Решение № 138786000, 06.08.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/303/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

До Краснокутського районного суду Харківської області засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес Позика», в якій представник позивача Пєскова С.В. просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 516175-КС-005 про надання кредиту від 15.07.2025 року у розмірі 64009,28 грн, що складається з: 28665,80 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 20066,20 грн сума прострочених платежів по процентах, 15277,28 грн - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, а також стягнути суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 липня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено Договір № 516175-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 33000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит. Зазначив, що згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Посилався, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

З огляду на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у нього станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість за договором № 516175-КС-005 про надання кредиту в розмірі 64009,28 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 28665,80 грн; суми прострочених платежів по процентах 20066,20 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 15277,28 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано докази в АТ «Банк» «Український Капітал».

15 квітня 2026 року на адресу Краснокутського районного суду Харківської області від АТ «Банк» «Український Капітал» надійшла витребувана інформація.

01.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що дійсно користувався послугами з надання кредиту у ТОВ «Бізнес Позика». Взявши кредит у сумі 33000 грн, став його погашати, проте вимоги товариства поступово лише зростали, а не зменшувалися. Досудове врегулювання спору позивачем взагалі не використовувалося як інструмент врегулювання спору. Як зазначає позивач - відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 516175- КС-005, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 516175-КС-005 на загальну суму 26272,72 грн. В даному випадку залишок за кредитом складав 6728 грн. Вважає вимоги позивача про стягнення сум прострочених платежів недостатньо обґрунтованими та категорично заперечує, оскільки, як вбачається з розрахунку заборгованості, заборгованості за кредитом відповідач фактично вніс згідно до інформації кредитора лише 4335 грн, що не відповідає дійсності. Позивач зазначає відомості про внесення коштів, а в той же час сума заборгованості за кредитом не зазнала значних змін і на цю суму були нараховані відсотки. Зазначив, що суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Сам по собі наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у відповідача заборгованості саме в зазначеному розмірі. З вказаних підстав ОСОБА_1 просить суд витребувати у позивача оновлений обґрунтований розрахунок заборгованості за кредитним договором, з урахуванням сплачених ним коштів в рахунок погашення основної заборгованості за кредитом. Визнати неправомірним нарахування суми по відсотках, відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині заборгованості по штрафам у сумі 15277,28 грн.

14 травня 2026 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказала, що у додаткових поясненнях сторона відповідача не заперечує укладення кредитного договору з позивачем, отримання кредитних коштів, здійснення платежів, порушення умов кредитного договору (графіку платежів), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором; наявність самої заборгованості. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 26272,72 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначила, що позивач за кредитним договором не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку (у вигляді пені чи штрафів); не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору. Порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту. Для спростування позовних вимог позивача, сторона відповідача мала б надати суду докази здійснення всіх платежів за кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановленого у п. 4.2.2. Кредитного договору графіку платежів, однак таких доказів відповідач суду не надав. Щодо розрахунку заборгованості вказала, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором після 04.11.2025 р. припинила змінюватися у зв`язку із закінченням строку його дії. Оскільки розрахунок заборгованості, який був доданий до позовної заяви формується автоматично, програма автоматично «протягнула» дати після закінчення строку дії кредитного договору (після 04.11.2025 р.) до дати створення цього розрахунку заборгованості. ТОВ «Бізнес Позика» не продовжувало строк дії кредитного договору в односторонньому порядку, не нараховувало проценти після закінчення строку дії кредитного договору, та не просило суд стягнути з відповідача жодні проценти, які начебто були нараховані після закінчення строку дії кредитного договору. У кінці розрахунку заборгованості зазначена поточна заборгованість клієнта, загальна заборгованість за кредитним договором станом на дату складання розрахунку заборгованості, в тому числі із зазначенням окремо заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками за користування кредитом та заборгованості за комісією. Вищезазначений розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 25 травня 2026 року за клопотанням відповідача витребувано у позивача детальний розрахунок заборгованості.

