Решение № 138760430, 05.08.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/1350/26

Єдиний унікальний № 748/1349/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Зеленської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1414107 від 11.08.2025 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», 30 квітня 2026 року, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №28-003-867-2-21-Г від 06.07.2021 року у загальному розмірі 13752,64 грн; та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №28-003-867-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб», розміщений на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору. 03 вересня 2024, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №28-003-867-2-21-Г від 06.07.2021 року. В подальшому, 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №28-003-867-2-21-Г від 06.07.2021 року. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 13752,64 грн., з яких: 6969,54 грн. заборгованість за кредитом; 4353,09 грн. заборгованість за відсотками; 2430,01 грн. заборгованість по сплаті комісії.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.05.2026 року позовна заява, після усунення недоліків, прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи 05.08.2026.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 05.06.2026, однак правом на подання відзиву не скористався. (а.с.99)

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином ( а.с 100-102) позовна заява місять клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги просить задовольнити

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином, у судове засідання не з`явився ( а.с 99) Через канцелярію суду 05.08.2026 року була надана довідка про проходжнення військової служби відповідачем у військовій частині НОМЕР_1 з 14.02.2025 року ( а.с 104)

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в справі матеріали, оцінивши надані докази на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупність - з точки зору достатності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №28-003-867-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який є договором приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (1.2.), та відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти на споживчі цілі в сумі 15000 грн. (п.2.3.) зі сплатою 5% річних за користування ними (п.2.4.) на строк з 06 липня 2021 року до 05 липня 2023 року включно (п.2.2.). Загальна вартість кредиту на дату укладання договору становить 22336,48 грн. (п.2.6.). (а.с.45-47).

Відповідно до пункту 2.8. вказаного кредитного договору розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості складає 1,8% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Згідно з пунктом 2.9. кредитного договору розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди становить 929,98 грн. та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Пунктом 2.11. кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний пунктом 2.2 договору, складає 50% річних.

Відповідно до пункту 4.1. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором.

Згідно з пунктом 4.3. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).

Відповідно до пункту 3.2.3 кредитного договору позичальник зобов`язаний своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах.

Матеріали справи містять Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка сторонами договору не підписана. (а.с.48)

Також, відповідачем, ОСОБА_1 , власноруч 06.07.2021 були підписані: заява-анкета на отримання кредиту у АТ «Мегабанк», яка містить загальну інформацію про клієнта і інформацію щодо кредиту, а також Паспорт споживчого кредиту в якому відображені умови кредитування. (а.с.50-51, 52)

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 15000 грн., що підтверджується підписом відповідача у заяві на видачу готівки №TR.3047493.2498.46 від 06 липня 2021 року. (а.с.49)

Однак, відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування ним належним чином не виконував, у зв`язку з чим, за розрахунком первісного кредитора, який не спростовано відповідачем, станом на 03.09.2024 року заборгованість становить 13752,64 грн., яка складається із суми заборгованості по тілу кредиту в сумі 6969,54 грн.; нарахованих та несплачених відсотків в сумі 4353,09 грн., нарахованої та не сплаченої комісії в сумі 2430,01 грн. (а.с.40)

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками по рахунку відповідача. (а.с.32-39, 42-44)

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» (Новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року. Відповідно до п.1 Договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб зазначених у Додатку №1 до цього Договору (боржників.) Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Пункт 2 вказаного Договору визначає, що Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належне виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах вказаних у Додатку №1 до цього Договору. (а.с.14-16, 18)

Відповідно до Платіжної інструкції кредитового переказу коштів №66895 від 31 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» сплатило на користь АТ «Мегабанк» грошові кошти у сумі 23425777 грн. за лот GL1N426240, переможець ТОВ «ФК «Мустанг фінанс», протокол GFD001-UA20240618-01260 від 09.07.2024 року (а.с.17).

Згідно з витягом з додатку №1 до Договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами, до вказаного реєстру внесені відомості щодо кредитного договору №28-003-867-2-21-Г, боржник ОСОБА_1 , заборгованість станом на 03.09.2024 у сумі 13752,64 грн. (а.с.41)

Надалі ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» 27 грудня 2024 року уклало з ТОВ «ФК «Єврокредит» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги. У п.1 Договору зазначено, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб- підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами). Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами) (п.2 Договору) (а.с.12-13)

Відповідно до Платіжних інструкцій №1074 від 27 грудня 2024 року, №1091 від 31 січня 2025 року та №1822 від 22 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Єврокредит» сплатило на користь ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» грошові кошти у розмірі 8030000 грн., 9200000 грн. 00 коп. та 5500000 грн. (а.с.30).

Як вбачається із витягу з Додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13752,64 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 6969,54 грн.; нараховані та несплачені відсотки в сумі 4353,09 грн., нараховані та не сплачені комісії в сумі 2430,01 грн. (а.с.31)

З дослідженої довідки за формою ОК-5 , що видана військовою частиною 24 липня 2025 року №44 слідує, що остання видання соддату ОСОБА_1 , в тому, що він перебуває на військовій службі у віськовій частині НОМЕР_1 з 14.02.2025 року ( а.с 104)

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За положеннями п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог частини першої статті 611, частини першої статті 612 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з статтею 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд встановив, що кредитний договір укладено між сторонами в письмовій формі та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом отримання готівки в касі банку.

Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлена договором, сплачено ТОВ «ФК «Єврокредит», в судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідач суду не надав.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту, а тому позовні вимоги ТОВ «ФК «Єврокредит» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №28-003-867-2-21-Г від 06.07.2021 року у розмірі 13752,64 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Разом з тим суд зазначає, що підстав для застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо звільнення відповідача від нарахованих відсотків суд не вбачає, так як кредитний договір №28-003-867-2-21-Г укладено 06.07.2021 року, відсотки по даному договору, які ставляться до стягнення нараховані до 03.09.2024 року включно, відповідач ОСОБА_1 проходить військову з 14.02.2025 року , а відповідно на нього не поширюються вказані гарантії, так припинення нарахування вісотків відбулось до призову на військову службу по мобілізації відповідача.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №5814 від 29.04.2026 року (а.с.1), а тому суд у відповідності ст.141 ЦПК України стягує його з відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги адвокат Журавльов С.Г. надав: Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, укладений між АО «Альянс ДЛС» із ТОВ «ФК «Єврокредит» з додатками (а.с.24-29) та «Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги» №12063499 від 05 січня 2026 року, згідно якого АО «Альянс ДЛС» надано ТОВ «ФК «Єврокредит» правничу допомогу по стягненню заборгованості з боржника ОСОБА_1 , у вигляді: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника; складання, підписанні та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості боржника, на загальну суму 11200 грн. (а.с.53-54).

Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, ч.8 статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатським обєднанням «Альянс ДЛС» роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн є завищеними та не співмірними згідно з обставинами цієї справи.

Зокрема, суд зауважує, що ця справа стосується стягнення заборгованості у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках зазначеної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того, суд враховує те, що справа про стягнення кредитної заборгованості є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій.

Відтак, з огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 4000 гривень, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №28-003-867-2-21-Г від 06.07.2021 у розмірі 13752 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн. 64 коп, яка складається з 6969,54 грн. основний борг, 4353,09 грн відсотки, 2430,01 грн комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1, оф.105.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Костюкова