Решение № 138787513, 05.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22751/26

Провадження № 2/127/6222/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позовну заяву тим, що він 19.10.2025 року зазнав нападу безпритульних собак біля свого будинку та був покусаний ними. Собаки були брудними і поводили себе агресивно, жодних провокацій з його боку по відношенню до собак не було, що підтверджується записом відеоспостереження під`їзду біля будинку. Ці безпритульні собаки декілька років проживають у їх дворі. Через деякий час ситуація з нападом повторилася, коли позивач ніс на руках свого шестимісячного сина, на щастя цього разу обійшлось без укусів тварини.

Після отриманих укусів ОСОБА_1 довелось лікуватися стаціонарно в період з 21.10.2025 року по 27.10.25 року та амбулаторно з 28.10.2025 року по 04.11.2025 року. З приводу нападу безпритульних собак позивач звернувся до відділу №1 Вінницького управління поліції НП у Вінницькій області, проте ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні.

Вподальшому позивач звернувся до начальника КП «Вінницький муніципальний притулок для тварин», але ніякої відповіді не отримав. Згодом звернувся до міського голови м. Вінниці щодо вжиття відповідних заходів, але отримав відписку про регулювання чисельності безпритульних тварин та напрямків Програми утримання та розвитку території загального користування Винницької міської територіальної громади, створення сприятливих умов для життєдіяльності її мешканців на 2025-2029 роки. У відповіді навіть наголошено про необхідність гуманного ставлення до тварин. Тобто до тварин потрібно гуманно відноситися, а людьми, які живуть у місті, можна нехтувати і не приймати відповідних заходів до їх захисту від агресивних нападів та укусів безпритульних тварин.

11.05.2026 року позивач повторно звернувся рекомендованим листом до відповідача про вжиття відповідних заходів до безпритульних собак та відшкодування моральної шкоди у розмірі 250000,00 грн. Вінницькою міською радою, проте йому було відмовлено. Разом з тим, позивач зазначає, що є військовослужбовцем, отримав поранення та повинен і дома на відпочинку захищатися від безпритульних собак. Окрім того, після нападу собак у нього погіршився фізичний стан, сон, став панічно боятися собак, побоюватися ходити по вулицям міста та боятися за свою дружину та неповнолітню дитину, які ходять неподалік місця пригоди, до того ж тривалий час після події перебував у стані постійного стресу, знаючи про можливість отримати хворобу - сказ. Був порушений його звичний спосіб життя. На думку позивача, вказана подія заподіяла йому моральну шкоду, яку він оцінює в 250000,00 грн. На піставі викладеного ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просив:

- визнати бездіяльність Вінницької міської ради протиправною;

- зобов`язати Вінницьку міську раду вжити заходів по вилову безпритульних собак за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Вінницької міської ради на його користь 250000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

У визначені судом строки, представником відповідача надіслано суду відзив на позовну заяву, згідно з яким Вінницька міська рада позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на наступне. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Статтею 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. Положеннями статті 15 даного Закону встановлено, що для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин, які можуть створюватися органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами. Притулки для тварин діють за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел. Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності. Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації, установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Безпритульні собаки та інші тварини підлягають вилову, розміщенню у карантинному майданчику та передачі власнику або безпосередньо у спеціалізований притулок. Разом з тим, рішенням Вінницької міської ради від 23.08.2024 року № 2419 затверджено програму «Регулювання чисельності тварин гуманними методами на території Вінницької міської територіальної громади на 2025-2029 роки». Цей напрямок роботи урахований в Конвенції Інтегрованого розвитку міста Вінниці до 2030 року. Програма в своїй основній частині базується на ідеї стерилізації й супроводу тварин та вирішенні проблем з утримання домашніх та інших тварин, регулювання кількості безпритульних тварин шляхом їх відлову, стерилізації та розміщення в пунктах перетримки або притулках. А також на ідеї пошуку господаря тваринам, які утримуються у притулках, та їх реєстрації при відчуженні господарям або особам, що виявили бажання утримувати цих тварин. Разом з тим, Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 24.06.2022 року №720 «Про затвердження Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)». Представник зазначає, що відповідно до п. 14 Порядку, після проведення заходів, визначених у пункті 11 цього Порядку, тварин передають до притулків для тварин, центрів реабілітації чи під нагляд громадських та благодійних організацій, які зобов`язані забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або повертають до ареалу перебування (місць вилову) для вільного проживання. Безпритульні тварини, які були повернуті до ареалу перебування (місць вилову) для вільного проживання, в подальшому щороку обов`язково проходять процедуру ревакцинації та контроль за наявністю візуальної ідентифікації. Крім того, згідно з п. 17 Порядку, для забезпечення добробуту безпритульних тварин у населених пунктах комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах, опікуни безпритульних тварин можуть облаштовувати місця для безпритульних тварин на відповідних територіях за згодою власників земельних ділянок, на яких вони будуть розташовані. ВК ВМР було вчинено дії щодо з`ясування обставин встановлення будок для утримання собак на території ОСББ «Світанок 8А». Крім того, позивачем жодним чином не доведено факту завдання моральної шкоди у сумі 250000,00 грн., тому заявлена сума є абсолютно невиправданою, надуманою та не відповідає принципам розумності і справедливості. Поставлений діагноз вкушена рана лівої гомілки не тягне за собою витрат у розмірі 250000,00 грн., тому заявлена моральна шкода є завищеною та неспівмірною із характером ушкоджень. Необхідною підставою для притягнення держави в особі органу державної влади до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про відшкодування шкоди. З огляду на викладене представник відповідача просив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Позивач своїм правом на надання суду заперечення не скористався.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (Статтею 55 Конституції України).

