Решение № 138766975, 05.08.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/982/26

Провадження 2/438/584/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Дівчур В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №5565021 від 26.05.2025 у розмірі 20 426,26 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати понесені внаслідок відправлення позовної заяви з додатками в сумі 255,78 грн. Мотивують позовні вимоги тим, що 26.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №5565021 від 26.05.2025р. у формі електронного документа з використанням електронного підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн на умовах, визначених договором. Вказує, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами договору. У свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість. Зазначає, що на підставі Договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 право вимоги за Договором № 5565021 від 26.05.2025 перейшло від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до позивача ТОВ «Новий Колектор». Вказує, що заборгованість відповідача за договором № 5565021 від 26.05.2025 у загальному станом на 27.01.2026р. становить 20 426,26 грн, з яких: 5999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 708,77 грн - заборгованість за відсотками, штраф в сумі 1717,50 грн що просить стягнути на його користь з відповідача, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору 2662,40 грн та 255,78 грн витрат понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою від 05.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог статті 178 ЦПК України, без поважних причин.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 26.05.2025 року укладено Кредитний договір № 5565021. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 6 000,00 грн, на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 календарних днів; періодичність платежів кожні 10 календарних днів.

Згідно п.1.4.1. Договору, Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору, у відповідності до п.1.6. Договору, включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складає відповідно до п. 1.6.1. Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 26 520,00 гривень.; п.1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25 956,00 гривень.

Згідно п.2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно договору № 5565021 від 26.05.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 6 000,00 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК», інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти Договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти Договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний Договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний Договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний Договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний Договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним

Судом у постановах від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 у справі № 234/7723/20.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна договір №0815-7298 з ним не був би укладений.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов, Договору кредитної лінії.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за договором не виконав, у передбачений у договорі строк суму кредиту не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором № 5565021 від 26.05.2025р. у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі - 20 426,26 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить - 5 999,99 грн. та за відсотками - 12 708,77 грн., а також штраф у розмірі - 1 717,50 грн.

Щодо набуття ТОВ «Новий Колектор» права грошової вимоги за вказаним Договором, суд виходить з наступного.

Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026. На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1 (Додаток №2 до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026), згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5565021 від 26.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 . На підтвердження зазначеного надано витяг з реєстру прав вимог №1.

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 5565021 від 26.05.2025 року, укладеним між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за Договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Наданий позивачем Договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що Договір оскаржувався в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «Новий Колектор» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за договором №5565021 від 26.05.2025.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений Договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Дослідивши вказаний розрахунок та інші матеріали справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості за основною сумою боргу за Договором та процентами за користування кредитом узгоджується із умовами договору, розмір відсотків розраховано, виходячи із процентної ставки, погодженої сторонами, що відповідає принципу свободи договору, в межах строку кредитування.

Розмір заборгованості відповідачем не спростований, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором №5565021 від 26.05.2025, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Новий Колектор» шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 426,66 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 255,78 грн витрат понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, що знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, підлягатимуть стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки такі витрати відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 20 426,26 грн заборгованості за договором №5565021 від 26.05.2025, судовий збір в сумі 2660,40 грн, судові витрати понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви в сумі 255,78 грн, а всього 23 344,44 грн ( двадцять три тисячі триста сорок чотири гривні сорок чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ЄДРПОУ 43170298, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 601).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 05.08.2026.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