Постановление суда № 138782832, 04.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

04.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2808/25 (904/1229/26)

За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС", м. Дніпровідповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025", Київська обл., м. Фастів відповідача-3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2 362 254,25 грн

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Товстоп`ятка В.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Лисенко С.Ю., ордер серія АЕ №1485487 від 18.03.2026

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: Кондратенко Т.І., довіреність №06/05-26 від 06.05.2026

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025", відповідача-3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про стягнення заборгованості за несплату розміру орендної плати, в якому просить суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" на користь Дніпровської міської ради кошти у розмірі 1 368 653,38 грн. заборгованість за несплату розміру орендної плати за користування у період з 2022 по 13.03.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:270:0042.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025" (колишня назва Товариства з обмеженою відповідальністю "АС РЕСУРСИ") на користь Дніпровської міської ради кошти у розмірі 179 060,70 грн. заборгованість за несплату розміру орендної плати за користування у період з 14.03.2025 по 19.05.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:270:0042.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" на користь Дніпровської міської ради кошти у розмірі 814 540,17 грн. заборгованість за несплату розміру орендної плати за користування у період з 20.05.2025 по 01.03.2026 земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:270:0042.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 11.06.2025 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний номер юридичної особи 33248430) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/2808/25.

Ухвалою суду від 28.01.2026 справу №904/2808/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" до боржника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний номер юридичної особи 33248430) про визнання банкрутом прийнято до провадження суддею Господарського суду Дніпропетровської області Соловйовою А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/2808/25(904/1229/26) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, на 28.04.2026 о 12:00 год.

22.04.2026 від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 22.04.2026 на відповіді на запитання.

22.04.2026 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 21.04.2026, в якому ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС" заперечило проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

23.04.2026 від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву вих.№02-07/82 від 22.04.2026 в якому Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" заперечило проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

27.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-3 б/н від 27.04.2026.

27.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1 б/н від 27.04.2026.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 28.04.2026, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час а місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 28.04.2026, з`явився представник позивача та представники відповідачів1,3.

Присутні у судовому засіданні представники відповідачів-1,3 зазначили, що станом на дату проведення судового засідання (28.04.2026) відповіді на відзиви не отримували. Крім того, представники відповідачів-1,3 повідомили суд, що мають намір скористатися правом подання заперечень на відповіді надані позивачем у зв`язку з чим є необхідність у додатковому часі для їх підготовки та подання до суду.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкладено судове засідання на 19.05.2026 о 14:40 год.

19.05.2026 від відповідача-3 надійшло заперечення б/н від 19.05.2026 на відповідь на відзив відповідача-3.

19.05.2026 від відповідача-1 надійшло заперечення б/н від 19.05.2026 на відповідь на відзив відповідача-1.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026, з`явився представник позивача та представники відповідачів-1,3.

Представник позивача заявив усне клопотання про надання додаткового часу для ознайомлення з поданими відповідачами-1,3 запереченнями на відповідь на відзив, оскільки вказані заперечення були подані до суду в день проведення судового засідання (19.05.2026).

Присутні у судовому засіданні представники відповідачів-1,3 не заперечили проти відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 19.05.2026 відкладено судове засідання на 02.06.2026 о 13:30 год.

У судове засідання, призначене на 02.06.2026, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 02.06.2026, з`явився представник позивача та представники відповідачів-1,3.

Представник позивача надав усні пояснення на заперечення відповідачів-1,3 на відповідь на відзив.

Представник відповідача-1 зазначив, що у розділі 6 відзиву ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС", реалізуючи право, передбачене частиною 1 статті 90 ГПК України, поставило позивачу письмові запитання щодо нормативно-правового обґрунтування ставки 3 % та просило надати відповіді у формі заяви свідка не пізніше визначеного законом строку.

Представник позивача надав усні пояснення, зазначив, що відповіді на поставлені запитання містяться у відповіді на відзив відповідача-1.

Представник відповідача-1 зазначив, що якщо відповіді позивача на письмові запитання Товариства надані не у формі заяви свідка та/або підписані особою, яка не є керівником чи уповноваженою посадовою особою Позивача (зокрема процесуальним представником), такі відповіді не відповідають вимогам статей 88, 90 ГПК України і не можуть прирівнюватися до показань свідка та враховуватися судом як засіб доказування у розумінні статті 87 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Згідно зі ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Відповідно до ч.3 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

В той же час, судом встановлено, що при наданні відповідей на запитання відповідача-1 Дніпровською міською радою не було дотримано вимог ст.ст 88, 90 Господарського процесуального кодексу України, а саме не зазначено про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань, а також не надано доручення для уповноваження надавати відповіді на запитання.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкладено судове засідання на 16.06.2026 о 14:15 год. Зобов`язати Дніпровську міську раду (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) надати Господарському суду Дніпропетровської області заяву свідка (оформлену у відповідності до ст. 88 ГПК України), в якій зазначити в письмовому вигляді відповіді (з належним їх підтвердженням) у порядку, передбаченому ст.ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України на наступні питання, а саме:

1. На підставі якого нормативно-правового акта Позивачем визначено ставку орендної плати у розмірі 3%?

