Решение № 138770140, 04.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/13295/25

Провадження №2/367/1646/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Колодезної В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Ірпінь справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (далі позивач, ТОВ «ФІНФОРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1132536-A від 30.11.2020, укладеним між відповідачем та ТОВ «СС ЛОУН» в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи останнього.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30.11.2020 між ТОВ «СС ЛОУН» (первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір №1132536-A, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 14 950,00 грн строком з 30.11.2020 по 29.12.2020 включно, з відсотковою ставкою за акційним періодом 0,45% за кожен день користування кредитом та стандартною ставкою 1,8% за кожен день користування кредитом після закінчення акційного періоду. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача. У подальшому між сторонами укладено 8 додаткових угод про продовження строку користування кредитом, останньою з яких (додатковою угодою №8 від 21.03.2021) новою запланованою датою повернення кредиту визначено 27.03.2021, а в подальшому, у зв`язку з невиконанням зобов`язання, договір автопролонговано на 20 днів на умовах п. 5.7 договору (підвищена ставка 4,15% на день) до 16.04.2021. Оскільки в цей строк відповідач заборгованість не погасив, за розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 41 486,50 грн, з яких 14 950,00 грн тіло кредиту, 26 536,50 грн нараховані проценти. 26.05.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу №40071779-104, за яким право грошової вимоги за вказаним кредитним договором відступлено позивачу, про що відповідач був повідомлений. На цих підставах позивач просив стягнути з відповідача 41 486,50 грн боргу та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а справу розглянути в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін з ухваленням заочного рішення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що: позивачем не надано належних і допустимих доказів надання відповідачу примірника кредитного договору в незмінній редакції та доказів ознайомлення відповідача з Правилами надання коштів у кредит; надані позивачем документи є односторонніми паперовими роздруківками, які не можуть підтверджувати розмір заборгованості за відсутності первинних бухгалтерських документів; нарахування процентів у розмірі 26 536,50 грн є несправедливим, непропорційним та таким, що суперечить принципам розумності й добросовісності, встановленим ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки за умовами п. 3, п.п. 2.6.5, 2.6.6 кредитного договору погоджена сторонами загальна вартість кредиту (сума до повернення) за початковий 30-денний строк кредитування (з 30.11.2020 по 29.12.2020) становить 16 968,40 грн, з яких проценти 2 018,40 грн; право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування, після чого нарахування може здійснюватися лише в порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, а не за договірною процентною ставкою. З огляду на викладене відповідач просив відмовити в позові повністю, а в разі встановлення судом підстав для задоволення позову задовольнити позовні вимоги в частині заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 968,40 грн (з яких 14 950,00 грн тіло кредиту, 2 018,40 грн проценти, нараховані за початковий строк кредитування), а в решті позовних вимог відмовити.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що процедура укладення кредитного договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора відповідає вимогам ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується усталеною практикою Верховного Суду; факт здійснення відповідачем 8 платежів на погашення процентів за кредитом, за твердженням позивача, свідчить про визнання відповідачем факту укладення договору та його умов, у тому числі щодо продовження строку кредитування і розміру процентної ставки в період автопролонгації; нарахування процентів здійснено в межах строку дії договору з урахуванням додаткових угод про продовження строку кредитування.

На виконання клопотання позивача про витребування доказів судом було витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо обставин перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Листом від 17.03.2026 №20.1.0.0.0/7-260312/65578-БТ АТ КБ «ПриватБанк» повідомило суд про належність картки № НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_1 та надало виписку за вказаним рахунком за період з 30.11.2020 по 04.12.2020, з якої вбачається зарахування 30.11.2020 на вказану картку коштів у сумі 14 950,00 грн з призначенням платежу «Viplata zaima Ccloan».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони відповідача, у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо факту укладення кредитного договору та надання кредитних коштів

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі та вважається вчиненим у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. ч. 6, 8, 12 ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний з використанням одноразового ідентифікатора в порядку, визначеному цим Законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Судом встановлено, що 30.11.2020 між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем в електронній формі, шляхом проходження реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, укладено кредитний договір №1132536-A, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 14 950,00 грн строком з 30.11.2020 по 29.12.2020 включно (п. п. 2.6.1, 2.6.2 договору). Факт надання кредитних коштів підтверджується долученими до справи копіями сторінок інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора, кредитним договором, анкетою позичальника, паспортом споживчого кредиту, а також отриманою судом на підставі ухвали про витребування доказів випискою АТ КБ «ПриватБанк» за платіжною карткою відповідача №4731219112752526, згідно з якою 30.11.2020 на вказану картку зараховано 14 950,00 грн з призначенням платежу «Viplata zaima Ccloan».

