Приговор № 138768422, 04.08.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/383/26

Провадження № 1-кп/603/47/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211130000138 від 25 червня 2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переволока Бучацького району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, не депутата, із середньою освітою, пенсіонера, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

25.06.2026 року у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання в с. Переволока Чортківського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення пісковику в урочищі «Городище», що розташоване за межами с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 25.06.2026 року приблизно о 15:00 год ОСОБА_3 прийшов в урочище «Городище», розташоване за межами с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області, де за допомогою заздалегідь підготовлених знарядь, а саме: молотка з дерев`яною рукояткою та зубила, в порушення ст. ст. 16, 19, 20, 56 Кодексу України про надра, ст. ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, не маючи спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами та видобуток корисних копалин, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, за допомогою вищезазначених заздалегідь підготовлених знарядь, ручним способом, шляхом відколювання та відривання від основного шару корисної копалини пісковику в урочищі «Городище», що розташоване за межами с. Велеснів Чортківського району Тернопільської області, незаконно видобув 0,9 кубічних метра пісковику, який згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Внаслідок незаконного видобування пісковику ОСОБА_3 завдав шкоди державі в особі Монастириської міської ради на загальну суму 4 650,00 грн.

Такими умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення пісковику.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його винуватість, та відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Просить провести розгляд цього кримінального провадження в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України.

Надаючи показання в суді, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що 25.06.2026 року видобував пісковик для особистих потреб і був затриманий працівниками поліції. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_3 розкаявся.

Представник потерпілої особи Монастириської міської ради в судове засідання не з`явився, проте подав суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, а саме доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_3 , з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ознаками ч. 2 ст. 240 КК України як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення пісковику.

У разі визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), суд відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України, окрім іншого, зазначає мотиви призначення покарання.

Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Зважаючи на вказану мету, враховуючи принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного. Дотримання загальних засад призначення покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вік обвинуваченого, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.734676923.1 від 30.06.2026 року завдану кримінальним правопорушенням шкоду в розмірі 4 650,00 грн відшкодував повністю.

Окрім того, згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.734685611.1 від 30.06.2026 року обвинувачений перерахував благодійні кошти в сумі 3 000,00 грн на потреби військової частини НОМЕР_1 .

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин, даних про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, поведінку після вчинення злочину, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 240 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Водночас з огляду на відсутність обтяжуючих обставин і наявність чотирьох пом`якшуючих покарання обставин, беручи до уваги позитивні дані про особу обвинуваченого та демонстрацію ним готовності понести справедливе покарання, суд переконаний, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстави для застосування ст. 69 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , на переконання суду, відсутні, оскільки це вважатиметься явно несправедливим внаслідок м`якості, а тому буде недостатнім для досягнення мети покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, ст. 96-2 КК України.

Захід забезпечення арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29.06.2026 року, скасувати після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 124 КПК України наявні в кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-26/8772-ФХД від 29.06.2026 року в розмірі 3 369,52 грн стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся, запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373-376, 394, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29.06.2026 року (справа № 595/904/26, провадження № 1-кс/595/289/2026) на 0,9 метра кубічних каменю різної форми та розмірів, які поміщено на арешт майданчик СПД № 1 ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області; молоток із дерев`яною рукояткою та зубило, поміщені у сейф-пакет НПУ № PSP3243398, які на час вчинення правопорушення перебували у користуванні та належать ОСОБА_3 , взірець каміння із місця незаконного видобутку, який поміщено у сейф-пакет № PSP1041205, та взірець каміння із вилученого насипу каміння, який поміщено у сейф-пакет № PSP1041189, які передано у камеру зберігання речових доказів ВП № 2 Чортківського Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- 0,9 метра кубічних каменю різної форми та розмірів, які поміщено на арешт майданчик СПД № 1 ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області - повернути Монастириській міській раді;

- взірець каміння із місця незаконного видобутку, який з первинним упакуванням (сейф-пакет № PSP1041205) після експертного дослідження упаковано у полімерний сейф-пакет Експертної служби МВС України № 6172157 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області повернути Монастириській міській раді;

- взірець каміння із вилученого насипу каміння з первинним упакуванням (сейф-пакет № PSP1041189), який після експертного дослідження упаковано у полімерний сейф-пакет Експертної служби МВС України № 6172158 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, повернути Монастириській міській раді;

- молоток із дерев`яною рукояткою та зубило, поміщені у сейф-пакет НПУ № PSP3243398 і передані у камеру зберігання речових доказів ВП № 2 Чортківського Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, які на час вчинення правопорушення перебували у користуванні та належать ОСОБА_3 конфіскувати у власність держави на підставі ст. 96-2 КК України;

- оптичний носій інформації DVD-R № 111102-S1 ємкістю 4.7 GB 16Х, на якому наявний відеофайл із назвою « ОСОБА_3 », який поміщено у паперовий конверт Національна поліція України, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3 369 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) грн 52 (п`ятдесят дві) коп. процесуальних витрат по справі за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-26/8772-ФХД від 29.06.2026 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1