Постановление суда № 138773680, 05.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42760/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026000000001226 від 02.06.2026,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на нежитлові (складські) приміщення за адресою: 08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вул. Антоновича, 8 А, загальною площею 4185,7 кв.м., право власності на які зареєстровано за ТОВ «СЕРКИС» (ЄДРПОУ 34532610) та які орендуються Корпорацією «АРТЕРІУМ» (ЄДРПОУ 33406813) на підставі договору оренди нежитлових приміщень № 01/01-24 від 20.01.2024, у межах кримінального провадження № 12026000000001226 від 02.06.2026, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор також просить заборонити відчуження, змінення та використання вказаних складських приміщень.

Клопотання обґрунтовується наявністю обґрунтованих підстав вважати, що вказані складські приміщення є знаряддям вчинення кримінально протиправних дій, використовуються учасниками злочинної схеми для зберігання та подальшої реалізації готової продукції (лікарських засобів), виробленої підприємствами фармацевтичної групи «Артеріум», з метою її відчуження та отримання коштів, які надалі перераховуються на рахунки підконтрольного підприємства ТОВ «АТІС-ФАРМ» для подальшого обготівковування та розподілу між учасниками злочинної схеми. Незастосування арешту та відповідних заборон створює реальну загрозу приховування, відчуження, псування та знищення зазначеного майна, а також втрати доказів у кримінальному провадженні.

Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та просив клопотання задовольнити.

Клопотання розглянуто без повідомлення власника майна - ТОВ «СЕРКИС», орендаря - Корпорації «АРТЕРІУМ», їхніх захисників чи представників на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки заявлене до арешту майно - нежитлові (складські) приміщення - не є тимчасово вилученим майном, а розгляд клопотання без повідомлення зазначених осіб є необхідним для забезпечення виконання ухвали суду про арешт майна. З урахуванням встановлених матеріалами кримінального провадження обставин, зокрема системного використання складських приміщень у злочинній схемі з реалізації лікарських засобів та подальшого обготівковування коштів, а також установлених фактів вчинення учасниками схеми послідовних юридичних дій, спрямованих на приховування дійсних відносин власності та контролю (перерозподіл часток у ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», проведення реєстраційних дій усупереч установчим документам, зміна керівництва Товариства без участі одного з учасників), попереднє повідомлення власника та орендаря створило б реальну можливість вчинення дій, спрямованих на відчуження приміщень, розірвання або переоформлення договору оренди на підконтрольних осіб, вивезення продукції, приховування слідів кримінально протиправної діяльності, що унеможливило б досягнення мети арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12026000000001226 від 02.06.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що невстановлена група осіб, за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вчинила шахрайські дії, які призвели до набуття корпоративного контролю над ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 43715128) із подальшим використанням такого контролю для управління активами та корпоративними правами підприємств фармацевтичної групи «Артеріум», до складу якої входять, зокрема, АТ «Галичфарм» (ЄДРПОУ 05800293), АТ «Київмедпрепарат» (ЄДРПОУ 00480862) та Корпорація «АРТЕРІУМ» (ЄДРПОУ 33406813).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2025 році ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» стало переможцем аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, щодо продажу прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з АТ «Галичфарм» та АТ «Київмедпрепарат». За результатом набуття прав вимоги ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» набуло статусу ключового кредитора зазначених підприємств, що забезпечило можливість здійснення вирішального впливу на процедури банкрутства, санації, формування органів управління та прийняття стратегічних рішень зазначених підприємств.

Наприкінці 2025 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_6 та належного йому ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД, для реалізації якого залучено ОСОБА_5 . Внаслідок узгоджених дій вказаних осіб, шляхом обману та зловживання довірою, всупереч положенням Статуту ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» здійснено перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства та проведено загальні збори учасників без участі ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД, за результатами яких відсторонено директора ОСОБА_7 та обрано тимчасово виконуючим обов`язки директора ОСОБА_4 . Указані дії призвели до втрати фактичного контролю ОСОБА_6 над ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», а через нього - над підприємствами фармацевтичної групи «Артеріум».

Відповідно до висновку експерта судової економічної експертизи від 25.06.2026 № СЕ-19-26/33303-ЕК, унаслідок зазначених дій громадянину ОСОБА_6 та компанії ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД завдано матеріальної шкоди на суму 3 500 000 доларів США, 990 000 Євро та 67 867 000,00 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що тимчасово виконуючий обов`язки директора ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_4 не вживає заходів з повернення кредитних коштів на адресу ОСОБА_6 та компанії ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД, натомість організував реалізацію продукції (медпрепаратів) АТ «Галичфарм», АТ «Київмедпрепарат» та Корпорації «АРТЕРІУМ» на адресу кінцевих покупців, а отримані від реалізації кошти перераховуються на адресу підконтрольного підприємства ТОВ «АТІС-ФАРМ» (ЄДРПОУ 43430046) з метою подальшого обготівковування та розподілу між учасниками злочинної схеми.

За наявними у матеріалах кримінального провадження даними, зокрема висновком аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності АТ «Галичфарм» щодо взаємовідносин із ТОВ «АТІС-ФАРМ», виконаного Департаментом запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової служби України, фінансово-господарські операції АТ «Галичфарм» з ТОВ «АТІС-ФАРМ» за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 на загальну суму щонайменше 301 594 012,78 грн містять ознаки удаваного характеру та спрямованості на транзит коштів для їх подальшої легалізації або виведення у позалегальний обіг. Установлено, що ТОВ «АТІС-ФАРМ» є складовою корпоративної структури фармацевтичної групи «Артеріум» та перебуває під контролем осіб, які одночасно є співзасновниками та кінцевими бенефіціарними власниками зазначеної групи компаній.

Установлено, що для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 використовує нежитлові (складські) приміщення за адресою: 08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вул. Антоновича, 8 А, загальною площею 4185,7 кв.м., які орендуються Корпорацією «АРТЕРІУМ» у ТОВ «СЕРКИС» на підставі договору оренди нежитлових приміщень № 01/01-24 від 20.01.2024. Указані складські приміщення використовуються для зберігання лікарських засобів та іншої готової продукції, виробленої АТ «Київмедпрепарат», АТ «Галичфарм» та іншими підприємствами групи «Артеріум», з метою подальшої реалізації через ТОВ «АТІС-ФАРМ» у межах злочинної схеми.

Постановою прокурора від 04.08.2026, винесеною в порядку статей 98, 110 КПК України, нежитлові (складські) приміщення за вказаною адресою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Правове обґрунтування

Процесуальні правовідносини щодо арешту майна регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Мотиви слідчого судді

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя виходить із того, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання допустимості та достатності доказів для доведення винуватості особи, а перевіряється лише наявність достатніх підстав вважати, що майно, на яке заявлено про накладення арешту, відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а також наявність підстав, передбачених ст. 170, 173 КПК України.

Щодо правової підстави для арешту майна (п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України). Прокурор звернувся з клопотанням на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення збереження речових доказів. Постановою прокурора від 04.08.2026 нежитлові (складські) приміщення за адресою: 08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вул. Антоновича, 8 А, загальною площею 4185,7 кв.м., визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Кримінальне провадження здійснюється за ознаками, зокрема, тяжких та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 190 КК України).

Щодо можливості використання майна як доказу (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що зазначені нежитлові (складські) приміщення безпосередньо стосуються обставин, які є предметом досудового розслідування, а саме - використовуються ОСОБА_4 та іншими учасниками злочинної схеми для зберігання лікарських засобів та іншої готової продукції, виробленої підприємствами фармацевтичної групи «Артеріум», з метою її подальшої реалізації в межах злочинної схеми, спрямованої на легалізацію (відмивання) отриманих доходів через ТОВ «АТІС-ФАРМ». За таких обставин слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що зазначені нежитлові приміщення відповідають критеріям речових доказів у розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки є знаряддям вчинення кримінально протиправних дій, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, та обставин, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України. Слідчий суддя враховує встановлені матеріалами кримінального провадження обставини, зокрема системний характер злочинної схеми, до якої залучені юридичні особи, що перебувають під фактичним контролем одних і тих же осіб; здійснення учасниками схеми послідовних юридичних дій, спрямованих на приховування дійсних відносин власності (перерозподіл часток у ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», проведення реєстраційних дій з порушенням установчих документів); тривале використання складських приміщень для забезпечення реалізації продукції в межах злочинної схеми. За таких обставин існує реальна загроза відчуження зазначених нежитлових приміщень, розірвання або переоформлення договору оренди на інших підконтрольних осіб, вивезення з приміщень готової продукції, зміни цільового використання приміщень, вчинення інших дій, спрямованих на приховування слідів кримінально протиправної діяльності. Незастосування арешту та відповідних заборон з високою ймовірністю призведе до приховування, знищення, перетворення, передачі майна та втрати доказів у кримінальному провадженні.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності (п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України) та застосування найменш обтяжливого способу арешту (ч. 4 ст. 173 КПК України). Слідчий суддя враховує, що арешт нежитлових (складських) приміщень із забороною їх відчуження, зміни та використання не є заходом, який зупиняє або надмірно обмежує правомірну підприємницьку діяльність ТОВ «СЕРКИС» як власника приміщень. Обмеження стосуються виключно можливості розпорядження зазначеним об`єктом нерухомого майна та його використання у спосіб, що є предметом досудового розслідування. Такі обмеження є пропорційними та виправданими необхідністю забезпечення збереження речових доказів і виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Щодо наслідків арешту майна для власника та орендаря (п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). Обмеження торкаються прав ТОВ «СЕРКИС» лише в частині розпорядження нежитловими приміщеннями шляхом їх відчуження, а також прав Корпорації «АРТЕРІУМ» лише в частині використання приміщень. Указані наслідки є пропорційними та виправданими характером кримінального провадження та роллю зазначеного майна у злочинній схемі.

Щодо розгляду клопотання без повідомлення власника майна. Клопотання розглянуто на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки заявлене до арешту майно не є тимчасово вилученим, а розгляд без повідомлення є необхідним для забезпечення виконання арешту. Завчасне повідомлення власника приміщень - ТОВ «СЕРКИС», орендаря - Корпорації «АРТЕРІУМ», а також підозрюваних та інших причетних осіб про судовий розгляд клопотання створило б реальну можливість вчинення дій, спрямованих на відчуження приміщень, розірвання або переоформлення договору оренди на підконтрольних осіб, вивезення готової продукції зі складських приміщень, приховування слідів кримінально протиправної діяльності, що унеможливило б виконання ухвали суду та досягнення мети арешту майна.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12026000000001226 від 02.06.2026 на нежитлові (складські) приміщення за адресою: 08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Антоновича, 8 А, загальною площею 4185,7 (чотири тисячі сто вісімдесят п`ять цілих сім десятих) кв.м., право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРКИС» (ЄДРПОУ 34532610) та які орендуються Корпорацією «АРТЕРІУМ» (ЄДРПОУ 33406813).

Заборонити відчуження, змінення та використання вказаних складських приміщень.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором у кримінальному провадженні № 12026000000001226 від 02.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8