Решение № 138769890, 05.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6676/26

Провадження № 2-а/357/332/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2026 року Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник, за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.

13.04.2026 р. відносно ОСОБА_1 було складено протокол ЕНА7014751 та винесено постанову ЕНА7014751 (ч. 1 ст. 126 КУпАП). Про існування постанови ОСОБА_1 дізнався лише 20.04.2026 року з електронних ресурсів (в застосунку Дія), оскільки копія на місці зупинки ОСОБА_1 не вручалася, розгляд справи не проводився.

13.04.2026 року ОСОБА_1 близько 20:00 рухався у власному автомобілі ВАЗ 210994 д.н.з НОМЕР_1 по вулиці Героїв Маріуполя (Толстого) у місті Біла Церква Київської області. Зазначений транспортний засіб було зупинено представниками Батальйону Патрульної Поліції в м. Біла Церква УПП в Київській області (номер екіпажа 5549 3-й регіон) Султановим А.В. та Захаровою А.З.

На вимогу представників поліції Замковий С.В. надав для огляду посвідчення водія НОМЕР_2 та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Представником поліції Султановим А.В. було зроблено фото посвідчення водія за допомогою особистого телефона, після чого він повернувся до службового автомобіля та почав виписувати протокол. На запитання ОСОБА_1 про причину зупинки його транспортного засобу та що саме пише представник поліції, останній відповів що ОСОБА_1 не надав до огляду документи, про причину зупинки представник поліції не повідомив, з жодним документом на місці події ОСОБА_1 ознайомлено не було, як не було і запропоновано йому підписати протокол чи інший документ, а відтак жодних пояснень стосовно події ОСОБА_1 не надати не зміг.

20.04.2026 року у застосунку Дія за власним номером телефону ОСОБА_1 отримав повідомлення про те, що відповідно до постанови ЕНА07014751 від 13.04.2026 року за статтею ст.126 ч.1 (керув. т.з. особою, яка не має відп. документів) йому виписано штраф в сумі 425,00 грн. ОСОБА_1 вважає дії представників Батальйону Патрульної Поліції в м. Біла Церква УПП в Київській області (номер екіпажа 5549 3-й регіон) Султанова А.В. та Захарової А.З. неправомірними, а накладення штрафу за ст. 126 ч. 1 КУпАП незаконним.

Посилаючись на приписи ст.ст. 267, 268, 287, 288 КУпАП Позивач просив суд вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Рух справи. Позиції сторін.

24.04.2026 року ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі було постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 21).

05.05.2026 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначив, що в графі номер 7 спірної постанови «До постанови додається» поліцейським було вказано відео з боді камер Motorola VB 400 477076 яка використовувалася поліцейським у відповідності відповідно до наказу МВС №1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки».

Досліджуючи матеріали відео фіксації можливо встановити наступні обставини події. О 08 год. 11 хв. під час патрулювання було помічено транспортний засіб Позивача та під час перевірки наявності страхового поліса в базі МТСБУ було встановлено факт відсутності діючого поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Після встановлення факту відсутності діючого страхового поліса за допомогою проблискових маячків було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 210994» номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 та повідомлено про причину зупинки згідно п. 3, ч. 1. ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, а саме при здійсненні контролю за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками, згідно Єдиній централізованій базі даних МТСБУ було виявлено відсутність полісу обов`язкового страхування на автомобіль. 08 год 13 хв було повторно повідомлено причину зупинки. 08 год 14 хв водій відмовився надати документи, зазначені в п. 2.1.а ПДР України.

Відповідачем було оголошено про початок розгляду справи згідно з чинним законодавством та роз`яснив передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України права, запитав чи бажає Позивач скористатись якимось із них, на що Позивач почав комусь телефонувати та не бажав ознайомлюватися з змістом постанови та відмовився від підпису та отримання копії постанови (а.с. 35-40).

До відзиву на позовну заяву представником Відповідача додано оптичний диск DVD, який містить відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції, а також відео зі відеореєстратора, установленого в службовому авто поліцейських (а.с. 43).

27.05.2026 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника Позивача надійшли додаткові пояснення, у яких остання зазначила, що після ознайомлення з відеоматеріалами у справі, а саме записом з бодікамери, розташованої на однострої капрала Захарової А.О., сторона Позивача констатує: відсутній будь який запис процедури (від моменту зупинки до складання протоколу) з бодікамери сержанта поліції Султанова Андрія Олександровича, який безпосередньо контактував із Замковим С.В. та здійснював його попередній огляд; відсутній повний запис процедури (від моменту зупинки до складання протоколу) з бодікамери капрала поліції Захарової Анастасії Олександрівни; патрульні розцінили як відмову роздуми водія, його запитання про порядок проведення процедури.

На неодноразові запитання Позивача щодо законних причин та підстав зупинки його транспортного засобу, а також щодо суті документів, які заповнюються патрульними в службовому авто, представник поліції надав завідомо неправдиву відповідь, зазначивши, що водій нібито «не надав документи для огляду». Будь-яких законних причин зупинки, чітко передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», водієві так і не було оголошено.

