Постановление суда № 138765417, 04.08.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/114/26 Провадження № 6/724/85/26

У Х В А Л А

04 серпня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області заяву представника відповідача Мунтяну Ігоря Івановича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року адвокат Мунтяну Ігор Іванович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 26.03.2026 по цивільній справі № 724/114/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором строком на 12 (дванадцять) місяців.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 26.03.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1402-7186 від 31.05.2024 р. у сумі 83584,20 грн. та судовий збір у розмірі 2312,68 грн.

Представник заявника вказує, що ОСОБА_1 є добросовісним боржником, не ухиляється від виконання рішення суду та визнає обов`язок щодо погашення заборгованості, однак його майновий стан на даний час істотно ускладнює можливість одноразового виконання рішення у повному обсязі, тому виникла необхідність звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення. Водночас, ОСОБА_1 має намір виконати рішення суду в повному обсязі шляхом здійснення регулярних щомісячних платежів у розумному та посильному для нього розмірі. Одноразове виконання рішення суду може призвести до істотного погіршення матеріального становища відповідача, позбавлення його можливості забезпечувати базові життєві потреби та виконувати інші обов`язкові платежі. Сума заборгованості в розмірі 85896,88 грн. є значною для заявника та з огляду на його матеріальне становище не має можливості бути сплачена одноразовим платежем. З урахуванням рівня доходів та фінансового навантаження, оптимальним і співмірним строком розстрочення виконання рішення є 12 місяців.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Мунтяну І.І. в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявна заява в якій просять розгляд справи провести без участі сторони відповідача, вимоги, викладені в заяві, підтримують в повному обсязі.

Представник ТОВ «Укр кредит фінанс» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету позивача, заяв, клопотань на адресу суду від представника не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 березня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1402-7186 від 31.05.2024 р. у сумі 83584,20 грн. (вісімдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят чотири гривні 20 копійок), з яких: 19600,00 грн. - основний борг, 63984,20 грн. заборгованість за відсотками, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2312,68 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень 68 копійок). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мунтян Ігор Іванович, залишено без задоволення, а рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 березня 2026 року без змін.

Рішення набрало законної сили 25.06.2026 року.

На підтвердження викладених у заяві обставин, представником заявника надано індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-7), сформовані Пенсійним фондом України.

Із зазначених довідок вбачається інформація щодо страхового стажу ОСОБА_1 протягом 2017-2024 рр., його страхувальників та сум заробітку (доходу), з якого сплачувалися страхові внески за відповідні періоди. Разом із тим, наведені відомості лише підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у трудових (цивільно-правових) відносинах із різними роботодавцями та отримання ним офіційного доходу.

При цьому, довідки не містять відомостей про загальний майновий стан заявника, наявність чи відсутність у нього нерухомого або рухомого майна, грошових коштів, банківських рахунків, заощаджень, інших джерел доходу, кредитних чи інших фінансових зобов`язань, а також не свідчать про об`єктивну неможливість виконання рішення суду або про істотне ускладнення його виконання. Навпаки, з наданих довідок вбачається, що ОСОБА_1 упродовж останніх років отримував офіційний дохід та був працевлаштований, а тому самі по собі довідки не підтверджують відсутність у нього реальної можливості виконати рішення суду або необхідність надання розстрочки його виконання.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. 1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

За практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду передбачено також ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

З аналізу викладених норм убачається, що наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Верховний Суд в постанові від 27 червня 2018 року по справі за №813/8842/13-а зазначив, що підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Водночас, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року в справі № 9901/598/19.

Суд враховує, що заявником ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2 не надано жодного іншого належного та допустимого доказу на підтвердження існування виняткових обставин, які відповідно до статті 435 ЦПК України можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду. Зокрема, матеріали справи не містять доказів тяжкого захворювання заявника чи членів його сім`ї, що призвело б до втрати працездатності, значних витрат на лікування, перебування на утриманні непрацездатних осіб, відсутності будь-яких доходів або майна, довідок про склад сім`ї, банківських виписок, відомостей з державних реєстрів щодо відсутності майна, документально підтверджена загибель майна заявника або житла, де він мешкає, через нещасний випадок, стихійне лихо, природній катаклізм, військові дії чи інших документів, які б у своїй сукупності підтверджували скрутне матеріальне становище.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Оцінюючи наведені заявником та його представником обставини для розстрочення виконання рішення суду, суд приходить висновку, що вони не можуть бути підставою для застосування такого інституту.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі №2-55/10).

Оцінивши доводи, викладені у заяві про розстрочку виконання рішення, суд приходить до висновку, що наведені обставини не можуть розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими й відповідно до приписів ст.435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення про стягнення заборгованості.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-261,268,353,354,435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника відповідача Мунтяну Ігоря Івановича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