Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 307/1513/26
Провадження № 2/307/707/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чопик В.В., за участі секретаря судового засідання Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 25.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено в електронній формі - кредитний договір № 1195-1955 на суму 12 000, 00 грн.
Позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 12000, 00 грн., але відповідачем не виконано зобов`язання щодо сплати заборгованості у встановлений договором строк, станом на 06.03.2026 року заборгованість становить 118 320,00 грн., з яких 12 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 106 320,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з цим, позивач вказує, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника, програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 58320,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 60000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 12 000,00 гривень, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 48 000,00 гривень, що разом становить 60 000,00 гривень.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту укладення між сторонами кредитного договору саме в тому вигляді, який зазначено у позовній заяві. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у справі №33/5483/20, представник відповідача вказав, що паспорт споживчого кредиту є лише способом виконання кредитодавцем переддоговірного інформаційного обов`язку і не підтверджує факту укладення кредитного договору.
Також представник відповідача зазначив , що розрахунок заборгованості сам по собі не є належним доказом фактичного отримання ним кредитних коштів. На його думку, належними доказами можуть бути лише первинні бухгалтерські документи, зокрема банківські виписки, які підтверджують рух коштів.
Крім того представник відповідача вважає, що нараховані проценти суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки денна процентна ставка перевищує встановлений законом максимальний розмір.
Окремо представник відповідача зазначив, що відповідач є військовослужбовцем Збройних сил України, що підтверджується військовим квитком, посвідченням учасника бойових дій та довідкою про проходження служби.
Посилаючись на п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач вказує, що під час особистого періоду проценти за користування кредитом військовослужбовцям не нараховується , у зв`язку із чим просить відмовити у стягненні процентів.
Також відповідач просив стягнути з позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогув розмірі 15 000 гривень.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.04.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання просить провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак надали до суду заяву в якій просять суд справу розглянути у їх відсутності, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Із договору про відкриття кредитної лінії № 1195-1955 від 25.04.2023 року вбачається, що між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір.
Згідно п. 2.1. договору кредитодавець відкриває для позичальника лінію на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 2.2. та 2.4. договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Згідно п. 3.1 цього договору, договір укладено сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України "Про електронну комерцію".
У відповідності до п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4., 4.5., 4.6, 4.8. договору визначено, що розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту складає 12 000,00 грн., дата надання кредиту 25.04.2023 року. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксований. Базовий період складає 14 (чотирнадцять цілих, нуль сотих) календарних днів. Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% (три цілих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою). Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 18.02.2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
Відповідно до п. 3.1 цього договору, який підписаний електронним підписом відповідача, видно, що цей договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на веб-сайті кредитодавця (https://credos.com.ua/), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Із паспорта споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1195-1955 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України вбачається, що ОСОБА_1 25.04.2023 року підписав за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту, у якому визначені умови кредитного договору, зокрема, тип кредиту, сума/розмір кредитного ліміту, строк кредитування, базовий період сплати відсотків, мета отримання кредиту, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, процентна ставка, відсотків річних, види знижок, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальна річна процентна ставка, відсотків річних, порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, штрафи, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту. Відповідач повідомлений про те, що кредитодавець має право залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію, споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, які надані виходячи із обраних ним умов кредитування, про що свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вказаному паспорті.
Відповідно до п. 3.1. Правил відкриття кредитної лінії кредитодавець на підставі договору про відкриття кредитної лінії відкриває для позичальника кредитну лінію. Строк дії кредитної лінії становить 300 (триста) календарних днів з моменту укладення договору. Пунктом 4.1. Правил визначено, що процес надання (оформлення) кредиту розпочинається зі здійснення позичальником реєстрації в ІТС чи вході позичальника до особистого кабінету з допомогою одноразового паролю. Пункт 6.1. Правил передбачає, що за користування кредитом позичальнику нараховуються, а позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в договорі про відкриття кредитної лінії.
Із листа та довідки про перерахування суми кредиту від 25.04.2023 року вбачається, що за кредитним договором № 1195-1955 від 25.04.2023 року ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти у сумі 12000,00 грн. за допомогою системи LIQPAY, ID платежу № 2290502938.
Із розрахунку заборгованості за договором № 1195-1955 від 25.04.2023 року вбачається, що станом на 06.03.2026 року заборгованість становить 118 320,00 грн., з яких 12 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 106 320,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з цим, позивач вказує, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника, програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 58 320,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 60 000,00 гривень.
Згідно позовних вимог, позивач просить стягнути неповну заборгованість за кредитним договором, але лише його частину, в розмірі 60000,00 гривень та таке право відповідно до положень ст.ст. 43 та 49 ЦПК України належить позивачу.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Позивач посилається саме на укладення сторонами договору в електронні формі.
При цьому посилається на вище наведені копію електронного договору, паспорт споживчого кредиту, правила надання кредиту, розрахунок заборгованості та довідку про перерахування суми кредиту, які підтверджують виникнення кредитних правовідносин.
Суд погоджується із доводами представника відповідача лише в тій частині , що сам по собі паспорт споживчого кредиту не підтверджує факту укладення договору.
Такий висновок узгоджується з правовою позиціє Верховного Суду , викладеною у постанові від 15 червня 2022 року у справі №333/5483/20, відповідно до якої паспорт споживчого кредиту підтверджує виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку щодо надання інформації споживачу, однак не є доказом укладення договору.
Разом з тим наведена правова позиція не означає, що відсутність доказового значення паспорт кредиту автоматично свідчить про не укладення договору.