Матеріали справи не містять відеозапису з нагрудної камери сержанта поліції ОСОБА_2 , який безпосередньо зупинив транспортний засіб. З переглянутого відео (бодікамера капрала Захарової А.О.) випливає відсутність причини зупинки та підстав оформлення Протоколу та Постанови, а саме: 08:14:47 на запитання ОСОБА_1 про причину зупинки, представники поліції починають озвучувати пункти правил і свої права, без конкретизації чому саме вони зупинили автомобіль мого підзахисного, пізніше висловлюють надуману причину: «страховий поліс бо базі не пробивається»; 08:15:15 капрал ОСОБА_3 каже «по машині я його пробила», що підтверджує наявність повної інформації щодо транспортного засобу в базі 08:20:27 сержант поліції Султанов Андрій Олександрович просить напарницю капрала ОСОБА_3 «Піди подивись в іншу сторону», заздалегідь розуміючи, що до справи долучать відео тільки з бодікамери капрала, про що йде розмова між сержантом та Позивачем протягом наступних декількох хвилин на бодікамері не зафіксовано; під`їжджає інший екіпаж поліції з невстановлених причин з нього виходять ще двоє представників поліції і чинять психологічний тиск на Позивача; 08:22:27 сержант поліції Султанов А.О. каже іншому поліцейському (з екіпажу, що під`їхав до місця та намагався втручатися у хід подій з незрозумілих причин), що документи Позивач «ось тільки що надав»; 08:29:42 сержант поліції ОСОБА_2 виходить із службового автомобіля і йде спілкуватися з Позивачем, при цьому капрал ОСОБА_3 продовжує сидіти у патрульному автомобілі, що відбувається між сержантом ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в цей час залишається «за кадром», Позивач заявляє, що в цей проміжок часу ним були надані для огляду запитувані документи, більше того, сержант поліції ОСОБА_2 відзняв їх на власний телефон; 08:37:35 перебуваючи в службовому автомобілі поліцейські в розмові між собою зазначають, що в базі наявні всі дані щодо транспортного засобу та водія тим самим підтверджуючи що причина зупинки була відсутня.

Сторона Позивача наголошує на грубому порушенні вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»: нагрудна камера сержанта ОСОБА_2 була вимкнена, або існують інші невідомі стороні Позивача причини ненадання до суду відеозапису з цієї камери. Хоча у рапорті сержанта поліції Султанова А.О. зазначено, що подія фіксувалась на обидві камери (БК477076 та 293644). До матеріалів, переданих до суду міститься запис тільки з БК293644, яка була вдягнута на капралові ОСОБА_3 . Таким чином, наданий стороні Позивача відеозапис є дискретним (не містить повністю всієї відеозйомки події), фіксує події вирвано з контексту та не є безперервним, що суперечить чинним інструкціям МВС.

Оскільки Позивач на момент зупинки ПДР не порушував і учасником ДТП не був (автомобіль був зупинений під час руху і на вимогу патрульних припаркований відповідно до правил дорожнього руху, про що сержант поліції ОСОБА_2 неодноразово наголосив на відео з бодікамери), патрульні поліцейські не мали законного права зупиняти автомобіль та вимагати страховий поліс.

Також зазначає, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області розглянуто справу №357/7215/26 про притягнення Позивача до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, що відбувалось в межах цього ж інциденту. 20.05.2026 року судом винесено Постанову у справі, якою провадження по справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 44-48).

16.07.2026 року у судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Надала пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві та додатковим поясненням. Зазначила, що зупинка Позивач була незаконною, а відтак і вимога надати страховий поліс була також незаконною, оскільки його має бути надано за умови скоєння ДТП. Наголосила, що Позивач зрештою надав поліцейським документи. На одному із відео про це говорить хтось із поліцейських.

У судові засідання представник Відповідача не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити Позивачу у повному обсязі (а.с. 40).

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події. У процесі дослідження представник Позивача мала можливість коментувати відео.

16.07.2026 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено перейти до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

ІІ. Мотивувальна частина.

Нормами матеріального та процесуального права України.

Відповідно до статті 14 Закону України від «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з підпунктом «а» пункту 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідальність за порушення ПДР України та порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення встановлено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в суді у порядку, визначеному КАС України.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Системний аналіз приписів КУпАП, які регламентують порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, дозволяє зробити висновок про те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

За приписами ч. 1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зокрема, частиною другою даної норми права передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Фактичні обставини справи. Висновки суду.

Щодо наявності факту скоєння адміністративного правопорушення.

Як убачається з наданої суду Позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7014751, 13.04.2026 року відносно Позивача складено постанову про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, за яке встановлено відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1 «ґ» ПДР України. До Позивача застосовано штраф у сумі 425,00 гривень. У постанові вказано, що 13.04.2026 року о 08 год 11 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 210994», номерний знак НОМЕР_5 , за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вулиця Героїв Маріуполя 2, керував транспортним засобом та не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху (а.с. 42).

