Постановление суда № 138784111, 06.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

06 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/266/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі

за позовом: Акціонерного товариства Державний ощадний банк України Чернігівське обласне відділення АТ Ощадбанк (код ЄДРПОУ 09353504), пр-т Миру,19, м. Чернігів, 14000

до відповідача 1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

до відповідача 2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Зернопрайм (код ЄДРПОУ 38509826), вул. Любомира Боднарука, буд. 43, кв.1, м. Чернігів, 14038

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНЗУР" (код ЄДРПОУ 39371362), вул. В.Тарановського, 16, оф. 302 м. Чернігів, 14000;

про солідарне стягнення 792813,35 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Березюк Є.О., представник;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Красник І.А.;

від відповідача 3: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Чернігівського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Зернопрайм про солідарне стягнення 792813,35 грн заборгованості, з яких: 472752,28 грн заборгованість за кредитом, 320061,07 грн заборгованість по процентам.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами кредитного договору кредитної ліні № 69 від 26.01.2021, договорів поруки № 1 від 22.06.2021, № 2 від 22.06.2021, № 3 від 22.06.2021.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Цензур», підготовче засідання призначено на 06.05.2026, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, пояснень.

Сторони, в розумінні положень ст. 242 ГПК України, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, а також про встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 06.04.2026.

Відповідачі у відзиві на позов проти позовних вимог заперечили.

07.04.2026 від відповідачів надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 927/301/26 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Зернопрайм» до АТ «Державний ощадний банк України» про визнання припиненими договорів поруки.

У судовому засіданні 06.05.2026 суд, розглянувши спільне клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі, протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні.

У підготовчому засіданні 06.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, а також про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 09.06.2026.

У судовому засіданні 09.06.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 07.07.2026.

Ухвалю суду від 02.07.2026 суд повідомив учасників справи про те, що у зв`язку із перебуванням судді Новик Т.О. в період з 06.07.2026 по 31.07.2026 у відпустці відповідно до наказу голови суду № 78 від 19.06.2026, судове засідання, призначене на 07 липня 2026 року на 11 год. 00 хв., не відбудеться, а також повідомлено сторін про те, що судове засідання відбудеться 06.08.2026 о 10 год. 30хв.

10.07.2026 третьою особою подані пояснення щодо позову, відзиву та заяви про застосування мораторію, а також заявлено клопотання про визнання поважними причини неподання доказів раніше та встановити додатковий строк для їх подання, а також про долучення до матеріалів справи № 927/266/26 заяву ТОВ «Цензур» від 17.02.2026 про застосування мораторію, докази її направлення і отримання Банком 23.02.2026, документи щодо місцезнаходження предметів забезпечення, а саме акт перевірки предметів забезпечення рухомого майна від 28.08.2024, лист ТОВ «Зернопрайм» вих. № 17/02 від 17.02.2026 та відповідну позицію Переліку територій, затвердженого наказом № 376, а також фінансові документи фінансову звітність ТОВ «Цензур» за 2021, 2023 і 2025 роки, фінансову звітність ТОВ «Зернопрайм» за 2021 рік і довідку про невиплату дивідендів від 17.02.2026.

У судовому засіданні 06.08.2026 судом розглянуто клопотання третьої особи та протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у його задоволенні, подані докази залишено без розгляду.

20.07.2026 третьою особою подані додаткові пояснення щодо заяви про застосування мораторію, а також заявлено клопотання про визнання поважними причин неподання доказів раніше та встановлення додаткового строку для їх подання, а також про долучення до матеріалів справи № 927/266/26 заяви ТОВ «Цензур» від 17.02.2026 про застосування мораторію, докази її направлення і отримання Банком 23.02.2026, документи щодо місцезнаходження предметів забезпечення, а саме акт перевірки предметів забезпечення рухомого майна від 28.08.2024, лист ТОВ «Зернопрайм» вих. № 17/02 від 17.02.2026 та відповідну позицію Переліку територій, затвердженого наказом № 376, а також фінансові документи фінансову звітність ТОВ «Цензур» за 2021, 2023 і 2025 роки, фінансову звітність ТОВ «Зернопрайм» за 2021 рік і довідку про невиплату дивідендів від 17.02.2026.

У судовому засіданні 06.08.2026 суд, розглянувши клопотання третьої особи про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений законом строк, залишив його без задоволення, а додані до заяви докази - без розгляду, про що постановив протокольну ухвалу.

21.07.2026 ОСОБА_2 подано клопотання про подання додаткових пояснень щодо застосування спеціального мораторію за Договором кредитної лінії №69 від 22.06.2021 та долучення цих пояснень до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.08.2026 судом розглянуто клопотання ОСОБА_2 та, враховуючи положення ст. 42, ч. 5 ст. 163 ГПК України, зважаючи що суд не визнавав необхідність подання додаткових пояснень, а самі пояснення відповідача надано з питань, які не входить до предмету доказування у цьому спорі, суд не прийняв їх до розгляду.

21.07.2026 ОСОБА_2 подано клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та клопотання про витребування: у Позивача АТ «Державний ощадний банк України» оригіналу повного рішення або відповіді вих. № 55/5.1-05/41074/2026 від 23.03.2026, прийнятого за заявою ТОВ «ЦЕНЗУР» від 17.02.2026 про застосування мораторію, з усіма сторінками, додатками, підписами, відмітками та реквізитами, у тому числі в частині Договору кредитної лінії № 69 від 22.06.2021; якщо щодо Договору кредитної лінії № 69 було створено окреме рішення або окрему відповідь, витребувати оригінал такого окремого документа;

Відповідач також просив зобов`язати АТ «Ощадбанк» повідомити суду, в якій формі первинно створено витребуваний документ паперовій чи електронній, а також зазначити особу або структурний підрозділ Банку, у володінні якого перебуває його оригінал; Якщо документ первинно створено в електронній формі, витребувати: оригінальний електронний файл документа; кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; дані перевірки кваліфікованого електронного підпису; відомості про дату й час накладення підпису; кваліфіковану електронну позначку часу, якщо вона накладалася.

У судовому засіданні 06.08.2026 судом розглянуто клопотання ОСОБА_2 та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання клопотання, клопотання про витребування залишено без розгляду, про що постановлено протокольну ухвалу.

27.07.2026 ТОВ «Зернопрайм» подано клопотання про зупинення провадження у справі №927/266/26 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

27.07.2026 ОСОБА_2 подано клопотання про зупинення провадження у справі №927/266/26 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

27.07.2026 ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення провадження у справі №927/266/26 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Клопотання відповідачів обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1897М від 08.06.2026, згідно з яким останнього призвано на військову службу та направлено до військової частини НОМЕР_3 . Станом на дату подання цього клопотання ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу у складі Збройних Сил України.

Розглянувши клопотання відповідачів, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статтями 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

При цьому ГПК України закріплює два види зупинення провадження у справі: (1) обов`язковий, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі (стаття 227 ГПК України); (2) необов`язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду (стаття 228 ГПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності.

З`єднання, частини та підрозділи ЗСУ можуть залучатися до виконання завдань правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, охорони критичної інфраструктури, відсічі та стримування збройної агресії, участі в операціях із підтримання миру, боротьби з тероризмом і піратством, охорони кордонів, захисту морських інтересів України, ліквідації надзвичайних ситуацій, а також міжнародного військового співробітництва.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та стаття 1 Закону України "Про оборону України").

В силу приписів статті 4 Закону України "Про оборону України", у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжений до цього часу.

Згідно з пунктом 2 наведеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 3 частини першої статті 227 ГПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» суд зазначає таке. Як уже зазначалося вище, Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов`язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.

Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

На підтвердження перебування в лавах Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, відповідачем надано копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1897М від 08.06.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особовий період», відповідно до якого ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини Військова частина НОМЕР_3 .

З огляду на зазначене, оскільки в Україні з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану та проводиться загальна мобілізація до Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених у відповідності до закону з метою відсічі збройної агресії росії, а отже Збройні Сили України та інші військові формування утворені у відповідності до закону можуть залучатися до виконання завдань правового режиму воєнного стану, враховуючи, що витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1897М від 08.06.2026 є достатніми для висновку про перебування сторони у складі Збройних Сил України, що є підставою для зупинення провадження в справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України..

Відомостей про спростування відповідного статусу ОСОБА_1 на момент постановлення ухвали матеріали справи не містять, як і не спростовано достовірність поданих відповідачем 1 доказів та встановлених ними обставин.

Разом з тим, зупинення позовного провадження за п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України є обов`язком суду, а не його дискреційним правом у разі надання доказів наявності відповідних підстав.

В контексті наведеного висновку суд враховує також правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведену у постанові від 28.05.2025 у справі № 473/4906/23 (провадження № 61-1072св25), в якій касаційний суд дійшов висновку про те, що конструкція норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (аналогічна за змістом пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України) має імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок зупинити провадження у справі із цієї підстави, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.

При цьому суд зауважує, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

В умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд не вбачає доцільності щодо зупинення справи тільки в частині вимог до відповідача 1 ОСОБА_1 , оскільки, на думку суду, відповідач 1 позбавлений можливості у належний спосіб реалізувати права та обов`язки, зважаючи на несення військової служби, безпосередньої участі в протидії та стримуванні збройної агресії в умовах воєнного стану в Україні.

Крім того, на думку суду, розгляд останньої без участі ОСОБА_1 призведе до порушення прав останнього на участь у розгляді справи та підтримки своєї позиції щодо предмету позову: про солідарне стягнення з відповідачів 792813,35 грн.

Тому з метою недопущення порушення прав сторони у справі в контексті рівності прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а також недопущення порушення засад змагальності сторін, суд вбачає підстави для зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 в складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

За таких обставин суд вважає за необхідне заяву відповідачів задовольнити та зупинити провадження у справі №927/266/26 на період до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

В контексті наведених висновків судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 щодо застосування правил п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а також правову позицію КГС ВС, викладену в постанові від 16.08.2023 у справі № 911/1077/19 (911/1548/21) щодо обов`язкового зупинення провадження щодо всіх солідарних боржників у разі перебування одного з них у складі Збройних Сил України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Отже, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись статтею 2, пунктом 3 частини першої статті 227, статтями 229, 230, 234, 235, 255 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрайм» про зупинення провадження у справі № 927/266/26 задовольнити.

2. Провадження у справі № 927/266/26 зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 927/266/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 06.08.2026.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 06.08.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Новик