Заперечення відповідача щодо неотримання ним примірника договору та ненадання доказів ознайомлення з Правилами надання коштів у кредит спростовуються сукупністю наведених доказів, а також практикою Верховного Суду (постанови від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 04.12.2023 у справі №212/10457/21), відповідно до якої укладення споживчого кредитного договору в електронній формі шляхом проходження ідентифікованої реєстрації в особистому кабінеті, отримання одноразового ідентифікатора засобами зв`язку, вказаними самим позичальником, та підписання договору цим ідентифікатором є належним підтвердженням волевиявлення позичальника на укладення договору на погоджених умовах. Відповідачем не надано жодних доказів того, що договір укладено іншою особою без його волевиявлення, або що кредитні кошти перераховані на картку, яка йому не належить, - навпаки, належність картки № НОМЕР_1 відповідачу підтверджена банком-емітентом. За таких обставин суд відхиляє доводи відзиву про недоведеність факту укладення договору та надання кредиту як необґрунтовані.

Суд також враховує, що відповідачем на виконання умов кредитного договору здійснено 8 платежів у рахунок погашення нарахованих процентів (що відображено в наданому позивачем розрахунку заборгованості), а прохальна частина відзиву відповідача містить визнання ним боргу за тілом кредиту в розмірі 14 950,00 грн. Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц) часткова сплата боржником основного боргу та/або процентів є дією, що свідчить про визнання ним боргу і, відповідно, факту укладення договору на погоджених умовах. Наведене додатково підтверджує обґрунтованість позову в частині наявності договірних відносин та факту отримання відповідачем кредитних коштів.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню

Судом встановлено, що згідно з п. п. 2.6.5, 2.6.6 та п. 3 кредитного договору загальна вартість кредиту (сума до повернення) за погоджений сторонами первісний строк кредитування (30 днів з 30.11.2020 по 29.12.2020) становить 16 968,40 грн, з яких: 14 950,00 грн тіло кредиту та 2 018,40 грн проценти за користування кредитом, нараховані за стандартною/акційною ставкою в межах строку дії договору.

У подальшому строк користування кредитом неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод, а також в порядку автопролонгації, передбаченому п. п. 5.7, 6.4, 6.5 договору, за якими в період автопролонгації застосовується підвищена процентна ставка у розмірі 4,15% за кожен день користування кредитом, що в перерахунку на річні становить величину, яка в рази перевищує стандартну договірну ставку (1,8% на день) та первісно погоджену сторонами вартість кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови, що встановлюють вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором (п. 4 ч. 3 ст. 18 цього Закону).

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на встановлений договором первісний строк кредитування (30 днів) та узгоджений сторонами в межах цього строку розмір процентів (2 018,40 грн), суд вважає, що подальше нарахування процентів за договірною (в тому числі підвищеною автопролонгаційною) ставкою після спливу цього строку в сумі 26 536,50 грн є непропорційним, суперечить наведеним вище правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду та принципу справедливості, розумності і добросовісності, закріпленому в ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки встановлює обов`язок споживача сплатити компенсацію, яка значно (майже у 13 разів) перевищує погоджену сторонами вартість користування кредитом за початковий строк договору, перетворюючись фактично на непропорційну майнову санкцію.

За таких обставин суд доходить висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у межах суми, погодженої сторонами за первісний строк кредитування, а саме 16 968,40 грн, з яких 14 950,00 грн тіло кредиту, 2 018,40 грн проценти за користування кредитом. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів у розмірі, що перевищує зазначену суму (26 536,50 грн 2 018,40 грн = 24 518,10 грн), суд відмовляє.

Щодо права вимоги позивача

Судом встановлено, що 26.05.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» (клієнт) та ТОВ «ФІНФОРС» (фактор) укладено договір факторингу №40071779-104, за яким клієнт відступив факторові право грошової вимоги за кредитним договором №1132536-A, укладеним з відповідачем, що підтверджується витягом з реєстру прав грошових вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 516, ст. 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідач про відступлення права вимоги повідомлений, доказів заперечення проти такого відступлення в порядку ст. 518 ЦК України не надав. Отже, право вимоги за кредитним договором в частині, визнаній судом обґрунтованою, належить позивачу.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково в розмірі 16 968,40 грн з заявлених 41 486,50 грн, що становить 40,90% ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 990,79 грн. У решті судових витрат позивачу відмовлено.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 276-279 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 512, 514, 516, 518, 526, 527, 530, 599, 610-612, 625, 628, 629, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (код ЄДРПОУ 41717584) заборгованість за кредитним договором №1132536-A від 30.11.2020 у розмірі 16 968 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн 40 коп., з яких: 14 950,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 018,40 грн проценти за користування кредитом.

3. У задоволенні решти позовних вимог (в частині стягнення процентів у розмірі 24 518,10 грн) відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» судовий збір у розмірі 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн 79 коп. В іншій частині судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 04.08.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (код ЄДРПОУ 41717584, адреса: вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус В, м. Київ)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Л.В. Мерзлий