За змістом ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 19.10.2025 року біля підїзду його будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , на нього напали безпритульні собаки та покусали. В зв`язку з цим, він звернувся в лікарню, де перебував на лікуванні з 21.10.2025 року по 27.10.2025 року (а.с. 8-9). У виписці із медичної карти №9284/900 вказано: Вкушена рана лівої гомілки.

Разом з тим, долучений позивачем відеозапис не є належним доказом у справі, оскільки з відеозапису не можливо достовірно встановити обставину події (адресу будинку, осіб зображених на відео та сам факт укусу). Також до лікарні позивач звернувся лише 21.10.2025 року, тобто через два дні після можливого укусу.

Також за фактом укусу позивач звернувся до Відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у Віннницькій області, проте за результатами попереднього розгляду встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, тому по даному факту було повідомлено Муніципальний притулок для тварин з метою вжиття заходів відносно безпритульних собак (а.с. 10-11).

15.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Вінницький муніципальний притулок для тварин» із листом, в якому повідомляв, що в дворі його будинку вже кілька років живуть три бездомні собаки. З незрозумілих причин вони стають все більш агресивними, через що частішають випадки безпідставних нападів на мешканців будинку. Просив розглянути можливість адопції собак з двору будинку по АДРЕСА_1 , як пріоритетною (а.с. 12).

31.03.2026 року позивач звернувся до міського голови м. Вінниці щодо вирішення питання з безпритульними собаками в дворі його будинку (а.с. 13-14). У відповіді Виконавчий комітет Вінницької міської ради повідомив, що за інформацією Муніципального притулку для тварин, бригадою служби відлову неодноразово здійснювались виїзди до зазначеного району з метою виявлення та відлову агресивних безпритульних собак. Вилов безпритульних тварин може потребувати додаткового часу, тому реагування може здійснюватися поетапно з урахуванням фактичної ситуації в місті (а.с. 15).

Вподальшому, позивач повторно 11.05.2026 року звернувся до міського голови м. Вінниці щодо відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 250000,00 грн. та отримав відмову (а.с. 16, 17).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положенням ст. 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 року роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обґрунтовуючи моральну шкоду у розмірі 250000,00 грн. позивач зазначив, що в результаті укусів безпритульних собак у нього погіршився фізичний стан, сон, став панічно боятися собак, побоюватися ходити по вулицям міста та тривалий час після події перебував у стані постійного стресу, знаючи про можливість отримати хворобу - сказ.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення вказаних вище вимог позивачем не надано жодного доказу того, що з вини відповідача йому була завдана моральна шкода у значному розмірі.

Щодо наданого позивачем виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 776, то суд її не приймає до уваги, оскільки викладені в ній обставини стосуються 2024 року, тобто задовго до отриманих укусів безпритульних тварин.

Згідно з абзацом першим та восьмим статті 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову. У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Відповідно до абзацу 4 статті 12 вказаного вище Закону шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Згідно з пунктом 44 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Аналогічні вимоги викладені у статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Отже, безпритульні тварини, на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому законом, перебувають у власності територіальної громади, на території якої їх знайдено.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що факт укусу позивача саме безпритульними собаками суду не доведено. Відповідачем реалізується системний підхід до регулювання чисельності та поводження з безпритульними тваринами, які потребують додаткового часу. Таким чином, вимога про визнання бездіяльність Вінницької міської ради протиправною задоволенню не підлягає, за недоведеністю.

Щодо вимоги про зобов`язання вжитя заходів щодо вилову безпритульних собак за місцем проживання позивача, то вона задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено наявність безпритульних собак біля його будинку. Також в листі від 27.04.2026 року повідомлялося, що за інформацією Муніципального притулку для тварин, бригадою служби відлову неодноразово здійснювались виїзди до зазначеного району з метою виявлення та відлову агресивних безпритульних собак. В ході обстежень виявлено тварин із кліпсами, що свідчить про проведення їм стерилізації, вакцинації та дегельмінтизації.

За таких обставин на відповідача не може бути покладений обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди, якої він не завдавав.

Необхідно звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкодине знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв`язку із тим, що позивач був звільнений від сплати судового збору, його слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», ст.ст. 23, 180, 1167, 1173 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 05.08.2026 року.

Суддя: