Решение № 138785151, 06.08.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 346/2064/26

Провадження №: 2/343/889/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 346/2064/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 4039243 від 07.10.2020 в розмірі 42151,00 грн (IBAN НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 07.10.2020 ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту № 4039243, за умовами якого останній отримав кредитні кошти в сумі 6100,00 грн. Тобто кредитор свої зобов`язання виконав. 29 жовтня 2025 року ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" відступив ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" на підставі договору факторингу № 29/10-2025 право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4039243 від 07.10.2020. У свою чергу 31.10.2025 ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" уклав з ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" договір факторингу № ДФ-31102025, за яким останній отримав право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Сума заборгованості склала 42151,00 грн, із яких: 6100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36051,00 грн - заборгованість за відсотками.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення не заперечив (а.с. 1-7, 66).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованими поштовими відправленнями ухвали про відкриття провадження у справі, в якій визначена дата та час проведення судового засідання, та повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 16), які він отримав, на що вказують рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 75, 76). Крім того суд опублікував оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 74). Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи у застосунку "Дія". Причини неявки відповідач не повідомив, відзив на позов не подав, будь-яких заяв, клопотань від нього на адресу суду не поступало.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

представник позивача 23.04.2026 сформував у системі "Електронний суд" позовну заяву ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 , яку адресував Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області.

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області 24.04.2026 постановив ухвалу про передачу справи за підсудністю.

21 травня 2026 року справа надійшла на адресу Долинського районного суду Івано-Франківської області.

Згідно із ухвалою від 26.05.2026, суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання та викликом сторін.

02 та 12 червня 2026 року представник позивача у системі "Електронний суд" сформував заяви про розгляд справи за відсутності позивача та про долучення довідки про належність йому банківського рахунку.

05 серпня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

згідно із долученим до матеріалів справи паспортом споживчого кредиту, ОСОБА_1 07.10.2020 ознайомився з основними умовами кредитування в ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", що підтвердив електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора PS4039243 (а.с. 27-28).

Після ознайомлення із основними умовами кредитування ОСОБА_1 уклав із ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" договір про надання кредиту № 4039243, в якому його сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов договору. Сума кредиту складає 6100,00 грн. Нарахування процентів здійснюється в такому порядку: у випадку використання кредиту менше ніж 5 календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів, яка складає 7,25 % від суми кредиту; у випадку використання позичальником лояльних умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 15 днів з 07.10.2020 до 22.10.2020, процентна ставка складає 1,45 %. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 07.10.2020 до 22.10.2020 - 1,70 % за один день користування кредитом; в спеціальний період з 23.10.2020 до 20.04.2021 - 3 % за один день користування кредитом. Сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 07.10.2020 до кінцевої дати виконання договору 20.04.2021 (включно). Договір сторони підписали в електронній формі, шляхом використання електронних підписів, у тому числі споживач ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором PS4039243 (а.с. 24-26).

Як зазначив позивач, на підставі укладеного кредитного договору ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" перерахувало 07.10.2020 через ТОВ "ФК "ЕЛАЄНС" на користь ОСОБА_1 на картку НОМЕР_2 6100,00 грн, на підтвердження чого надав довідку від 02.11.2024 (а.с. 29).

Згідно із долученим до матеріалів позову розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором № 4039243 від 07.10.2020, станом на 29.10.2025 загальна заборгованість за наданим кредитом становить 42151,00 грн, із яких: 6100,00 грн - заборгованість за кредитом, 36051,00 грн - заборгованість за процентами. 22 жовтня 2020 року мала місце сплата процентів на суму 1326,75 грн. Проценти нараховувался з 08.10.2020 до 20.05.2021 відповідно за процентними ставками 1,45% (з 08.10.2020 до 22.10.2020), 1,70% (з 23.10.2020 до 21.11.2020), 3% ( 22.11.2020 до 20.05.2021)(а.с. 30-34).

29 жовтня 2025 року ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" уклали договір факторингу № 29/10-2025, згідно із яким перший відступив другому права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі права вимоги. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання договору, відповідного реєстру прав вимог та повідомлення боржників про відступлення права вимоги (а.с. 35-41).

Відповідно до акта прийому-передачі документів за вказаним вище договором факторингу, ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" передало ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" в електронному форматі договори з боржниками по реєстру прав вимоги № 1 від 29.10.2025 (а.с. 42).

Згідно із витягом із Реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025, від ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" до ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4039243 на загальну суму 42151,00 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 6100,00 грн, заборгованості за процентами - 36051,00 грн (а.с. 43).

На підтвердження здійснення сплати за договором факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 позивач надав відповідну платіжну інструкцію (а.с. 44).

31 жовтня 2025 року ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" уклав із ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" договір факторингу № ДФ-31102025, за яким відступив право вимоги за кредитними угодами за відповідними реєстрами прав вимог. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання договору (а.с. 45-50).

На підтвердження факту реального преходу права вимоги та здійснення сплати за договором факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 позивач надав відповідні акт прийому-передачі документів та платіжну інструкцію (а.с. 52, 53).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, від ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" до ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4039243 на загальну суму 42151,00 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 6100,00 грн, заборгованості за процентами - 36051,00 грн (а.с. 51).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до позивача, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

З урахуванням описаних вимог законодавства, суд дійшов переконання, що між ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та ОСОБА_1 07.10.2020 укладено договір про надання кредиту № 4039243 в електронному вигляді, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.

Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" свої зобов`язання за кредитним договором № 4039243 від 07.10.2020 виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на вказану ним банківську картку кредитні кошти в розмірі 6100,00 грн, що підтверджується довідкою, відповідно до умов договору, з якими відповідач погодився, засвідчивши це своїм електронним підписом. Доказів протилежного відповідач не надав.

Як указано вище та підтверджується розрахунком заборгованості, який проведений ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", на підставі укладеного кредитного договору, отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 не повернув їх, хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом.

ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконував у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. Заперечень від останнього з даного приводу до суду не надходило. Відповідач не підтвердив факту належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту та процентів, як і не подав доказів на спростування користування наданими йому кредитними коштами. Будь-яких заперечень не висловлював ні щодо факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, ні щодо складових заборганованості.

Однак, суд звертає увагу на те, що проценти нараховувался з 08.10.2020 до 20.05.2021, хоча кінцевою датою виконання договору є 20.04.2021. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що між сторонами кредитного договору № 4039243 від 07.10.2020 було ініційовано продовження строку дії договору та змінено кінцеву дату виконання договору, про що вказано у п. 2.2.2 спірного договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа № 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як установив суд вище, кредит за договором № 4039243 від 07.10.2020 надавався відповідачу з кінцевою датою його повернення 20.04.2021. Тобто саме до цього часу кредитодавець мав право нараховавути відсотки за користування кредитними коштами. Подальше ж нарахування процентів, а саме з 21.04.2021 до 20.05.2021 (30 днів) на загальну суму 5490,00 грн (183,00 грн * 30 днів) безпідставне, оскільки доказів погодження сторонами такого нарахування процентів в цей період матеріали справи не містять, відтак підстав для їх нарахування суд не встановив. Одночасно суд звертає увагу, що у позовній заяві не заявлено про стягнення з відповідача вказаної вище суми грошових коштів в порядку ст. 625 ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 5490,00 грн, які нараховані після закінчення строку кредитування за договором № 4039243 від 07.10.2020, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю, оскільки нараховування передбачених договором відсотків за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Нарахування ж процентів у межах строку кредитування відповідає умовам договору, з якими погодився відповідач, їх нарахування проведно в межах погоджених відсоткових ставок, тому підставно нарахованими та несплаченими за вказаним договором процентами слід уважати 30561,00 грн (37377,75 грн (загальна сума заборгованості за процентами) - 1326,75 грн (сума погашених процентів) - 5490,00 грн (сума безпідставно нарахованих поза межами строку кредитування процентів)).

З урахування встановлених вище обставин, суд виснує, що ОСОБА_1 має невиконані зобов`язання за договором № 4039243 від 07.10.2020 в розмірі 36661,00 грн, із яких 6100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30561,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до вимог ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як установив суд вище, право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4039243 від 07.10.2020 перейшло від ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" до ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ", а від ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" до ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС", що підтверджується описаними вище доказами.

Договори, за якими перейшло право вимоги до відповідача, у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Враховуючи те, що ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ" як первісий кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконав, будь-яких доказів на спростування вказаного суд не встановив, а відповідач не надав, факт переходу прав вимоги знайшов своє підтвердженя, тому суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови спірного кредитного договору, у встановленому порядку та строки не погашав заборгованості за наданим кредитом, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі описаних вище договорів, суд уважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 4039243 від 07.10.2020 в розмірі 36661,00 грн, складові якої зазначено вище, що складає 86,97 % від заявленої до стягнення суми заборгованості (36661,00 грн * 100 % /42151,00 грн), а позов задоволенню частково.

Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.

До судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 8).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2315,49 грн (2662,40 грн*86,97%) сплаченого судового збору, що пропорційно до задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 6000,00 гривень надав: договір № 43657029/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026 з додатковою угодою до нього від 27.03.2026, які укладені між АБ "СЕРГІЯ ПОШЕЛЮЗНОГО" та ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС", в яких визначено, що загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8 договору, а також додаткової оплати, яка зазначена в п. 4.9 договору. Оплата здійснюється після фактичного надання послуг, що підтверджується підписаним сторонами актом про надання послуг (а.с. 55-57, 58); акт надання послуг № 4039243 від 27.03.2026 (а.с. 59) та детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с. 60), згідно з якими АБ "СЕРГІЯ ПОШЕЛЮЗНОГО" надало ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" правничу допомогу на суму 6000,00 грн; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Пошелюзного С.В. (а.с. 61).

Тому, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, зважаючи на умови договору про надання правничої допомоги, за яким сторони погодили розмір винагороди адвоката, виходячи з об`єму виконаної адвокатом роботи та з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5218,20 грн (6000,00 грн * 86,97 %).

На підставі викладеного, ст. 6, 509, 626, 628, 639, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" (код ЄДРПОУ 43657029, IBAN НОМЕР_1 в АТ "СЕНС БАНК", МФО 300346) заборгованість за договором про надання кредиту № 4039243 від 07.10.2020 у розмірі 36661,00 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят одна) гривня, з яких 6100,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30561,00 гривня - сума заборгованості за процентами, а також 2315 (дві тисячі триста п`ятнадцять) гривень 49 копійок сплаченого судового збору та 5218 (п`ять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 20 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС", місцезнаходження: м. Бровари, вул. С.Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: С.М.Монташевич