Решение № 138790488, 31.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 р. № 400/7675/26 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання Друца Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Державної служби України з безпеки на транспорті (в особі Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області), вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056, провизнання протиправною та скасування постанови від 28.04.2026 № ОПШЛ 049351,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті ( в особі Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області з вимогами: визнати протиправною та скасувати Постанову в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Атласа Олександра про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШЛ 049351 від 5 квітня 2026 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в нього відсутній обов`язок ведення індивідуальної книжки або графіка змінності водіїв, оскільки він використовує для вантажних перевезень транспортний засіб MERSEDES-BENZ SPRINTER, який має повну масу до 3,5 тонн. Натомість відповідно до п.1.3, 1.4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 07.06.2010 «Про затвердження Інструкції з використання тахографа на автомобільному транспорті», обов`язковому обладнання тахографами підлягають виключно транспортні засоби, які мають повну масу понад 3,5 тонн. Таким чином, зазначена вимога не стосується позивача, а тому він не є суб`єктом відповідальності за вказаним правопорушенням. Також, позивач вказує на те, що обов`язковою умовою ведення обліку робочого часу водіїв є комерційно-господарського перевезення вантажів. Натомість, позивач здійснював перевезення для особистих потреб, а тому також не повинен був вести облік робочого часу. Крім того, позивач вказує на невідповідність та суперечність в Акті перевірки, оскільки інспектором використано альтернативний сполучник «або», що свідчить про неконкретність звинувачення.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач виклав у відзиві. Під час перевірки транспортного засобу позивача виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» частина 1 абзац 3 статті 60 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: індивідуальна книжка водія або копія графік змінності водіїв.

В судовому засідання 27.07.2026 представник відповідача підтримав обставини викладені у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участі представника відповідача.

Дослідив матеріали справи, вислухав представника відповідача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 07.06.2007. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний), а також інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

З 2014 року підприємцю ОСОБА_1 належить спеціалізований вантажний фургон MERSEDES-BENZ SPRINTER 413 CDI, д.н. НОМЕР_1 , якій відповідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу має повну масу 3500 кг.

13.03.2026 зазначений автомобіль, під керуванням водія ОСОБА_2 перевозив вантаж кондитерських виробів за маршрутом м. Умань Черкаської області смт. Побузька Голованівському району Кировоградської області.

В районі 210 км автомобільної дороги Київ-Одеса, автомобіль був зупинений для перевірки співробітниками Управління державного нагляду (контролю) в Черкаської області.

Під час перевірки встановлено, що у водія ОСОБА_2 відсутня індивідуальна книжка водія або копія графіку змінності водіїв.

Зазначене відповідачем кваліфіковано, як абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

За цим фактом складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР 072584.

23.03.2026 Відділ державного нагляду (контролю) у Миколаївській області направив на адресу ФОП ОСОБА_1 запрошення прийняти участь у розгляді справи про порушення на автомобільному транспорті на 14.04.2024.

13.04.2026 Відділ державного нагляду (контролю) у Миколаївській області повторно направив на адресу ФОП ОСОБА_1 запрошення прийняти участь у розгляді справи про порушення на автомобільному транспорті на 28.04.2026.

28.04.2026 уповноваженою особою Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, на підставі Акту перевірки №ОАР 072584 від 13.03.2026 прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 049351, яким ФОП ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні передбаченому абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку №340 від 07.06.2010, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (березень-квітень 2026), водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.

Таким чином, станом на березень-квітень 2026 року, законодавство прямо вимагало від водія вантажного автомобіля до 3,5 тонн ведення обліку робочого часу водія: тахограф, індивідуальна книжка, графік змінності водіїв.

Аргументи позивача про те, що для автомобілів повної масою до 3,5 тонн такого обов`язку не передбачено, суд вважає помилковими.

Так, дійсно наказом Міністерства розвитку громад та територій №1727 від 25.12.2025 затверджено в новій редакції Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Відповідно до п.п.1 п.3 цього Положення, вимоги цього Положення застосовуються до автомобільних перевізників та водіїв, які працюють за трудовими та (або) цивільно-правовими договорами, під час: внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів, якщо максимальна технічно допустима маса автомобільного транспортного засобу, включаючи будь-який причіп або напівпричіп, перевищує 3,5 тонни.

Вимог щодо ведення обліку часу до водіїв, які здійснюють перевезення вантажів на автомобілях до 3,5 тонн нова редакція Положення не містить.

Натомість, необхідно враховувати, що відповідно до п.6 цього наказу від 25.12.2022, цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування. Нова редакція Положення №402 набрала чинності лише 26.07.2026.

Таким чином, як на момент складання акту перевірки (13.03.2026), так і на момент ухвалення постанови про застосування штрафу, у позивача був обов`язок вести облік робочого часу водія вантажного автомобіля до 3,5 тонн, а також надавати відповідні документи на вимогу працівників Укртрансбезпеки.

З приводу комерційності перевезення вантажу 13.03.2026, суд у цьому випадку враховує долучено до матеріалів справи копію товарно-транспортну накладну. З цієї ТТН вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зазначений автомобільним перевізником у поставці товару, від вантажовідправника ПП «Вландер» до вантажоодержувачем ОСОБА_3 .

Суд вважає зазначену товарно-транспортну накладну достатнім та належним доказом, здійснення у цьому випадку позивачем комерційних вантажних перевезень.

Щодо аргументу про некоректність використання відповідачем у акті перевірки сполучника «або», суд звертає увагу, що диспозиція п.6.3 Положення №340 у редакції до 26.07.2026, як передбачає необхідність ведення водієм обліку робочого часу, так само передбачає альтернативність підтвердження цього обліку: індивідуальна контрольна книжка водія або графік змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф. Тобто, в залежності від обставин, водій мав право вести обліку за кожним з передбачених варіантів, і надання одного з альтернативних документів, звільняли б у цьому випадку від відповідальності. Натомість у випадку з позивачем, у водія ОСОБА_2 13.03.2026 не було жодного з цих альтернативних документів. Зазначеної обставини, позивач у позові не заперечив. Таким чином, склад правопорушення на автомобільним транспорті, відповідачем у акті та постанові описаний правильно.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для визнання постанови відповідача від 28.04.2026 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу протиправною та її скасуванню.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (в особі Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області) (вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056 39816845) відмовити повністю.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 05.08.2026