Постановление суда № 138767370, 04.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №6/447/79/26 Справа №447/696/26

У Х В А Л А

04.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.07.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

22.07.2026 ОСОБА_1 звернувся у Миколаївський районний суд Львівської області із клопотанням про розстрочку виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.07.2026 у справі №447/696/26.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.07.2026 Миколаївським районним судом Львівської області розглянуто справу №447/696/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просить розстрочити виконання рішення до одного року з моменту набрання рішення суду законної сили, оскільки нерухомого майна він не має, орендує житло, отримує мінімальну заробітну плату. Звернув увагу суду, що він не має змоги виконати рішення суду одразу в повному обсязі, оскільки це може ускладнити його майновий стан.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Отже, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 14.07.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №237418896 від 30.08.2021 у розмірі 44885 (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 81 копійка, яка складається з: 37022,31 грн. заборгованість за кредитом; 7863,5 грн. заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, ОСОБА_1 не заперечує проти виконання судового рішення, визнає покладений на нього обов`язок щодо погашення заборгованості та просить лише визначити інший порядок його виконання шляхом сплати присудженої суми частинами.

На підтвердження своїх доводів заявником подано документи, які свідчать про його матеріальний стан та обмежений рівень доходів, що об`єктивно ускладнює можливість одноразового виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості. При цьому суд враховує, що заявник не ухиляється від виконання рішення суду, а добровільно звернувся із відповідною заявою, що свідчить про його намір виконати рішення у повному обсязі.

Суд бере до уваги, що розстрочення виконання рішення суду не змінює змісту встановленого рішенням обов`язку відповідачки, а лише визначає порядок його виконання. Надання розстрочки у даному випадку сприятиме реальному виконанню рішення суду, водночас не позбавляючи стягувача права на отримання присуджених йому коштів.

Разом з тим, суд вважає, що підстав для розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу не встановлено, оскільки наведені заявником обставин стосуються неможливості одноразового погашення саме основної суми заборгованості за кредитним договором. Тому розстроченню підлягає лише виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості у розмірі 44885,81 грн.

Враховуючи матеріальний стан заявника, необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, а також те, що розстрочення сприятиме реальному виконанню рішення суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву частково та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості строком на 12 (дванадцять) місяців.

При цьому суд враховує, що судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу не є предметом основного грошового зобов`язання сторін, а є процесуальними витратами, покладеними на відповідачку за результатами розгляду справи, тому підстав для їх розстрочення суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.07.2026 у справі №447/696/26 - задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.07.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за кредитним договором № №237418896 від 30.08.2021 у розмірі 44885 (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 81 копійка, терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 3740 (три тисячі сімсот сорок) гривень 48 копійок

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Павлів В. Р.