Решение № 138788017, 05.08.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2340/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"05" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 21 січня 2022 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №21.01.2022-100001278.

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 140 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю 14 днів кожен), а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 09 червня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 3 000 грн.

У разі порушення позичальницею зобов`язання остання зобов`язалася сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 200 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 365 % річних за період прострочення.

Проте позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 12 травня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 30 175,74 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 19 984,06 грн;

-заборгованість за процентами 10 191,68 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Сарана А.О. не з`явився, проте у позові просив про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача у позові не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 21 січня 2022 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №21.01.2022-100001278.

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 140 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю 14 днів кожен), а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 09 червня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 3 000 грн.

У разі порушення позичальницею зобов`язання остання зобов`язалася сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 200 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 365 % річних за період прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий Центр».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 21 січня 2022 року (а.с. 14) вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальницею шляхом перерахування кредиту у розмірі 20 000 грн на зазначену у кредитному договорі банківську картку позичальниці.

У той же час, позичальниця взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 12 травня 2026 року їй нараховано заборгованість у загальному розмірі 30 175,74 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 19 984,06 грн;

-заборгованість за процентами (за період з 21 січня 2022 року до 09 червня 2022 року) 10 191,68 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив наступне.

Суд погоджується із заборгованістю за кредитом (тілом кредиту).

Також суд констатує, що проценти дійсно нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (в тому числі в межах узгодженого сторонами розміру процентної ставки та в межах узгодженого строку кредитування).

При розрахунку заборгованості позивачем враховано здійснені позичальницею проплати.

Тому вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 662,40 грн судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи (поштові витрати, пов`язані з направленням копії позову з додатками відповідачці) у розмірі 112,98 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №21.01.2022-100001278 від 21 січня 2022 року, що утворилася станом на 12 травня 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 19 984 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 06 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 21 січня 2022 року до 09 червня 2022 року) у розмірі 10 191 (десять тисяч сто дев`яносто одна) гривня 68 копійок, а всього в загальному розмірі 30 175 (тридцять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 74 копійки, а також в повернення 2 775 (дві тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 38 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв