Решение № 138760882, 05.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 серпня 2026 року № 520/16097/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправним та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 20 травня 2025 р. № 4 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 20 травня 2025 р. № 5 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 20 травня 2025 р. № 6 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 20 травня 2025 р. № 7 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 20 травня 2025 р. № 8 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що фактична перевірка характеристик продукції відповідачем не проводилась, а інспектор відмовився досліджувати надані позивачем зразки продукції. На думку позивача, акт перевірки містить недостовірні відомості, а використані у ньому фотоматеріали були скопійовані з перевірок, проведених іншими органами ДСНС у Херсонській та Миколаївській областях, що підтверджується відповідями на адвокатські запити. Крім того, позивач зазначає про порушення процедури притягнення до відповідальності, оскільки його не було належним чином повідомлено та запрошено до участі у розгляді справи відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». Також позивач наголошує, що відповідач не довів наявність порушень за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а тому спірні постанови підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 26.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що перевірку проведено з дотриманням вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: представнику позивача було вручено направлення на перевірку, роз`яснено його права та запропоновано надати технічну документацію, однак позивач надав її лише частково. Повторний огляд та відбір зразків продукції не здійснювався, оскільки необхідні порушення вже були зафіксовані під час перевірок у розповсюджувачів, а предметом перевірки виробника (імпортера) була, зокрема, технічна документація та підтвердження відповідності продукції. За результатами перевірки встановлено, що продукція не відповідала вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів через відсутність обов`язкового маркування, зокрема знака відповідності, ідентифікації партії, передбачених відомостей та інших обов`язкових реквізитів. Оскільки позивач не надав документів щодо частини продукції, він вважається особою, яка ввела її в обіг. Відповідач також заперечує доводи про порушення процедури перевірки, зазначаючи, що використання фотографій продукції, зроблених під час попередніх перевірок у розповсюджувачів, відповідає механізму здійснення ринкового нагляду та не свідчить про непроведення перевірки. Крім того, представник позивача був присутній під час перевірки, підписав протоколи про виявлені порушення, мав можливість надати пояснення та заперечення, однак не скористався цим правом. Відповідач вважає, що постанови про накладення штрафів прийняті у межах повноважень, у встановленому законом порядку та на підставі належних доказів. Штрафи накладені за введення в обіг продукції, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту, причому у мінімальному розмірі, передбаченому законом, з урахуванням характеру допущених порушень. Отже, підстав для їх скасування, на думку відповідача, немає.

Також представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції», на підставі наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 30.04.2025 №730 посадовій особі органу державного ринкового нагляду головному інспектору сектору держаного ринкового нагляду та організації заходів безпеки критичної інфраструктури управління запобігання надзвичайним ситуаціям Костянтину Клочку заступником начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям доручено провести перевірку характеристик продукції Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА", зокрема, аерозольних розпилювачів: мастила AXXIS De-rust Очищення від іржі, штриховий код 2021013927007; мастила AXXIS De-rust Lubricating Рідкий ключ, штриховий код 2021013908006; мастила AXXIS Low Temperature Start Швидкий старт, штриховий код 2021013919002; мастила AXXIS Silicone Spray Силіконове мастила, штриховий код 2021102827003; мастила проникаючого універсального ТМ «AXXIS». 110 мл, VSB - 065 штриховий код 2021013923009.

Головному інспектору видано направлення від 30.04.2025 №10 на проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" у період з 06.05.2025 до 12.05.2025.

Підставою перевірки зазначено: «за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання».

У подальшому, головним інспектором сектору держаного ринкового нагляду та організації заходів безпеки критичної інфраструктури управління запобігання надзвичайним ситуаціям К.В.Клочко складено акт позапланової перевірки характеристик продукції від 12.05.2026 №6, з висновків якого, вбачається, що продукція має ряд недоліків, зокрема, щодо маркування та повноти інформації про її виробника та характеристики, а також не містить застережень, щодо умов використання.