07 липня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, а також витребувані на виконання ухвали суду від 25.05.2026 відповідні докази. У поданих поясненнях посилалася на те, що відповідач протягом строку дії кредитного договору здійснював платежі на виконання його умов. При цьому, внесені ним кошти зараховувалися на погашення відповідних складових зобов`язання у порядку, визначеному умовами договору, які передбачали погоджений сторонами графік платежів, порядок їх внесення та механізм розподілу сплачених сум між окремими складовими зобов`язання. Водночас, відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору, а також визнає факт отримання кредитних коштів, тобто підтверджує виникнення між сторонами договірних правовідносин. Більше того, сам факт систематичного здійснення відповідачем платежів на виконання умов кредитного договору свідчить про його обізнаність із порядком виконання взятих на себе зобов`язань, розуміння умов кредитування та їх фактичне прийняття. Виконуючи договір шляхом внесення платежів, відповідач підтвердив свою згоду з визначеним сторонами механізмом погашення зобов`язання, у тому числі з порядком зарахування сплачених коштів на відповідні складові кредитного зобов`язання відповідно до умов договору та графіка платежів. За таких обставин твердження про відсутність погодження сторонами порядку розподілу платежів або про неправомірність їх зарахування є безпідставними. Зазначила, що всі істотні умови кредитного договору встановлені саме у договорі, який позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» та підписав за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Позивач не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку відповідно до ст. 549 ЦК України, не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів ним користування, із урахуванням дня перерахування та дня повернення кредиту. У п. 4.2.2. кредитного договору був встановлений орієнтовний графік платежів, відповідно до якого позичальник повинен був здійснювати платежі у відповідному розмірі та у відповідні дати. Якби позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі. Однак порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення кредиту. Якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі. Для спростування позовних вимог відповідач мав би надати суду докази здійснення всіх платежів за кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановленого у п. 4.2.2. кредитного договору графіку платежів, однак сторона відповідача таких доказів суду не надала.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині пред`явленої позовної заяви, а також додаткових поясненнях просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановлений законом строк.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 15.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №516175-КС-005 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7360.

Згідно з умовами п. 2.1 Договору про надання кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальникові грошові кошти в розмірі 33000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Згідно з п. 2.2., 2.3 Договору тип кредиту: кредит, строк, на який надається кредит: 16 тижнів.

У п. 2.4 Договору сторони погодили, що стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

У п. 2.5 Договору визначено, що комісія за видачу кредиту становить 6600,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п. 2.7-2.10 Договору загальний розмір наданого кредиту: 33000,00 грн. Строк дії договору: до 04.11.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 67233,45 грн. Загальні витрати за кредитом: 34233,45 грн.

У п.п. 4.2.2. Договору сторони встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься стандартна процентна ставка.

До Договору про надання кредиту додані пропозиція (оферта) укласти Договір №516175-КС-005, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору №516175-КС-005 про надання кредиту, візуальна форма послідовності дій Клієнта, Анкета клієнта та Паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «ПрофітГід» надано підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів 15.07.2025 в сумі 33000,00 грн на картку № НОМЕР_2 , платник ТОВ «Бізнес Позика», номер платіжної інструкції eb34aa8c-6182-11f0-b90f-000c29d57ed2_1, номер транзакції 45258-75521-95584.

Окрім того, факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 33000,00 грн 15.07.2025 підтверджується повідомленням АТ «Банк «Український Капітал» №10/1/08-671/БТ від 03 квітня 2026 року, згідно з яким Банк повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_3 , випущена платіжна картка № НОМЕР_1 , надана інформація про рух коштів по рахунку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03.03.2026 у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість за договором №516175-КС-005 від 15.07.2025 в сумі 64009,28 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 28665,50 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 20066,20 грн, по % за ст. 625 ЦКУ 15277,28 грн. Період кредитування: з 15.07.2025 по 04.11.2025. З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснював оплату за Договором №516175-КС-005 в розмірі 26272,72 грн. Факт здійснення оплати не заперечує також і сам відповідач.

Позивачем ТОВ «Бізнес Позика» складено довідку про стан заборгованості ОСОБА_1 за Договором №516175-КС-005 від 15.07.2025, згідно з якою станом на 23.02.2026 заборгованість останнього становить: за кредитом - 28665,80 грн, по відсотках - 20066,20 грн, по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ- 15277,28 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з положеннями ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Правилами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Правилами ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №516175-КС-005 про надання кредиту від 15.07.2025 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує правильне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Установлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Що стосується заявленої позивачем суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за відсотками, нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України, суд зважає на таке.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування ТОВ «Бізнес Позика» відповідачу заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України є неправомірним, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача таких відсотків в сумі 15277,28 грн слід відмовити.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в сумі 48732,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача - на 76,13% , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2026,89 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 80, 81, 141, 247, 263-265, ч. 4, 5 ст. 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд-

ухвалив :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 516175-КС-005 про надання кредиту від 15 липня 2025 року у розмірі 48732 (сорок вісім тисяч сімсот тридцять дві) гривень, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 28665,80 грн, сума прострочених платежів по процентах 20066,20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 2026 (дві тисячі двадцять шість) грн 89 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, будинок 26, офіс 411.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП:

Суддя Каліберда В. А.