У судовому засіданні було досліджено відеозапис події, а саме відео з відеореєстратора, установленого в службовому авто поліцейських, а також відео з нагрудних відеокамер працівників поліції, у тому числі поліцейського Султанова А.О., яким було винесено спірну постанову (а.с. 43).

З аналізу відео вбачається та Позивачем не оспорювалося, що в день події на момент зупинки транспортного засобу «ВАЗ 210994», номерний знак НОМЕР_5 , у день та час, указані в спірній постанові, ним керував саме Позивач.

Як убачається з відеозапису під назвою «Clip-0», зробленого на нагрудну камеру поліцейського Султанова А.О. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням Позивача. Після зупинки Позивач вийшов з авто. Працівники поліції представилися та роз`яснили Позивачу причину зупинки його авто, а саме, що за результатами перевірки його транспортного засобу не встановлено полісу страхування ТЗ. З огляд на це працівники поліції попросили Позивача пред`явити їм посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс.

З указаного відео (тайм код: «0:01:01») видно, як Позивач на указані дії працівників поліції відповідає: «…з якого беня посвідчення водія? Я вже вийшов з машини, я не водій вже…».

У подальшому на повторні аналогічні до викладених вимоги працівників поліції Позивач зазначає (тайм код: «0:02:35 0:02:42»): «…нєту посвідчення водія, ніякого немає, тому що немає причини зупинки…».

У відповідь на вимогу пред`явити чинний страховий поліс на транспортний засіб Позивач порадив поліцейським пошукати його по своїх базах.

У подальшому працівники поліції неодноразово роз`яснювали Позивачу як причини його зупинки, так і повторювали вимоги пред`явити їм посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. У відповідь на це Позивач висловлював категоричну відмову.

Надалі, на відео видно, як Позивач, після здійсненням ним телефонних дзвінків, почав знімати поліцейських на камеру свого телефону та казати їм: «…а що це ви робите? Я всі документи пред`явив…», у відповідь на що поліцейський Султанов А.О. відповідає: «…ви жодного документу не пред`явили…».

Із наданих до суду відеозаписів події судом констатовано відсутність такого, на якому було б видно, що Позивач надав працівникам поліції указані документи. Натомість чітко вбачається його категорична відмова зробити це.

Паво органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. На вимогу поліцейського водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов`язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є імперативною та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред`явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року в адміністративній справі №127/19283/17, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Враховуючи наведене, при притягненні особи до відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП слід довести, що особа не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Суд акцентує увагу на тому, що Позивач не пред`явив на місці зупинки транспортного засобу та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Отже, Позивачем не дотримано вказаних вимог законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Посилання Позивача та його представника на відсутність у поліцейського повноважень перевіряти страховий поліс та інших указаних вище документів, окрім випадків складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, у якій брав участь Позивач, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не спростовують обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`являти на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у поліцейського права вимоги до водія надати до перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів незалежно від складення відносно Позивача протоколу про адміністративне правопорушення або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, у якій брав участь Позивач.

За встановлених у справі обставин та з урахуванням того, що факт порушення позивачем п. 2.1.ґ) ПДР підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена Відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті.

Указані висновки суду відповідають не лише правовим висновкам Верховного Суду, а й усталеній практиці розгляду справ даної категорії Шостим апеляційним адміністративним судом (постанова від 04.09.2024 року по справі № 357/2673/24 тощо).

Щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та поведінки Позивача під час неї.

Зазначеними відеозаписами підтверджено, що поліцейським було дотримано вимоги, передбачені КУпАП для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, працівник поліції, підійшовши до авто, яким керував Позивач, представився йому та пояснив причину та підставу його зупинки.

Також на відео з нагрудних камер поліцейських видно, що останні розпочали та здійснювали розгляд справи про адміністративне правопорушення перебуваючи біля Позивача, який при цьому деякий час спілкувався з кимось по телефону, у грубій формі коментував їхні слова і дії та сперечався. При цьому, поліцейські постійно намагалися здійснювати діалог з Позивачем, просили його заспокоїтися.

Отже, наявними у справі відео доказами підтверджується факт дотримання поліцейськими вимог ст.ст.268, 280 КУпАП під час прийняття рішення відносно Позивача.

При цьому, за наслідками перегляду наявного у справі відеозапису, суд констатує факт неприпустимої поведінки Позивача після його зупинки поліцейськими та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таку поведінку суд оцінює критично та наголошує, що вона не відповідає прийнятим у цивілізованому суспільстві стандартам спілкування.

З огляду на викладене, заслухавши пояснення Позивача, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволенню не підлягають, витрати зі сплати судового збору слід залишити за Позивачем.

ІІІ. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.

Повне судове рішення складено та підписано 05.08.2024 року.

СуддяВ. П. Цукуров