Позивачем підписано акт та отримано його примірник, окрім того подано заперечення до акту перевірки в яких зазначено, що наведена в акті інформація не відповідає дійсності. Разом із супровідним листом № 2558 від 08 травня 2025 р. було передано зразки продукції, які повністю відповідають вимогам. Натомість в акті переписано результати інших перевірок. Балончики не було досліджено. Крім того, листом № 2560 від 09 травня 2025 р. було направлено у той же день електронною поштою технічну документацію і митні декларації на продукцію. 12 травня 2025 р. матеріали повторно було надано через канцелярію. Митні декларації були надані в тій частині, в якій орган державного ринкового нагляду поінформував про дату поставки розповсюджувачу. Оскільки дати не були повідомлені повністю, ідентифікувати партію не вдалося. Кожна баночка має дату виробництва, яка використовується для ідентифікації партії. Жодної письмової вимоги від органу державного ринкового нагляду не надходило. Тому зазначення в акті про ненадання будь-чого є безпідставним і не відповідає дійсності. Жодних доказів того, що на момент перевірки продукція не відповідає вимогам, не існує. Зауваження є невід`ємною частиною акта перевірки.

На підставі акту позапланової перевірки від 12.05.2026 №6 контролюючим органом прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 12.05.2025 №№34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48 якими зобов`язано позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА", привести продукцію у відповідність до встановлених вимог, усунути формальні невідповідності та обмежити надання продукції на ринку. Термін виконання встановлено до 12.07.2025.

Окрім того, ГУ ДСНС України у Харківській області прийняло постанови про накладення штрафів від 20.05.2025 №№ 4, 5, 6, 7 та 8. Якими встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" порушило вимоги викладені у пункті 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 № 154 /далі Технічний регламент аерозольних розпилювачів) та накладено штраф у розмірі 34000 грн (за кожну постанову).

Оскаржувані постанови були отримані позивачем 29.05.2025 засобами поштового зв`язку.

Позивач з зазначеними постановами не погоджується, оскільки наголошує, що фактично перевірка не здійснювалась, а на момент її проведення недоліки продукції було усунуто, зважаючи на попередньо проведені контрольні заходи з боку ГУ ДСНС України у Херсонській області та ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Вважаючи оскаржувані постанови ГУ ДСНС у Харківській області протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявленої позовної вимоги, виходив з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції від 2 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Приписами ст.1 Закону України №2735-VI визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи;

державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону України №2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини першої статті 1 Закону України №2735-VI)

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч.1 ст.4 Закон №2735-VI).

За приписами ч.1 ст.11 Закону України №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування) (п. 4), вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (п. 11).

Частиною 1 ст.22 Закону України №2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно зі ст.23 Закону України №2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

У статті 1 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, дослідження характеристик продукції стосувались належності нанесеної на одиниці такої продукції необхідного маркування та інформації, щодо виробника та особливостей експлуатації. За таких обставин, суд зазначає, що безпосереднє дослідження зразків продукції є необхідним у даному конкретному випадку, відповідно до положень статті 23 ЗУ №2735-VI.

Відповідно до частини 5 статті 23-1 ЗУ №2735-VI, за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості:

а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід;

б) дату та номер складання акта;

в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);

г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції;

ґ) тип перевірки (планова або позапланова);

д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);

е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 ст. 44 Закону №2735-VI передбачено, що при визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення.

Відповідно до частини 12 статті 23 Закону, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI установлено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки характеристик продукції, оформленої Актом від 12.05.2025 № 6, відповідачем зафіксовано невідповідність аерозольної продукції, введеної позивачем в обіг, вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 № 154. Зокрема, встановлено відсутність передбачених пунктом 5 Технічного регламенту обов`язкових елементів маркування, а саме: символу відповідності (перевернутого епсилона), кодового позначення для ідентифікації партії продукції, відомостей, визначених пунктом 2.2 додатка 1 до Технічного регламенту, а також інформації про масу нетто та місткість продукції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту перевірки та відзиву відповідача, під час проведення перевірки позивачем не було надано повного комплекту технічної документації на перевірювану продукцію, а щодо окремих видів продукції не подано документів, які підтверджують їх ввезення або походження. За таких обставин відповідач дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо покладення на позивача статусу особи, яка ввела відповідну продукцію в обіг.

