Решение № 138769696, 04.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1166/26

провадження у справі № 2/0285/1327/26

04 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………….....Літвин О. О.,

секретаря………….....................Клечковської М. М.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк»,

поданим в його інтересах представником Шкапенком Олександром Віталійовичем,

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці лютого 2026 року позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 03.08.2024 в розмірі 9120,62 грн, яка станом на 26.02.2026 складається з тіла кредиту, відсотків та пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у 2024 році ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі по тексту Умови) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі заяви щодо встановлення кредитного ліміту відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, зокрема надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальником порушено договірні зобов`язання, не надано своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Сторони в судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про слухання справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому. Неявка такої особи до суду без поважних причин за відсутності будь-яких активних дій з її боку свідчить про самоусунення від участі в процесі, а тому розгляд справи за її відсутності не порушуватиме гарантій ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, суд згідно із положеннями ч.1 ст.223 ЦПК України вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено таке.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

У справі встановлено, що 03.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі по тексту Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно підписав анкету-заяву про приєднання до Умов, відповідно до якої він погодився з тим, що вона разом з Умовами (з якими він ознайомився) становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив факт передачі йому другого примірника Договору.

Також 03.08.2024 ОСОБА_1 подав заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком та відкриття, ведення поточного рахунку та в якій просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAH та встановити кредитний ліміт на поточний рахунок від 1000 грн до 200000 грн на споживчі цілі. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Денна процентна ставка становить 0,06% та обчислюється за максимальною сумою кредиту. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) 240 місяців.

Відповідачем повідомлено свої анкетні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, тощо.

Анкета-заява про приєднання до Умов, заява про відкриття рахунку підписані відповідачем цифровим власноручним підписом (пальцем/стилусом на екрані); паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» підписаний відповідачем удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).

Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Перед укладенням кредитного договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування в Банку.

ОСОБА_1 було відкрито банківський рахунок та видано кредитні картки, строк дії останньої з яких до грудня 2031 року. Станом на 21.12.2024 кредитний ліміт становив 6600 грн.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Умов і тарифи по картці «Зелена», які містять інформацію про основні умови кредитування, реальну процентну ставку, орієнтовану загальну вартість кредиту, відповідальність за порушення умов договору.

На підтвердження факту надання кредиту та користування відповідачем кредитними коштами позивачем було надано виписку по його рахунку, з якої слідує, що він активно користувався кредитними коштами.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 26.02.2026 становить 9120,62 грн та складається з заборгованості за кредитом 6529,38 грн, заборгованості по відсоткам 1941,24 грн та 650 грн пені.

На відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами) розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини.

Банк та відповідач обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та відсоткову ставку за користування кредитними коштами, строк дії договору.

Також позивачем доведено факт надання грошових коштів відповідачу та факт неналежного виконання ним своїх договірних зобов`язань та наявності заборгованості за договором за тілом кредиту та відсотками.

З наданого банком розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувались за процентною ставкою, що відповідає процентній ставці, яка визначена у паспорті споживчого кредиту, також їх нарахування здійснювалося лише у межах строку кредитування, погодженого сторонами.

Одночасно відповідач зазначені обставини жодними чином не спростував. Будь-яких заперечень щодо факту отримання ним від банку кредиту, користування наданими кредитними коштами, розміру нарахованої заборгованості, тощо, суду не повідомив.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором (який є чинним) і оскільки вони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент його укладання ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку відповідача, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог в частині тіла кредиту та процентів.

Разом з тим, судом не встановлено обов`язку відповідача сплачувати позивачу пеню, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 8470,62 грн, що включає в себе 6529,38 грн заборгованості за кредитом та 1941,24 грн заборгованості по відсоткам.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2473 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )

на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, рах. № НОМЕР_3 )

заборгованість по кредитному договору б/н від 03.08.2024 у розмірі 8470,62 грн

та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2473 грн.?

В задоволенні вимог про стягнення суми пені відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення.

Головуюча суддя О. О. Літвин