Решение № 138786248, 30.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/953/26

Провадження № 2/645/1615/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.

За участю секретаря судових засідань - Хілінського М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого діє адвокат Дерев`янченко Я.Ю., звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також спадкоємцем за законом після смерті брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/10 ідеальної частки у праві власності на квартиру, загальною площею 33,30 кв.м., житловою площею 16,70 кв.м., розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнати за ним право власності на 1/10 ідеальної частки у праві власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ганшиної О.Ю. належним чином посвідчені копії матеріалів спадкових справ.

20.04.2026 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ганшиної О.Ю. надійшли посвідчені копії матеріалів спадкових справ.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 04 травня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, через підсистему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у тому числі через підсистему «Електронний суд», відзиву, заперечень та будь-яких заяв по суті спору не подав, причини неявки суду не повідомив.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, заяв, клопотань та письмових заперечень до суду не подавали.

Будучи обізнаним про розгляд справи судом, відповідач відзиву та жодних доказів не подав, а тому розгляд справи здійснюється судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суд у зв`язку з неявкою відповідача, неповідомленням ним поважних причин такої неявки у судове засідання, неподанням відзиву на позовну заяву, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами. Про заочний розгляд справи судом постановлено ухвалу.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 квітня 1997 року між ОСОБА_7 , як продавцем, та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діяла за себе та як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , як покупцями, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Білоусом О.М. за реєстровим №6246.

Згідно з договором купівлі-продажу та довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №1104478 від 17.06.2021 року, квартира АДРЕСА_2 за вказаною адресою належить зазначеним особам на праві спільної сумісної власності.

З технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого 14 червня 2021 року, вбачається, що загальна площа квартири складає 33,30 кв.м., житлова площа - 16,70 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 ) та матеріалами спадкової справи 3/2021.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 12 вересня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ганшиною О.Ю. за реєстровим №681, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповіла в рівних частках кожному, тобто по 1/2 частці, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

05 квітня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ганшиної О.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , а 10 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Заяви подані у встановлений законом строк. Інших заяв про прийняття спадщини, відмову від спадщини або видачу свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ганшиної О.Ю. від 21.03.2024 року №101/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_5 на частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності не визначена.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_2 ) та матеріалами спадкової справи №48/2024.

21 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ганшиної О.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_6 . Спадкова справа була заведена 21.08.2024 року за №48/2024. Заповіт від імені ОСОБА_6 у Спадковому реєстрі не виявлено, інших заяв про прийняття спадщини, відмову від спадщини або видачу свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ганшиної О.Ю. від 27.01.2026 року №7/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_6 на частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що неможливо визначити склад спадкового майна в спільній сумісній власності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 316, 317, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; право власності є непорушним.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Згідно зі статтею 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною другою статті 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Аналогічне положення міститься у частині другій статті 372 ЦК України щодо поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статей 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, неприйняття спадщини або неохоплення заповітом усієї спадщини - спадкоємці за законом.

Згідно зі статтями 1233, 1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті; заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до статей 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; така заява подається у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.

Суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується у випадку існування перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. У даній справі наявність таких перешкод підтверджується постановами нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 21.03.2024 року та від 27.01.2026 року.

Виходячи з рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності на квартиру, кожному із п`яти співвласників квартири АДРЕСА_2 належала по 1/5 ідеальної частки у праві власності на квартиру. Отже, до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшла 1/5 ідеальна частка у праві власності на спірну квартиру.

Оскільки за заповітом від 12.09.2020 року ОСОБА_5 заповіла належне їй майно у рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , кожному із спадкоємців за заповітом належить право на 1/10 ідеальної частки у праві власності на спірну квартиру.

ОСОБА_6 за життя спадщину після смерті матері прийняв шляхом подання заяви нотаріусу у встановлений законом строк, однак право власності на належну йому 1/10 ідеальну частку у праві власності на квартиру не оформив. Вказане право увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 позивач як його рідний брат є спадкоємцем за законом другої черги, який прийняв спадщину шляхом подання заяви нотаріусу у встановлений законом строк. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт належності спадкодавцю ОСОБА_5 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, факт прийняття позивачем спадщини після смерті матері та брата, а також наявність перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

З урахуванням заявленої позивачем позиції щодо судових витрат, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 355, 368, 370, 372, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1262, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 284-289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на 1/10 ідеальної частки у праві власності на квартиру, загальною площею 33,30 кв.м., житловою площею 16,70 кв.м., розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на 1/10 ідеальної частки у праві власності на квартиру, загальною площею 33,30 кв.м., житловою площею 16,70 кв.м., розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса мешкання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

представник позивача - адвокат Дерев`янченко Ярослав Юрійович, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3614 від 20.10.2010 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса Харківська область, м. Харків, пр-т Олександрівський, буд 81, прим. 27, РНОКПП НОМЕР_4 ,

відповідач - Харківська міська рада, юридична адреса 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243,

третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст судового рішення складено 06.08.2026 року.

Головуючий суддя -