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення, відповідач кваліфікував дії позивача як введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, що, на його думку, стало правовою підставою для прийняття рішень про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, складання протоколів про порушення та винесення постанов про накладення адміністративно-господарських санкцій відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Щодо невідповідності продукції позивача вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, серед іншого, передбачено, що на кожний аерозольний розпилювач наносяться такі дані (нанесені дані повинні бути видимими, розбірливими і незмивними): г) відомості, зазначені в пункті 2.2 додатка 1 до Технічного регламенту; ґ) маса та місткість нетто.

Проаналізувавши п.2.2 додатка 1 до Технічного регламенту, суд зазначає, що на продукції позивача має бути нанесено: 1. Сигнальне слово «Небезпека» або «Увага»; 2. «Ємність під тиском. Може вибухнути під час нагрівання»; 3. «Тримати подалі від тепла, гарячих поверхонь, іскор, відкритого полум`я та інших джерел запалювання. Не курити»; 4. «Не розпилювати біля відкритого полум`я та іншого джерела запалювання»; 5. «Захищати від сонячних променів. Не допускати нагрівання вище 50 С/122F»; 6. На аерозольні розпилювачі нанесено масу нетто.

Разом з тим, як вбачається з виявлених відповідачем зразків продукції, позивачем на маркуванні вказано лише технічне призначення засобів, об`єм одиниці продукції, умовний символ «вогненебезпечне», строк придатності.

Суд наголошує, що при нанесенні маркування продукції, виробником (особою, яка вводить в обіг на ринок відповідну продукцію) має бути повідомлено споживачу основну думку (небезпечність продукції), яка закладена у вимогах Технічного регламенту, щодо специфічних характеристик продукції та базових застережень щодо безпечної експлуатації товару.

Суд зазначає, що такі попередження про небезпечний вплив, які розміщуються на етикетці або у паспорті безпечності хімічної продукції, можуть містити незначні текстові відхилення від наведених у технічних регламентах, якщо ці відхилення сприяють передачі необхідної інформації користувачу та не применшують або іншим чином не компрометують надані поради щодо забезпечення хімічної безпеки. Відхилення можуть включати варіанти написання, синоніми або інші еквівалентні терміни, які властиві певному регіону, куди відповідна хімічна продукція постачається та де використовується.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 520/19636/25.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу та вважає порушенням вимог Регламенту вищевказані розбіжності у маркуванні (відсутність передбачених Технічним регламентом відомостей) продукції, яку позивач випустив на ринок, відтак, визначені в акті перевірки підстави для прийняття оскаржуваних постанов є правомірними.

Відповідно до частини 12 статті 23 Закону у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем норм Закону України "Про адміністративну процедуру", суд зазначає таке.

Закон України "Про адміністративну процедуру" регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.

Відтак, на думку позивача, під час розгляду справ про притягнення його до відповідальності відповідач не повідомив його про початок адміністративного провадження, не запросив до участі у його розгляді, не надав можливості подати пояснення та заперечення, не забезпечив реалізацію права бути заслуханим до прийняття постанов про накладення адміністративних стягнень, а також не ознайомив із матеріалами адміністративної справи. Позивач вважає, що такими діями відповідач порушив принцип гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні (пункт 7 частини першої статті 4), її право бути заслуханою (стаття 12), права учасника адміністративного провадження, визначені пунктами 1, 4 частини першої статті 28, а також вимоги статті 85 Закону України «Про адміністративну процедуру» щодо обов`язку адміністративного органу забезпечити особі можливість реалізувати право бути заслуханою до прийняття адміністративного акта. На переконання позивача, зазначені порушення є самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов.

У свою чергу, відповідач надаючи до суду відзив зазначив, щодо викладених позивачем обставин, що уповноважений представник позивача, Зеленський С.О., був особисто присутній під час проведення перевірки, підписав протоколи про виявлені порушення №№ 3 7 від 12.05.2025, був обізнаний зі змістом виявлених порушень, підставами притягнення до відповідальності та своїми процесуальними правами. За твердженням відповідача, під час підписання протоколів представник позивача мав реальну можливість надати пояснення, заперечення та зауваження, однак таким правом не скористався, що, на думку відповідача, свідчить про реалізацію гарантованого законом права бути вислуханим до прийняття адміністративного акта.

