Решение № 138767366, 04.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1306/26 Справа №447/1604/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

04.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

29.04.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся у Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7584909 від 28.10.2019 у сумі 17150 грн., судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Позов мотивує тим, що 28.10.2019 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір №7584909, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем у встановлений договором строк, а саме 12.11.2019. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу (відступлення права вимоги) №47-МЛ від 20.02.2020. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №47-МЛ від 20.02.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17150 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 9050 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 600 грн., заборгованість за штрафами/пенею 2500 грн.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №19510221/1333 від 01.04.2026. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 13.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Витребувано в АТ «А-Банк» інформацію.

Ухвалу суду від 13.05.2026 про відкриття провадження було скеровано відповідачу за адресою місця його реєстрації, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

22.06.2026 від представника відповідача адвоката Редьки М.Г. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

04.08.2026 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останнього до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.10.2019 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір №7584909, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., строком на 15 днів, тобто до 12.11.2019.

Відповідно до п.1.5.1. Комісія за надання кредиту становить 600,00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п.1.5.2. проценти за користування кредитом 2250.00 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6. Договору).

Пунктом 2.4.1. договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору.

Відповідно до довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з яким укладено договір про споживчий кредит №7584909 від 28.10.2019 пройшов ідентифікацію одноразовим ідентифікатором W87976.

28.10.2029 ОСОБА_1 заповнив анкету-заяву на кредит №7584909, у якій зазначив свої анкетні дані, адресу реєстрації, адресу проживання, місце роботи, та інші дані.

Відповідно до платіжного доручення №2753517 від 28.10.2019 ТОВ «Мілоан» здійснило переказ коштів згідно договору №7584909 на платіжну картку НОМЕР_2 у сумі 5000 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №7584909 від 28.10.2019 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 17150 грн., яка складається із: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 9050 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 600 грн., заборгованість за штрафами/пенею 2500 грн. Станом на дату подання позовної заяви: 14.04.2026 заборгованість не погашена.

Відповідно до договору відступлення права вимоги №47-МЛ від 20.02.2020 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №47-МЛ від 20.02.2020, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 17150 грн.

ТОВ «Кредит Капітал» надіслало ОСОБА_1 письмову претензію про погашення боргу за кредитним договором №75849098 від 28.10.2019.

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Суд встановив, що 28.10.2019 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір №7584909, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., строком на 15 днів, тобто до 12.11.2019. Комісія за надання кредиту становить 600,00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 2250.00 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6. Договору).

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "про Електронну комерцію" погодився з умовами договору.

Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Відповідно до договору відступлення права вимоги №47-МЛ від 20.02.2020 ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачеві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №47-МЛ від 20.02.2020, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 17150 грн., яка складається із: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 9050 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 600 грн., заборгованість за штрафами/пенею 2500 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами за період після спливу строку дії договору та заборгованості за штрафами й пенею, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Водночас, право кредитора на нарахування договірних процентів, а також пені та штрафних санкцій за кредитним договором обмежується строком дії такого договору.

З матеріалів справи встановлено, що кредитний договір №7584909 було укладено 28.10.2019 строком на 15 днів, тобто зі строком повернення до 12.11.2019.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу строку кредитного договору або у разі пред`явлення вимоги про дострокове повернення коштів, право кредитора на нарахування стандартних (договірних) відсотків, пені та штрафів за користування кредитом припиняється. Надалі на суму заборгованості можуть нараховуватися лише інфляційні втрати та три відсотки річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за штрафами/пенею слід відмовити.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: договору №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, акт наданих послуг №Д/22236 від 14.04.2026, відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акту №Д/22236 від 14.04.2026 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, беручи до уваги незначну складність справи, її типовість для даної категорії спорів, тривалість розгляду справи, співмірність задоволених позовних вимог заявленим витратам на правничу допомогу, суд вважає за необхідне в цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до часткового задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2274,30 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 14650,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 17150 грн. (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №7584909 від 28.10.2019 у розмірі 14650 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні 30 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5(п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 04.08.2026.

Суддя Павлів В. Р.