2. Яким чином обґрунтовано саме цей розмір ставки для земельної ділянки категорії 02.01 (землі житлової забудови)?

03.06.2026 від відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 02.06.2026 про зобов`язання позивача надати відповіді на письмові запитання у порядку ст. 90 ГПК України та про неврахування пояснень процесуального представника як показань свідка.

Суд долучив подане клопотання до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 16.06.2026, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 16.06.2026, з`явився представник позивача та представники відповідачів-1,3.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання та надання додаткового часу для підготовки та подання відповідей на запитання у порядку ст. 90 ГПК України.

Присутні у судовому засіданні представники відповідачів-1,3 не заперечили проти задоволення усного клопотання позивача та відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкладено судове засідання на 01.07.2026 о 13:30 год.

25.06.2026 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 25.06.2026, в яких Дніпровська міська рада надала відповіді на поставлені ухвалою суду від 02.06.2026 запитання.

30.06.2026 від відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 30.06.2026 про застосування до позивача заходів процесуального примусу та стягнення в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

01.07.2026 від відповідача-3 надійшло клопотання б/н від 30.06.2026 про накладення штрафу на позивача у зв`язку з невиконанням ухвали суду від 02.06.2026.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 01.07.2026, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 01.07.2026, з`явився представник позивача та представники відповідачів-1,3.

Присутні у судовому засіданні, представники відповідачів-1,3 підтримали подані клопотання про застосування до Дніпровської міської ради заходів процесуального примусу.

Представник позивача заперечив проти застосування до Дніпровської міської ради заходів процесуального примусу оскільки відповіді на поставлені запитання, на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2026, було надано уповноваженим представником.

Ухвалою суду від 01.07.2026 було застосовано до Дніпровської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Постановлено стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 3 328,00 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2026 відкладено судове засідання на 21.07.2026 о 12:20 год. Повторно зобов`язано Дніпровську міську раду (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) надати Господарському суду Дніпропетровської області заяву свідка (оформлену у відповідності до ст. 88 ГПК України), в якій зазначити в письмовому вигляді відповіді (з належним їх підтвердженням) у порядку, передбаченому ст.ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України на наступні питання, а саме:

1. На підставі якого нормативно-правового акта Позивачем визначено ставку орендної плати у розмірі 3%?

2. Яким чином обґрунтовано саме цей розмір ставки для земельної ділянки категорії 02.01 (землі житлової забудови)?

Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

17.07.2026 від позивача надійшла заява свідка б/н від 17.07.2026.

Суд долучив подану заяву до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 21.07.2026, представник позивача та представник відповідача-2 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання, призначене на 21.07.2026, з`явились представники відповідачів-1,3.

Представник відповідача-1 заявив усне клопотання про застосування до позивача - Дніпровської міської ради заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Представник відповідача-3 не заперечив проти усного клопотання відповідача-1.

Ухвалою суду від 21.07.2026 відкладено судове засідання на 04.08.2026 о 12:20 год.

У судове засідання, призначене на 04.08.2026, представник позивача та представник відповідача-2 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Клопотань або заяв від позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача або особиста позивача, пояснень про причини неявки, або про відкладення судового засідання до суду не надходило.

У судовому засіданні, призначеному на 04.08.2026, приймали учасить представники відповідачів-1,3.

Представники відповідачів-1,3 заявили усні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача, неповідомлення ним причин такої неявки та відсутністю клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників відповідачів 1,3, судом встановлено наступне.

Позивач, ініціювавши судовий розгляд справи, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №9901/278/21.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України (дали за текстом - Кодекс) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 (п.п. 8.2- 8.7).

Також, в постанові Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2026 та 21.07.2026 про відкладення судових засідань на 21.07.2026 та 04.08.2026 відповідно, були направлені в електронному вигляді до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, залучена судом до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, позивач належним чином повідомлений про дату та час слухання справи №904/2808/25 (904/1229/26) 21.07.2026 та 04.08.2026.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Що до можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача Верховний суд в постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 визначив наступну правову позицію.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні. Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Підсумовуючи наведене вище, господарський суд дійшов наступних висновків.

Позивач - представник Дніпровської міської ради до судових засідань 21.07.2026, 04.08.2026 не з`явився, про час та місце проведення судових засідань учасник судового процесу був обізнаний, поважних причин неявки суду не вказав, клопотання про розгляд справи без його участі не надав.

Крім того, позивач - Дніпровська міська рада є органом місцевого самоврядування, однак ухилився від виконання вимог ухвал суду від 02.06.2026 та від 01.07.2026, а саме не подав заяву свідка (оформлену у відповідності до ст. 88 ГПК України), з відповідями та з належним їх підтвердженням у порядку, передбаченому ст.ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалами суду від 01.07.2026 та від 21.07.2026 були застосовані до Дніпровської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Правова позиція Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі №905/458/21 ) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004, постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 910/15330/19, від 31.03.2020 у справі № 910/11383/19).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок про те, що системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову Дніпровської міської ради до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025", відповідача-3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про стягнення заборгованості за несплату розміру орендної плати.

Керуючись приписами частини 4 статті 202, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Дніпровської міської ради до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025", відповідача-3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про стягнення заборгованості за несплату розміру орендної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 04.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Є. Соловйова