Постановление суда № 138793113, 06.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 серпня 2026 року Справа № 520/23059/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чучко В.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС (в подальшому ГУ ДПС у Харківський області, відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2026 № 00082552410 форми «Р», яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 464 667, 04 грн та застосовано штрафну санкцію 68 793, 77 грн;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2026 № 00082592410 форми «Р», яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 38 722, 25 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 5 732, 81 грн;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2026 №00082612410 форми «ПС», яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 340 грн;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2026 №00082602410 форми «ПС», яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020 грн;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2026 № 00243242410 форми «Р» з податку на дохід фізичних осіб, яким збільшено суму грошового зобов`язання 306 173,85 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 76 543, 46 грн;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2026 № 002439824410 форми «ПС», яким застосовано штрафну санкцію в розмірім 1020 грн;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2026 № 00243452410 форми «Р» з військового збору, яким збільшено суму грошового зобов`язання 25 514, 49 грн та застосовано штрафну санкцію 6 378, 62 грн;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2026 № 00243302410 форми «ПС», яким застосовано штрафну санкцію в розмірім 8647 грн;

9) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2026 № 00243212410 форми «ПС», яким застосовано штрафну санкцію в розмірім 340 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

За правилами частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною першою статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

В свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Так, позивачем в межах даного адміністративного позову заявлено наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2026 № 00082552410, від 25.02.2026 № 00082592410, від 25.02.2026 №00082612410, та від 25.02.2026 №00082602410, що прийняті на підставі акту перевірки від 26.12.2025 № 48575/20-40-24-10-08/3252706403 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2020 по 31.12.2022», та

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2026 № 00243242410, від 26.05.2026 № 002439824410, від 26.05.2026 № 00243452410, від 26.05.2026 № 00243302410, від 26.05.2026 № 00243212410, що ґрунтуються на акті перевірки від 13.04.2026 № 14994/20-40-10-08/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023».

Отже, зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем об`єднано позовні вимоги, в яких різний предмет доказування, зокрема, які стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень, що ґрунтуються на акті перевірки від 26.12.2025 № 48575/20-40-24-10-08/3252706403 та стосуються періоду часу з 01.01.2020 по 31.12.2022, і податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі іншого акту перевірки (від 13.04.2026 № 14994/20-40-10-08/ НОМЕР_1 ), та стосуються іншого періоду часу - з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Таким чином, позивачем об`єднано позовні вимоги, в яких різні підстави виникнення заявлених позовних вимог, різний предмет доказування, зокрема, які стосуються інших періодів часу та ґрунтуються на різних актах перевірки і, відповідно, на різних доказах.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).

З огляду на те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, встановлені КАС України, за відсутністю підстав для застосування положень ст. 172 КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

У справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях або звернення до суду з окремими позовами.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 172, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Копію ухвали, а також документи, що додані позивачем до позовної заяви, надіслати позивачу.

3.Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чучко В.М.