Приговор № 138780666, 04.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12185/26

Категорія 94

1-кп/295/1281/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12026060600000776, внесеного 22.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодружений, працював неофіційно на ринку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Богунського районного суду м. Житомира від 26.03.2010 р. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений 17.06.2011 року по відбуттю строку покарання; вироком Богунського районного суду м. Житомира від 16.09.2011 р. за ч. 3 ст 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із звільненням від відбування покарання з випробування з іспитовим строком 2 роки; вирок змінений вироком Житомирського апеляційного суду від 08.11.2011 р. та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі; вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04.01.2012 р. за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбалення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання, призначене вирком Житомирського апеляційного суду від 08.11.2011 р. та визначено остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 23.02.2016 р. по відбуттю строку покарання; вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 23.11.2021 р. за ч. 2 ст.121, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, який змінений 04.04.2022 р. Житомирським апеляційним судом в частині зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення з 09.01.2018 р. по 04.04.2022 р. із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі, звільнений 11.05.2022 р. по відбуттю строку покарання; вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04.09.2023 р. за ч. 1 ст. 296 КК України до 3 місяців арешту, який скасований вироком Житомирського апеляційного суду від 09.04.2024 р. та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., покарання не відбуте, штраф не сплачений,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , який має непогашені судимості за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України , 04.06.2026 в денний час доби (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено), але не пізніше 12 годин 45 хвилин, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, в період запровадженого на території України воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Сільпо-ФУД», прийшли до супермаркету ТОВ «Сільпо ФУД», який розташований в ТЦ «Олді», що за адресою: м. Житомир, вул. М.Грушевського, 5, підійшли до відділу продажу рибної продукції на вагу, де обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи узгоджений раніше з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, злочинний план, замовив та отримав від продавця ТОВ «Сільпо ФУД» 2,068 кг форелі провісної, вартістю 3617,42 грн. без ПДВ. Отримавши вищезазначену продукцію, обвинувачений ОСОБА_3 , відійшов від рибного відділу разом з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, з метою подальшого таємного викрадення, поклав до сумки, яку він та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, принесли із собою. Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах запровадженого на території України воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, обвинувачений ОСОБА_3 о 12 годині 47 хвилин, підійшов до торгівельного відділу, де продають рибну продукцію на вагу, де отримав на замовлення від продавця ТОВ «Сільпо ФУД» ще рибну продукцію «шматки форелі охолодженої», вагою 3,056 кг, вартістю 1729,25 грн. без ПДВ та поклав до сумки, яку тримала особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, після чого, не оплативши вище перелічений товар, разом попрямували до виходу з магазину, минаючи при цьому лінію касового розрахунку, спричинивши потерпілому ТОВ «Сільпо-ФУД» шкоду на загальну суму 5436,57 грн. без врахування ПДВ.

Також, обвинувачений ОСОБА_3 , 10.06.2026 р. о 13:41 годин, перебував в приміщенні магазину «EVA 702» ТОВ «РУШ», що за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 19/2, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, зробивши вигляд планування покупки товару, наблизився до стелажів, на яких розташована парфумерна продукція, звідки, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв тестер парфумів Antonio Banderas Blue Sedaction», вартістю 354,10 грн. без ПДВ, який поклав до лівого карману шортів, в які був одягнений. Далі, обвинувачений ОСОБА_3 , приховуючи свій злочинний умисел, пристав на пропозицію від продавця-консультанта про допомогу обрати парфум та, обравши таким чином парфум «Moschino Toy Boy», попрямував до каси магазину. Однак, зрозумівши, що його дії не залишаться непоміченими, продовжив відкрито викрадати чуже майно, а саме, тримаючи в руках коробку з парфумом «Moschino Toy Boy», вартістю 1608,66 грн. без ПДВ, усвідомлюючи, що був викритий і що його дії перестали бути таємними, тримаючи при собі викрадене майно, вибіг з приміщення магазину та побіг у невідомому напрямку по вул. Київській в м. Житомирі. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми злочинними діями завдав потерпілій особі шкоду на загальну суму 1962,76 грн. без ПДВ.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність ч. 4 ст. 185 України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану та кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність ч. 4 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 та ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним, інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Оскільки викладені обставини обвинувачений не оспорював, повністю їх визнав, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, захисника, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, роз`яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину (непогашені судомості за злочини, які не створюють повторності).

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує, що вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами; особу винного, який є судимим; за місцем проживання характеризується негативно; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання- рецидив злочину. З огляду на зазначене суд дійшов переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції відповідної частини статтей закону України про кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив два кримінальних правопорушення, остаточне покарання слід визначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхов поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому вирок Житомирського апеляційного суду від 09.04.2024 р., яким ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. слід виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання слід рахувати з дня набрання вироком суду законної сили, зарахувавши у строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою на підставі ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі з 01.07.2026 р. по день набрання вироком законної сили .

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки ZTE, який належить ОСОБА_3 та визнаний речовий доказом постановою слідчого від 16.06.2026 р. слід повернути законному володільцю, тобто обвинуваченому ОСОБА_3 ; оптичний DVD-R диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, наданий ТОВ «РУШ» магазин «EVA 072», визнаний речовим доказом постановою слідчого від 12.06.2026 р. та оптичний DVD-R диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, наданий ТОВ «Сільпо-ФУД», визнаний речовим доказом постановою слідчого від 06.06.2026 р. слід залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні .

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира № 295/10836/26 від 02.07.2026 р. обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 до дня набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира № 295/10699/26 від 29.06.2026 р. на мобільний телефон марки ZTE, який належить ОСОБА_3 слід скасувати.

На підставі викладеного, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання :

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;

- за ч. 4 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк перебування останнього під вартою з 01.07.2026 року по день набрання вироком законної сили із розранку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Вирок Житомирського апеляційного суду від 09.04.2024 р., яким ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. - виконувати самостійно.

Речові докази:

- мобільний телефон марки ZTE, який належить ОСОБА_3 та визнаний речовий доказом постановою слідчого від 16.06.2026 р. повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;

- оптичний DVD-R диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, наданий ТОВ «РУШ» магазин «EVA 072», визнаний речовим доказом постановою слідчого від 12.06.2026 р. та оптичний DVD-R диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, наданий ТОВ «Сільпо-ФУД», визнаний речовим доказом постановою слідчого від 06.06.2026 р. зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до дня набрання вироком законної сили.

Скасуати арешт, накладений на мобільний телефон марки ZTE, який належить ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира № 295/10699/26 від 29.06.2026 р

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1