Крім того, відповідач зазначає, що порядок розгляду справи та прийняття постанов відповідав спеціальним вимогам статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідно до якої протокол разом з актом перевірки, поясненнями особи (за їх наявності) та іншими матеріалами передається керівнику або заступнику керівника органу ринкового нагляду, який протягом п`ятнадцяти календарних днів розглядає справу та приймає рішення про накладення штрафу. Відповідач наголошує, що право бути вислуханим не передбачає обов`язку адміністративного органу окремо запрошувати особу на розгляд питання про винесення постанови, а вимагає лише надання їй можливості висловити свою позицію до прийняття рішення, яка, на його переконання, була забезпечена під час оформлення протоколів. Відтак, на думку відповідача, викладені позивачем обставини не можуть слугувати як самостійна підстава для скасування оскаржуваних ним постанов контролюючого органу.

Суд, надаючи оцінку викладеним сторонами обставинам, вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судовим розглядом та не заперечується сторонами, уповноваженими особами позивача інспекторів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було допущено до проведення перевірки. У подальшому, позивачем надавались відповідачу зразки продукції, пояснення та витребувана документація, у обсязі, який позивач вважав достатньою для належного розгляду його справи контролюючим органом.

Також, як підтверджено матеріалами справи, уповноваженою особою позивача, було особисто отримано акт перевірки та викладено зауваження до встановлених за його змістом обставин.

Стаття 16 ЗУ «Про адміністративну процедуру» передбачає принцип офіційності, згідно з яким адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Разом з цим, принцип офіційності слід тлумачити у світлі принципу добросовісності учасників адміністративних правовідносин (стаття 13 Закону № 2073-IX).

Також суд звертає увагу, що право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений Законом № 2073-IX для подання заяви (абзац 2 частини першої статті 63 Закону № 2073-IX).

Таке право спрямоване на те, щоб особа, щодо якої адміністративний орган збирається прийняти рішення, мала можливість підтвердити свій інтерес та оскаржити фактичні обставини, встановлені суб`єктом владних повноважень, або запропонувати альтернативні, менш обтяжливі способи досягнення цілей суб`єкта владних повноважень.

Проте процедурне право на участь у адміністративному провадженні, передбачене статтею 49 та 63 Закону № 2073-IX, не є безумовним, оскільки не може бути використано для захисту позиції особи, яка прямо суперечить закону.

Порушення вимог адміністративної процедури може бути підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним лише за умови, якщо таке порушення є істотним - тобто таким, що вплинуло або могло об`єктивно вплинути на суть ухваленого рішення. У випадку, коли фактичні обставини справи є безспірними, а правовий результат - визначений законом, формальне недотримання окремих процедурних вимог саме по собі не може слугувати достатньою підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас скасування правильного по суті рішення лише через процедурні недоліки, коли не існує реальної альтернативи вирішення справи, суперечило б завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України.

Інший підхід свідчив би, що будь-яка особа могла б уникнути відповідальності, шляхом посилання на процедурні порушення з боку суб`єкта владних повноважень, навіть якщо такі порушення є незначними або були зумовлені об`єктивною неможливістю встановити адресата адміністративного акта.

Така практика суперечила б принципу добросовісності у здійсненні прав, передбаченому частиною третьої статті 10 Закону № 2073-IX, та фактично заохочувала б до зловживання правом посилання на формальні процедурні недоліки.

Процедурні вимоги Закону № 2073-IX покликані гарантувати захист законних прав особи, а не створювати штучні перешкоди для виконання контролюючими органами своїх функцій.

Такі висновки суду, щодо особливостей застосування норм ЗУ "Про адміністративну процедуру", узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 280/9029/24.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах позивачу була забезпечена реальна можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема надати пояснення, заперечення та зауваження до прийняття оскаржуваних постанов. Самі лише посилання позивача на формальне недотримання окремих положень Закону України «Про адміністративну процедуру», за відсутності доказів того, що такі порушення були істотними та вплинули або могли вплинути на факт постановлення оскаржуваних постанов чи на їх зміст, не є достатньою підставою для визнання оскаржуваних постанов протиправними та їх скасування.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржувані постанови постановлено відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, що свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування.

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку передбаченому статтею 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" (вул. Промислова, буд. 1, смт. Васищеве, Харківська обл., Харківський р-н, 62495 ЄДРПОУ 3301822) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013 ЄДРПОУ 38631015) про визнання протиправним та скасування постанови, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.