Постановление суда № 138788927, 06.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 серпня 2026 р.Справа №160/23249/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/23249/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

1. 03.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства охорони здоров`я України (вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 00012925), у який просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет»;

- визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо здійснення на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет» процедури комісійної перевірки в частині перевірки дотримання ОСОБА_1 умов контракту ректора від 17.09.2021 №9.

2. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 12.06.2026 відповідачем видано наказ №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет». На виконання наказу №795 проведено комісійну перевірку, за результатами якої складено акт №СЗ-4629/08.0 від 24.07.2026. У зазначеному акті комісією, серед іншого, сформульовано висновки про допущені позивачем порушення вимог законодавства, статуту університету та контракту ректора. Разом із тим зазначений акт не має виключно інформаційного чи рекомендаційного характеру, оскільки його висновки безпосередньо спрямовані на застосування до позивача негативних правових наслідків. Комісія, серед іншого, рекомендувала Міністерству охорони здоров`я України: інформувати спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про виявлені факти порушень антикорупційного законодавства заступниками (у тому числі колишнім) ректора Університету (Відділ з питань запобігання та виявлення корупції МОЗ); розглянути питання щодо припинення дії Контракту ректора від 17.09.2021 №9 відповідно до підпунктів 1 та 6 пункту 15 Контракту; повідомити правоохоронні органи про результати комісійної перевірки щодо порушення посадовими особами Університету вимог законодавства у сфері вищої освіти, зокрема пов`язаних з атестацією здобувачів вищої освіти за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров`я», Закону України «Про вищу освіту» та Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №334; забезпечити вжиття ректором (виконуючим обов`язки ректора) комплексу організаційних та дисциплінарних заходів, у тому числі щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, перегляду заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, забезпечення належної організації антикорупційної, претензійно-позовної роботи, а також розгляду питання про притягнення до відповідальності осіб, причетних до порушень законодавства у сфері атестації здобувачів вищої освіти. Крім того, Комісією рекомендовано ректору (виконуючому обов`язки ректора) вжити комплекс організаційних заходів, у тому числі розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності уповноваженої особи з питань запобігання корупції, переглянути заходи врегулювання конфлікту інтересів, забезпечити притягнення до відповідальності осіб, причетних до порушень у сфері атестації здобувачів вищої освіти, а також усунути встановлені Комісією порушення. Таким чином, саме наказ № 795 став юридичною підставою для проведення комісійної перевірки, складання акта та ухвалення рекомендацій, спрямованих на реалізацію конкретних управлінських рішень щодо позивача. Позивач вважає наказ Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 № 795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу "Луганський державний медичний університет"» протиправним, таким, що прийнятий з перевищенням наданих законом повноважень, без належної правової підстави та з порушенням вимог Конституції України і законів України, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню в судовому порядку, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

3. 04.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить:

- зупинити дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет» до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- заборонити Міністерству охорони здоров`я України, комісії, утвореній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795, та її членам до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти наступні дії, а саме: дії спрямовані на завершення, оформлення, реалізацію, використання, передачу, направлення, оприлюднення та поширення результатів комісійної перевірки; приймати будь-які рішення, що повністю або частково ґрунтуються на матеріалах, документах, відомостях, фактах, висновках, рекомендаціях чи інших результатах комісійної перевірки, призначеної наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795, які передбачають припинення, розірвання, зміну, зупинення дії, внесення змін до Контракту №9 від 17.09.2021, укладеного зі ОСОБА_1 , або будь-яку іншу зміну його правового статусу чи умов, а також щодо припинення, обмеження або зміни повноважень ОСОБА_1 як ректора Державного закладу «Луганський державний медичний університет».

4. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що завершення реалізації Наказу №795 означатиме завершення всіх передбачених Порядком №147 дій, здійснення яких і є предметом оскарження у цій справі. За таких обставин навіть у разі подальшого задоволення позову судове рішення не зможе запобігти завершенню процедури, розпочатої на підставі оскаржуваного наказу №795, а позивач буде змушений оскаржувати вже нові індивідуальні рішення та дії, прийняті на його виконання. Крім того, акт комісійної перевірки вже містить негативні висновки щодо виконання позивачем умов контракту та рекомендацію відповідачу розглянути питання про його дострокове припинення. За відсутності заходів забезпечення позову існує реальна можливість завершення процедури, передбаченої розділом V Порядку №147, та прийняття Міністром відповідного рішення ще до вирішення спору судом. Також, акт комісійної перевірки з додатками та висновки, складені за результатами його розгляду, містять рекомендації щодо подальшого вчинення позивачем та його уповноваженими особами певних дій, зокрема направлення відповідних матеріалів, документів, інформації та повідомлень до інших органів державної влади, установ, організацій та посадових осіб. Таким чином, сам зміст зазначених документів свідчить про існування реальної та безпосередньої загрози подальшого поширення відомостей, висновків і рекомендацій, отриманих у результаті комісійної перевірки, законність призначення та проведення якої є предметом судового оскарження.

5. Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

6. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

7. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

8. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

9. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

10. Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

11. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

12. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

13. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

14. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

15. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

16. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

17. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

18. Судом встановлено, що між Міністром охорони здоров`я Ляшком Віктором Кириловичем та ОСОБА_1 укладено контракт №9 від 17.09.2021, за умовами якого ОСОБА_1 призначається на посаду ректора Державного закладу «Луганський державний медичний університет» на строк дії цього контракту.

19. Пунктом 17 передбачено, що строк дії контракту з 17.09.2021 по 16.09.2026.

20. 12.06.2026 Міністерством охорони здоров`я України прийнято наказ №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет», яким наказано:

1. утворити Комісію Міністерства охорони здоров`я України для проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет» та затвердити її склад;

2. Комісії:

1) здійснити комісійну перевірку Державного закладу «Луганський державний медичний університет» у строк з 17.06.2026 до 24.06.2026;

2) оформити результати комісійної перевірки до 24.07.2026.

21. На виконання наказу №795 проведено комісійну перевірку, за результатами якої складено акт № СЗ-4629/08.0 від 24.07.2026.

22. У зазначеному акті комісією, серед іншого, сформульовано висновки про допущені позивачем порушення вимог законодавства, статуту університету та контракту ректора.

23. Зокрема, за результатами перевірки комісія, серед іншого, рекомендувала Міністерству охорони здоров`я України:

- інформувати спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про виявлені факти порушень антикорупційного законодавства заступниками (у тому числі колишнім) ректора Університету (Відділ з питань запобігання та виявлення корупції МОЗ);

- розглянути питання щодо припинення дії Контракту ректора від 17.09.2021 №9 відповідно до підпунктів 1 та 6 пункту 15 Контракту;

- повідомити правоохоронні органи про результати комісійної перевірки щодо порушення посадовими особами Університету вимог законодавства у сфері вищої освіти, зокрема пов`язаних з атестацією здобувачів вищої освіти за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров`я», Закону України «Про вищу освіту» та Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №334;

- забезпечити вжиття ректором (виконуючим обов`язки ректора) комплексу організаційних та дисциплінарних заходів, у тому числі щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, перегляду заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, забезпечення належної організації антикорупційної, претензійно-позовної роботи, а також розгляду питання про притягнення до відповідальності осіб, причетних до порушень законодавства у сфері атестації здобувачів вищої освіти.

24. Крім того, Комісією рекомендовано ректору (виконуючому обов`язки ректора) вжити комплекс організаційних заходів, у тому числі розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності уповноваженої особи з питань запобігання корупції, переглянути заходи врегулювання конфлікту інтересів, забезпечити притягнення до відповідальності осіб, причетних до порушень у сфері атестації здобувачів вищої освіти, а також усунути встановлені Комісією порушення.

25. Враховуючи, що саме наказ №795 став юридичною підставою для проведення комісійної перевірки, складання акта та ухвалення рекомендацій, спрямованих на реалізацію конкретних управлінських рішень щодо позивача, позивач звернувся з позовом про оскарження наказу №795 від 12.06.2026 та визнання протиправними дій Міністерства охорони здоров`я України щодо здійснення на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет» процедури комісійної перевірки в частині перевірки дотримання ОСОБА_1 умов контракту ректора від 17.09.2021 №9.

26. Процедура проведення за дорученням Міністра комісійних перевірок діяльності МОЗ України та підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління МОЗ України визначається Порядком проведення комісійних перевірок у Міністерстві охорони здоров`я України, установах, організаціях та на підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.03.2015 №147.

27. Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку перевірка проводиться на підставі наказу МОЗ України, в якому зазначаються підстава, тема (питання), об`єкт контролю (у разі необхідності - перелік об`єктів, що підлягають перевірці), терміни початку та закінчення перевірки, період діяльності об`єкта контролю, який підлягає перевірці, терміни звітування за результатами перевірки. Цим наказом затверджується склад комісії залежно від теми перевірки (не менше трьох членів комісії) із зазначенням посад і прізвищ голови та членів комісії. За необхідності у складі комісії передбачаються заступник голови та секретар комісії.

28. Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку Голова (члени) комісії зобов`язаний(і) надати керівництву об`єкта контролю копію наказу МОЗ України про проведення комісійної перевірки.

29. Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що за результатами перевірки кожен член комісії надає голові комісії підписані ним довідки або акти (з додатками) про результати перевірки питань, визначених у робочому плані комісійної перевірки, у встановлені терміни.

30. У разі встановлення порушень вимог законодавства в ході проведення комісійної перевірки членами комісії складається акт перевірки, за відсутності порушень складається довідка.

31. Відповідно до п. 5 розділу V Порядку за результатами проведеної комісійної перевірки голова комісії складає доповідну записку на ім`я Міністра для прийняття рішення.

32. Щодо вимоги позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет» до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, суд зазначає наступне.

33. Вказаним наказом Міністерства охорони здоров`я України №795 від 12.06.2026 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет», наказано, зокрема здійснити комісійну перевірку Державного закладу «Луганський державний медичний університет» у строк з 17.06.2026 до 24.06.2026; оформити результати комісійної перевірки до 24.07.2026.

34. Як встановлено судом, на виконання наказу №795 проведено комісійну перевірку, за результатами якої складено акт № СЗ-4629/08.0 від 24.07.2026.

35. У зазначеному акті комісією, серед іншого, сформульовано висновки про допущені позивачем порушення вимог законодавства, статуту університету та контракту ректора.

36. Отже, судом встановлено, що наказ №795 від 12.06.2026 фактично вичерпав свою дію фактом його виконання шляхом проведення перевірки та оформлення її результатів актом №СЗ-4629/08.0 від 24.07.2026.

37. Відтак, зупинення дії такого наказу на стадії, коли всі передбачені ним заходи вже виконані, не може призвести до відновлення становища, яке існувало до його прийняття, а також не здатне забезпечити ефективний захист прав позивача чи виконання можливого судового рішення у разі задоволення позову.

38. Інститут забезпечення позову спрямований на запобігання настанню негативних наслідків у майбутньому, а не на скасування наслідків дії акта, який уже реалізований. Тому застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 «Про проведення комісійної перевірки Державного закладу «Луганський державний медичний університет», за встановлених обставин не відповідає його процесуальному призначенню та не є ефективним способом забезпечення позову.

39. За таких обставин суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині.

40. Щодо вимоги позивача про заборону Міністерству охорони здоров`я України, комісії, утвореній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795, та її членам до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти дії, спрямовані на завершення, оформлення, реалізацію, використання, передачу, направлення, оприлюднення та поширення результатів комісійної перевірки, а також приймати будь-які рішення, що ґрунтуються на матеріалах, висновках чи рекомендаціях зазначеної перевірки, суд зазначає таке.

41. Як встановлено судом, результати комісійної перевірки вже оформлені актом №СЗ-4629/08.0 від 24.07.2026, тобто дії щодо завершення та оформлення перевірки вже вчинені. У зв`язку із цим заборона на вчинення таких дій також не може бути застосована як захід забезпечення позову, оскільки спрямована на недопущення дій, які фактично вже відбулися.

42. Разом з тим зі змісту акта комісійної перевірки вбачається, що комісією рекомендовано Міністерству охорони здоров`я України, зокрема, розглянути питання щодо припинення дії Контракту ректора від 17.09.2021 №9 відповідно до підпунктів 1 та 6 пункту 15 контракту, повідомити правоохоронні органи про результати комісійної перевірки, а також вчинити інші дії, спрямовані на реалізацію висновків перевірки.

43. Таким чином, на момент розгляду заяви існує ймовірність прийняття Міністерством охорони здоров`я України подальших індивідуальних рішень, безпосередньо заснованих на висновках комісійної перевірки, законність призначення та проведення якої є предметом судового розгляду у цій справі.

44. При цьому позовні вимоги у даній справі спрямовані саме на оскарження наказу, який став підставою проведення перевірки, та дій відповідача щодо її проведення в частині перевірки дотримання позивачем умов контракту ректора. У разі прийняття до вирішення спору по суті рішення про дострокове припинення контракту або іншого рішення щодо зміни правового статусу позивача на підставі результатів спірної перевірки виникне необхідність оскарження нових індивідуальних актів, що істотно ускладнить ефективний захист прав позивача у межах даної справи та не забезпечить реального виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

45. Суд враховує, що заявлений позивачем захід забезпечення позову в цій частині має тимчасовий характер, діятиме лише до набрання законної сили рішенням суду у справі та не вирішує спір по суті. Водночас він спрямований на збереження існуючого становища сторін та недопущення настання правових наслідків, які можуть істотно ускладнити або зробити неефективним поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

46. Разом із тим суд вважає, що заявлена позивачем заборона у частині "будь-яких рішень", які повністю або частково ґрунтуються на матеріалах перевірки, є надмірно широкою, оскільки охоплює невизначене коло можливих управлінських рішень та може призвести до необґрунтованого втручання у здійснення відповідачем його владних повноважень.

47. З огляду на принцип співмірності заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне обмежити заборону лише тими діями, які безпосередньо стосуються предмета спору та можуть призвести до зміни правового статусу позивача, а саме заборонити Міністерству охорони здоров`я України до набрання законної сили рішенням суду у цій справі приймати рішення щодо припинення, розірвання, зміни чи зупинення дії Контракту №9 від 17.09.2021, укладеного зі ОСОБА_1 , а також рішення щодо припинення, обмеження чи зміни його повноважень як ректора Державного закладу «Луганський державний медичний університет», якщо такі рішення ґрунтуються на результатах комісійної перевірки, проведеної на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795.

48. За наведених обставин суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

49. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

50. Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

51. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

52. Дотримуючись висновків Великої Палати Верховного Суду, судом вирішуючи питання щодо забезпечення позову, встановлено наявність спору та співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову щодо заборони Міністерству охорони здоров`я України до набрання законної сили рішенням суду у цій справі приймати рішення щодо припинення, розірвання, зміни чи зупинення дії Контракту №9 від 17.09.2021, укладеного зі ОСОБА_1 , а також рішення щодо припинення, обмеження чи зміни його повноважень як ректора Державного закладу «Луганський державний медичний університет», якщо такі рішення ґрунтуються на результатах комісійної перевірки, проведеної на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 з пред`явленими позовними вимогами, встановлено ризик незабезпечення позову до розгляду спору по суті заявлених вимог.

53. Судом не встановлено умислу на зловживання учасником справи своїми правами, оскільки забезпечення позову у цій справі має на меті зберегти правове становище учасників справи до розгляду по суті судом заявлених позовних вимог.

54. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

55. Враховуючи, що визначений спосіб забезпечення позову відповідає п. 2 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок про наявність підстав для забезпечення позову і зазначає, що в даному випадку належним способом забезпечення позову є заборона Міністерству охорони здоров`я України до набрання законної сили рішенням суду у цій справі приймати рішення щодо припинення, розірвання, зміни чи зупинення дії Контракту №9 від 17.09.2021, укладеного зі ОСОБА_1 , а також рішення щодо припинення, обмеження чи зміни його повноважень як ректора Державного закладу «Луганський державний медичний університет», якщо такі рішення ґрунтуються на результатах комісійної перевірки, проведеної на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795.

56. Забезпечення позову у цій справі має на меті зберегти правове становище учасників справи до розгляду по суті судом заявлених позовних вимог.

57. Суд акцентує увагу, що застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення в цій справі.

58. Згідно з ч. 6 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

59. Керуючись ст. ст. 151-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

60. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/23249/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними задовольнити частково.

61. Забезпечити позов шляхом заборони Міністерству охорони здоров`я України приймати рішення щодо припинення, розірвання, зміни чи зупинення дії Контракту №9 від 17.09.2021, укладеного зі ОСОБА_1 , а також рішення щодо припинення, обмеження чи зміни його повноважень як ректора Державного закладу «Луганський державний медичний університет», якщо такі рішення ґрунтуються на результатах комісійної перевірки, проведеної на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.06.2026 №795 до набрання законної сили рішенням у справі №160/23249/26.

62. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

63. Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

64. Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

65. Боржник: Міністерство охорони здоров`я України (вул. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 00012925).

66. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 06.08.2029 (включно).

67. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

68. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський