Постановление суда № 138773236, 03.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27188/26

Провадження № 1-кс/127/10246/26

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваної: ОСОБА_4 , її захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бронниця, Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 03.08.2026 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчими СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020000000408, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 02.08.2026 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна. На цей час вона не має постійного місця роботи та іншого стабільного джерела доходів, немає на утриманні дітей, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків, у зв`язку з чим існує ризик, що вона у будь-який момент без зайвих труднощів може залишити місце постійного проживання та ухилитися від явки до суду.

Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, оскільки наявність такого впливу зберігається до дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду. Відповідно не можна виключати ймовірності того, що, не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, підозрюваними, вона може здійснювати на них незаконний вплив з метою формування певної позиції шляхом викривлення чи надання останніми неправдивих показань. Саме тому, однією із цілей застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є зведення до мінімуму її можливості контактувати з іншими особами, окрім як у межах достатніх для забезпечення встановлених законом прав обвинуваченого.

Крім того, обставини інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність офіційного місця роботи доводять, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 була організація незаконного перетину кордону громадянам України призовного віку, що дає підстави вважати, що підозрювана може продовжити злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 , у разі застосування до неї запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не буде виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування та судового розгляду у цьому провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, просили визначити заставу у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026020000000408, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що слідчими СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020000000408, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президентом України підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжувалась та діє до тепер.

Пунктом 3 цього Указу передбачено, окрім іншого, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.

Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.

Разом із цим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, 17.07.2026, у ході спілкування за допомогою мобільного додатку «Viber» познайомилася з громадянином України ОСОБА_10 , та дізнавшись, що він є особою призовного віку, запропонувала організувати його незаконне переправлення через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 10 000 доларів США.

У подальшому, здійснюючи заходи конспірації, ОСОБА_4 , для підтримання спілкування із ОСОБА_10 та надання останньому порад та вказівок, використовувала наданий ОСОБА_7 термінал стільникового зв`язку із абонентським номером НОМЕР_1 , та поряд із цим, використовувала останнього для підтримання спілкування.

Крім цього, ОСОБА_4 , здійснюючи заходи конспірації, залучила ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких використовувала в якості посередників при отриманні винагороди від ОСОБА_10 за його незаконне переправлення через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_4 , 23.07.2026, використовуючи належний ОСОБА_7 термінал стільникового зв`язку із абонентським номером НОМЕР_1 , усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у ході спілкування повідомила ОСОБА_10 про необхідність здійснення грошового переказу в сумі 10 000 грн. на банківську картку сторонньої особи за консультацію щодо організації його незаконного переправлення через державний кордон України, та надала поради, що полягали у необхідності збирання переліку речей, необхідних для переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, зокрема, що останньому необхідно взяти із собою одяг, засоби гігієни, мінімальний набір продуктів харчування та документи.

Цього ж дня, ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи у м. Вінниці, по вул. Данила Нечая 171-А, використовуючи банківський термінал, здійснив переказ коштів в сумі 10 000 грн. на наданий ОСОБА_4 картковий рахунок НОМЕР_2 .

Після чого, ОСОБА_4 , 25.07.2026, використовуючи належний ОСОБА_7 термінал стільникового зв`язку із абонентським номером НОМЕР_1 , в ході особистої розмови повідомила ОСОБА_10 про необхідність зустрічі 26.07.2026 з метою передачі раніше обумовленої суми за його незаконне переправлення через державний кордон України.

На запропоновані ОСОБА_4 умови, ОСОБА_10 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, погодився та того ж дня, перебуваючи у приміщенні закладу громадського харчування «Pizza Celentano», що розташовується у м. Вінниці, по просп. Коцюбинського 70-А, передав ОСОБА_9 кошти в сумі 5000 доларів США, у якості частини раніше обумовленої винагороди за незаконне переправлення через державний кордон України, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 26.07.2026, становить 224 055 грн., які цього ж дня були передані ОСОБА_8 , а в подальшому ОСОБА_4 .

Крім цього, 01.08.2026, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи у м. Вінниці, по просп. Коцюбинського неподалік будинку 70, передав ОСОБА_9 кошти в сумі 5000 доларів США (які згідно зі ст. 273 КПК України є імітаційними засобами), у якості частини раніше обумовленої винагороди за незаконне переправлення через державний кордон України, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 01.08.2026, становить 223 458 грн.

01 серпня 2026 року о 11 год. 15 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026020000000408 від 20.07.2026; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; протоколів допитів свідків ОСОБА_10 ; матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; протоколів обшуку; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.08.2026; повідомлення про підозру від 02.08.2026, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваної наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтована.

У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, заміжня, раніше не судима.

В той же час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваної, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваної та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК)

Обгрунтовуючи виключність випадку та відповідно розмір застави 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб прокурором в судовому засіданні було зазначено про те, що матеріальний стан підозрюваної ОСОБА_4 є високим.

Однак, на думку слідчого судді, фінансовий стан підозрюваної не є виключним випадком, в розумінні статті 182 КПК України, а тому посилання прокурора, в цій частині, є безпідставними.

Разом з тим, на думку слідчого судді такий розмір застави для підозрюваної є необґрунтований та може бути непомірним.

В той же час, надаючи оцінку обставинам вчиненого кримінального правопорушення та враховуючи особу підозрюваної слідчий суддя вважає, що визначення застави навіть у максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (266 240,00 грн.), є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам, про які зазначено вище.

Як уже зазначалося, 02 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Загальновідомим є те, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який до триває до цього часу.

В той час, коли Українські захисники та захисниці, Збройні Сили України та добровольці стали на захист незалежності нашої держави і гідно боронять Україну, інша частина «діячів», з метою власного збагачення, створюють передумови для надання можливості військовозобов`язаним ухилятися від проходження військової служби та залишати територію України, що є вкрай небезпечним явищем, коли країна перебуває в умовах війни.

Як уже зазначалося, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК)

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

На думку слідчого судді обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідком якого є ухилення від мобілізації та, відповідно, ухилення від виконання обов`язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України в період дії воєнного стану, слід кваліфікувати як виключний випадок, коли застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З огляду на вищевикладене, оскільки застава - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній, яка відігравала ключову роль у даному кримінальному провопорушенні, заставу в розмірі п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 664 000,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 11:15 год. 29 вересня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 29 вересня 2026 року.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 664 000,00 грн. (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя