Решение № 138774797, 31.07.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/839/26

Провадження № 2/493/795/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 20.06.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 459855, згідно умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 5500,00 грн.

29.11.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 459855 від 20.06.2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17434,42 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою заборгованості - 5500,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 2375,00 гривень, сума заборгованості по штрафним санкціям 9559,42 гривень.

З врахуванням викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором позики у сумі 17434,42 гривень, сплачений судовий збір в розмірі 2622,40 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень.

Позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачці копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Ухвалою судді від 05.05.2026 року постановлено відкрити провадження в даній цивільній справі, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зазначену ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу рекомендованим листом на її зареєстровану адресу проживання: АДРЕСА_1 . Однак на адресу суду з поштового відділення Укрпошти повернувся конверт із зазначеною ухвалою суду з відміткою «адресат відсутній».

Оскільки відповідач не отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, тому ухвалою судді від 21.05.2026 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін. Зазначена ухвала суду разом з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 18.06.2026 року були надіслані відповідачу рекомендованим листом на її зареєстровану адресу місце проживання. Однак на адресу суду з поштового відділення Укрпошти повернувся конверт із зазначеною ухвалою суду з відміткою «адресат відсутній».

Оскільки іншими належними даними про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суд не володіє, тому про дату, час і місце проведення судових засідань вона повідомлялася шляхом розміщення на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області оголошення про її виклик як відповідача в судові засідання на 18.06.2026 року та 31.07.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавала, про поважність причин своєї неявки в судові засідання суду не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

20.06.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 459855, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «628Fla». Відповідно до умов вищевказаного договору: розмір кредиту 5500,00 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка (фіксована) 1,50 % в день, пеня 3,00 % в день.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало грошові кошти в загальній сумі 5500,00 грн. шляхом зарахування вказаних коштів на її банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією від 20.06.2024 року.

29.11.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 459855 від 20.06.2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу від 29.11.2024 № 29112024, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 459855 від 20.06.2024 року в сумі 17434,42 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою заборгованості - 5500,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 2375,00 гривень, сума заборгованості за пенею 9559,42 гривень.

Таким чином ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» наділене правом грошової вимоги до відповідача.

Всупереч умовам договору позики відповідач належним чином не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснювала платежів для погашення існуючої заборгованості, тому заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням внесених нею платежів: 28.06.2024 року в розмірі 100,00 грн., 04.08.2024 року в розмірі 1440,58 грн., становить 17434,42 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою заборгованості - 5500,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 2375,00 гривень, сума заборгованості за пенею 9559,42 гривень, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором позики № 459855 від 20.06.2024 року.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем договору позики. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору факторингу підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором позики належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 17434,42 грн. на користь позивача підлягають задоволенню.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених судових витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу в сумі 6000,00 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 459855 від 24.04.2026 за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. представник позивача надав копії: договору про надання правової допомоги № 42649746 від 02.02.2026 року, додаткової угоди 459855 від 24.04.2026 року до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 02.02.2026 року, детального опису робіт (наданих послуг); акту про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 24.04.2026 року.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2662,40 гривень.

Водночас заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 530, 611, 612, 625, 629, 639, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») заборгованість за договором позики № 459855 від 20.06.2024 в розмірі 17434,42 гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень, а всього 23096,82 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складений 05.08.2026 року.

СУДДЯ