Решение № 138764600, 05.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5077/26

Провадження № 2/643/4826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

секретаря судового засідання - Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк», в особі представника Мєшніка К.І., звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.11.2019 у розмірі 101486,54 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.11.2019 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Приєднавшись до Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» щодо продуктів monobank, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Кредитний ліміт було встановлено та в подальшому переглянуто банком, а станом на дату розрахунку його розмір становив 90000 грн. Позивач стверджує, що відповідач належним чином умови договору не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 19.01.2026 становить 101486,54 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника банку та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзиву; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Оскільки всі наведені умови дотримані, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 13.11.2019 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. За умовами обслуговування банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, і надає послугу кредитування у вигляді поновлюваного кредитного ліміту.

Згідно з довідкою банку про розмір встановленого кредитного ліміту, ліміт кредитування неодноразово змінювався банком в односторонньому порядку (10000 грн 35000 грн 60000 грн 90000 грн 16716 грн 45000 грн 90000 грн). Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку та розрахунку заборгованості відповідач користувалася кредитним лімітом, здійснюючи видаткові операції та часткове погашення заборгованості.

Факт укладення договору в електронній формі та факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджуються анкетою-заявою, довідками банку про наявність рахунку та про розмір встановленого кредитного ліміту, випискою про рух коштів на рахунку та розрахунком заборгованості, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Положенням ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно зі ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що між сторонами у передбаченій законом формі укладено договір про надання банківських послуг, за яким банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти. Отже, факт укладення договору та факт отримання відповідачем кредитних коштів у межах установленого ліміту суд вважає доведеним.

Разом із тим, вирішуючи питання про розмір заборгованості, що підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Позивач заявив до стягнення 101486,54 грн, кваліфікувавши всю цю суму як «загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)». Водночас із наданих самим позивачем «Пояснень до Виписки про рух коштів на рахунку» вбачається, що заявлена сума складається з двох різних за правовою природою частин: використаного кредитного ліміту у розмірі 90000 грн та так званого «овердрафту (мінусу по картці)» у розмірі 11486,54 грн.

При цьому позивач прямо зазначає, що зазначений «овердрафт» виник унаслідок застосування п. 5.22 Розділу ІІ Умов, за яким кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсотках до погашення та по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для їх оплати; при цьому банк надає кредит у розмірі такої заборгованості та спрямовує кредитні кошти на погашення відсотків за користування кредитним лімітом і неустойки за прострочені платежі. Аналіз розрахунку заборгованості підтверджує, що збільшення заборгованості з 90000 грн до 101486,54 грн відбулося саме за рахунок щомісячної капіталізації нарахованих банком відсотків.

Отже, за своєю правовою природою сума 11486,54 грн є не тілом кредиту, а капіталізованими процентами за користування кредитом, які включені до складу основного боргу. Кваліфікація цієї суми як «тіла кредиту» не змінює її дійсної правової природи, яка визначається судом самостійно виходячи з наданих доказів.

Вирішуючи питання про обґрунтованість стягнення процентів (у тому числі капіталізованих), суд враховує таке.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір і підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір і підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, розміщені на офіційному сайті банку, є документом, до якого клієнт лише приєднується (ст. 634 ЦК України), а тому банк має підтвердити, що на час укладення договору діяли саме ті умови й тарифи, які він надав до суду.

Підписана відповідачем анкета-заява не містить погодженого сторонами конкретного розміру процентної ставки за користування кредитом, розміру комісій чи неустойки. Тарифи та Умови обслуговування, розміщені на сайті банку, неодноразово змінювалися самим банком, у зв`язку з чим кредитор мав змогу додати до позовної заяви Тарифи й Умови у будь-якій редакції, найбільш сприятливій для задоволення позову. За таких обставин надані банком Витяг з Тарифів і Витяг з Умов не можуть розцінюватися як складова частина укладеного з відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують погодження сторонами конкретного розміру процентів, комісій і неустойки.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, а також із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.05.2022 у справі № 697/302/20, ухваленій за позовом того самого позивача АТ «Універсал Банк» (у межах проекту monobank). Згідно з наведеними висновками, за відсутності в підписаній позичальником анкеті-заяві погодженого розміру процентної ставки суми, які банк спрямував на погашення нарахованих ним процентів, підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, у стягненні процентів, комісій і неустойки належить відмовити.

Оскільки капіталізовані проценти у розмірі 11486,54 грн нараховані банком за процентною ставкою, погодження якої з відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, правові підстави для стягнення цієї суми відсутні незалежно від того, що позивач кваліфікував її як складову тіла кредиту.

Водночас факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів у межах установленого кредитного ліміту підтверджений матеріалами справи й відповідачем не спростований. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит. Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку банку не повернуті, позивач вправі вимагати захисту свого права шляхом стягнення суми фактично використаного кредитного ліміту у розмірі 90000 грн.

Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні (ст. 89 ЦПК України), суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 90000 грн. У задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 11486,54 грн капіталізованих процентів) належить відмовити як недоведених.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково (на 88,68 % від заявленої суми), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2361,06 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 626, 628, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.11.2019 у розмірі 90000 (дев`яносто тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2361,06 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА