Приговор № 138769704, 04.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/3974/26

Провадження № 1-кп/0285/723/26

04 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………........ ОСОБА_1 ,

секретаря…………..............….. ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора……………………... ОСОБА_3 ,

обвинуваченого... ..................... ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2026 за №12026060530000342,

в межах якого висунуте обвинувачення громадянину України:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженцю с. красноборськ, архангельської області російської федерації,

РНОКПП НОМЕР_1 ,

який зареєстрований в АДРЕСА_1 ,

та проживає в АДРЕСА_2 ,

військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 14.06.2026 близько 16:10 год рухався по АДРЕСА_2 на електромопеді марки «FADA», моделі «FDET 10FLA-72», без реєстраційного номеру.

Під час руху по центру проїзної частини ОСОБА_4 здійснював непередбачувані маневри та рухи, чим створював аварійну ситуацію на проїзній частині дороги та мав візуальні ознаки алкогольного сп`яніння, чим порушив Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001.

Вказане адміністративне правопорушення було помічено поліцейським сектору реагування патрульної поліції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 та інспектором сектору реагування патрульної поліції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , які спільно несли службу у складі екіпажу «ГОР-2» на службовому автомобілі Національної поліції марки «RENO» моделі «DASTER», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Останні, з метою зупинки транспортного засобу, здійснили подачу проблискових маяків синього та червоного кольорів та звукового сигналу, після чого ОСОБА_4 виконав законну вимогу поліцейського до моменту його повного зупинення на узбіччі по вул. Жолобненська, поруч буд. 44 в с. Ярунь Звягельського району Житомирської області.

Після зупинки транспортного засобу, під час перевірки документів у водія ОСОБА_4 працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, які виражалась різким запахом алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився.

Виявивши вказані факти, поліцейським сектору реагування патрульної поліції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 було повідомлено ОСОБА_4 про намір складання відносно нього адміністративних матеріалів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Того ж дня, близько 16:20 год у ОСОБА_4 , який перебував поруч службового автомобіля на узбіччі автодороги по вул. Жолобненська поруч буд. 44 в с. Ярунь Звягельського району Житомирської області та усвідомлював можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію та подальшого надання працівнику поліції ОСОБА_5 неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн, з метою уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Тоді ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути всіх наслідків притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, о 16:25 год 14.06.2026, перебуваючи поруч переднього пасажирського сидіння службового автомобіля марки «RENO» моделі «DASTER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , надав неправомірну вигоду у розмірі 5000 грн, а саме десять купюр кожна номіналом 500 грн серії БТ2219430, ХЗ8420448 та МА1293506, ЛБ3782187, АМ9264959, ВС6558327, ЄР9543641, ЄТ6559653, ГМ0274302, ЄМ1722977, які знаходяться в офіційному обігу, які поклав під праву руку інспектора сектору реагування патрульної поліції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , який перебував в той час на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля, за нескладання відносно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні, повністю визнав себе винуватим, дав конкретні та логічні показання щодо висунутого обвинувачення, зміст яких свідчить про усвідомлення ним характеру та правових наслідків інкримінованих йому дій.

За такої позиції обвинуваченого щодо визнання винуватості та суті наданих ним показань у суду не виникає сумніву щодо правильного розуміння обвинуваченим змісту обставин обвинувачення.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, без дослідження доказів, обмежившись дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого, а також процесуальних документів, що стосуються речових доказів і судових витрат.

Обвинувачений проти такого порядку судового розгляду не заперечував, наслідки розгляду справи за процедурою, передбаченою ч.3 ст.349 КПК, йому роз`яснені та зрозумілі, надав на це добровільну та усвідомлену згоду.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що ніким також не оспорено фактичні обставини провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою усіх учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів.

При цьому учасникам судового провадження роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 у справі Девеер проти Бельгії, держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками, сумнівів у добровільності такої позиції в суду немає.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд знаходить доведеною винність ОСОБА_4 та його умисні дії, які виразились у наданні пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду та наданні службовій особі неправомірної вигоди, тобто умисному наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах, того хто пропонує будь-яких дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, кваліфікує за ч.1 ст.369 КК України.

У судових дебатах прокурор просила визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду і міри покарання ОСОБА_4 суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, згідно ст.12 КПК, є нетяжким злочином, його характер;

вік та дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий; вину у скоєному визнав; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; згідно характеристик за місцем проживання негативної характеристики не має, за місцем служби характеризується позитивно;

положення ст.ст.50, 65 КК України, згідно яким особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій мають використовуватися не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою заходи. Виправлення як мета покарання це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу, це ті певні зміни в особистості винної особи, які утримують її в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення обвинуваченого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Резюмуючи викладене, суд погоджується з думкою прокурора щодо виду та строку покарання та призначає обвинуваченому покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.369 КК України.

Саме таке покарання відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню винної особи та попередженню вчинення нею нових злочинів, а також не буде становити «особистого надмірного тягаря для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Арешт, накладений на майно у даному кримінальному провадженні, слід скасувати.

Судові витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судові витрати за проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/106-26/10787-ДД від 24.06.2026 в сумі 3850,88 грн (одержувач: ГУК у Жит. Обл./ТГ м. Житомир/24060300; банк одержувач: Казначейство України; Код ЄДРПОУ: 37976485; Рахунок: UA448999980313010115000006797, в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17.06.2026 (справа №285/3652/26) на грошові кошти в сумі 5000 грн купюрами по 500 грн серіями та номерами: БТ2219430, ХЗ8420448, МА1293506, ЛБ3782187, АМ9264959, ВС6558327, ЄР9543641, ЄТ6559653, ГМ0274302, ЄМ1722977, вилучені 14.06.2026 в ході огляду місця події.

Речові докази у кримінальному провадженні:

грошові кошти в сумі 5000 грн купюрами по 500 грн серіями та номерами: БТ2219430, ХЗ8420448, МА1293506, ЛБ3782187, АМ9264959, ВС6558327, ЄР9543641, ЄТ6559653, ГМ0274302, ЄМ1722977, слід конфіскувати в дохід держави;

оптичний диск з чотирма відеозаписами з нагрудних відео реєстраторів працівників поліції та відео реєстратора службового автомобіля залишити при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, вирок набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1