Із матеріалів справи вбачається, що крім паспорта споживчого кредиту позивачем подано електронний договір та документи щодо порядку його укладення.
За таких обставин суд доходить висновку, що факт укладення сторонами договору про споживчий кредит знайшов свого підтвердження.
Відповідно до ст..1046 ЦК України договір позики є реальним договором , а тому права та обов`язки сторін виникають із моменту передавання грошових коштів .
Аналогічний підхід застосовується і до кредитного договору.
Представник відповідача зазначив, що позивач не подав банківської виписки, яка підтверджує перерахування коштів.
Суд погоджується, що сам розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує рух грошових коштів.
Разом із тим оцінка доказів здійснюється у їх сукупності.
З наданих позивачем доказів, зокрема : із листа та довідки про перерахування суми кредиту від 25.04.2023 року вбачається, що за кредитним договором № 1195-1955 від 25.04.2023 року ОСОБА_1 на картковий рахунок перераховано кредитні кошти у сумі 12000,00 грн. за допомогою системи LIQPAY, ID платежу № 2290502938., а відповідач та його представник не надали доказів відсутності такого перерахування, а тому суд доходить до висновку, що позивач довів виникнення у відповідача обов`язку повернути суму отриманого кредиту.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Представник відповідача, заперечує проти стягнення із відповідача процентів, послався на п. 15 ст.14 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зазначив, що він є військовослужбовцем, у зв`язку із чим проценти за користування кредитом нарахуванню не підлягають.
На підтвердження проходження військової служби представником відповідача подано копію військового квитка, посвідчення учасників бойових дій та довідку форми №5, відповідно до яких відповідача призвано на військову службу під час під час мобілізації 03 квітня 2924 року , і він проходити військову службу .
Згідно п. 15 ст.14 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Із наведеної норми вбачається, що для військовозобов`язаного, призваного на військову службу під час мобілізації, відповідна пільга застосовується не з моменту укладення кредитного договору і не з початку особливого періоду, а саме з моменту його призову під час мобілізації.
Судом встановлено, що спірний кредитний договір укладено сторонами 25 квітня 2023 року, тоді як відповідача мобілізовано лише 03 квітня 2024 року.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заявлені до стягнення проценти були нараховані за період користування кредитом, який передував мобілізації позивача.
Таким чином, у період, за який позивачем нараховано спірні проценти, відповідач ще не мав статусу військовослужбовця, призваного під час мобілізації, а тому передбачені п.15 ст.14 зазначеного Закону пільги на відповідні правовідносини не поширювалися.
Саме по собі набуття відповідачем статусу військовослужбовця у подальшому не має зворотної дії та не є підставою для звільнення його від сплати процентів, правомірно нарахованих до 03 квітня 2024 року.
За таких обставин доводи відповідача про необхідність відмови у стягненні всієї суми процентів на підставі п. 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд відхиляє.
Водночас проценти, штрафні санкції або пеня, нараховані після 03 квітня 20024 року, стягненню не підлягали б, однак із розрахунку позивача не встановлено нарахування заявлених до стягнення процентів після цієї дати.
Представник відповідача також посилався на те, встановлена кредитним договором стандартна процентна ставка у розмірі 3 % на день та знижена ставка у розмірі 2 % на день перевищують передбачений законом максимальний розмір денної процентної ставки -1%.
Суд не приймає такі доводи , так як кредитний договір укладено 23 квітня 2023 року.
Обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні 1 % запроваджено Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Отже, на момент укладення спірного кредитного договору положення частини п`ятої ст..8 Закону України « Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки у розмірі 1% ще не діяло.
Відповідно до ст.. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків , коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Норма, якою обмежено розмір денної процентної ставки, регулює умови кредитного договору і не є нормою про юридичну відповідальність, а тому не може бути поширена на договір, укладений до набрання нею чинності.
З огляду на це положення про максимальну денну процентну ставку у розмірі 1% до кредитного договору від 23 квітня 2023 року не застосовується.
Разом з тим до позивача застосовано програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме частково списано заборгованість за нарахованими процентами у сумі 58 320,00 гривень. Відтак фактично обмежено розмір денної процентної ставки, що запроваджено Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як встановлено судом під час розгляду справи, договір про відкриття кредитної лінії, правила та паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора, в яких визначені, у тому числі, пільговий період користування коштами, процентна ставка, відповідальність сторін, зокрема наслідки прострочення виконання зобов`язань за договором і порядок такого нарахування, тобто судом враховано, що сторонами погоджено процентну ставку за користування кредитними коштами.
Підписавши вказаний договір та паспорт споживчого кредиту відповідач добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання, які у належний спосіб не виконав.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення його прав, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги до ОСОБА_1 договором кредитної лінії № 1195-1955 від 25.04.2023 року, який є чинними, доказів погашення заборгованості, відповідачем не надано, а тому вимога ТОВ "Укр Кредит Фінанс" про стягнення з відповідача заборгованості підлягає до задоволення в межах заявлених вимог.
Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає сума заборгованості за кредитним договором в розмірі прострочену заборгованість за кредитом 12 000,00 гривень, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 48 000,00 гривень, що разом становить 60 000,00 гривень.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем під час подання позовної заяви судовий збір, підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1195-1955 від 25.04.2023 року в розмірі 12 000,00 гривень, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 48 000,00 гривень, що разом становить 60 000,00 гривень та судові витрати в сумі 2662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки 26, оф. 407).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий В.В. Чопик
Судебное решение № 138776463, Тячівський районний суд Закарпатської області было принято 06.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 307/1513/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: