодо вищевказаних металевих предметів, де зазначено, що виявлені в багажному відділенні транспортного засобу деякі металеві предмети золотистого кольору мають певні подряпини та знаходяться у відкритому стані, проте вказані ознаки фактичного стані вилучених предметів у поданому клопотанні про арешт прокурором не зазначено, та вказані розбіжності у протоколі ним не оговорені.

Окрім того, як вбачається з клопотання прокурора, документи, які були вилучені в ході проведення огляду 31.07.2026 року, які зазначені у клопотанні як «79 аркушів різноманітних документів,» що є неконкретним формулюванням клопотання та наведене фактично не містить повного найменування цих документів, не відображено кількість аркушів кожного такого документу, не конкретизовано індивідуальне вкладення документа, не зазначено його номер, дати складання (у разі наявності), що унеможливлює ідентифікацію конкретних вилучених документів та їх кількість.

Також до матеріалів клопотання прокурором не долучено фототаблиць з зображенням вилученого під час огляду майна.

Таким чином, подане прокурором клопотання про накладення арешту на певні речі, предмети та документи є неконкретним: не зазначено найменування та переліку чітко визначених документів, на які просить прокурор накласти арешт, відсутня дата складання цих документів. Крім того, у клопотанні прокурор просить накласти арешт на чисельні металеві предмети прямокутної форми сріблястого та золотого кольору у вигляді злитків, однак не зазначено та не конкретизовано масу таких, загальну їх кількість. Разом з тим, маса предмета є важливою індивідуалізуючою ознакою речового доказу, яка дозволяє встановити його тотожність, походження та забезпечити незмінність у кримінальному провадженні.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про невідповідність клопотання прокурора вищевказаним вимогам чинного кримінального процесуального Закону.

Частиною третьою статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ч.1 ст.171 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність повернення клопотання прокурору із встановленням йому строку для усунення недоліків строком в сімдесят дві години.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170,171,172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №72026071000000046 від 31.07.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.201-3, ч.1 ст.209 КК України, та додані до клопотання матеріали -повернути прокурору відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 , - для усунення недоліків протягом строку 72 (сімдесят дві) години з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області: ОСОБА_7