Решение № 138759849, 05.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3519/26

2-о/583/118/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка цивільну справу за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою окремого провадження про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, у якій просить встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989.

Вимоги за заявою вмотивовані тим, що досягнувши пенсійного віку та маючи відповідний страховий стаж для реалізації свого права на призначенн пенсії за віком, ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням № 184150018031 від 05.06.2026 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Зі змісту рішення вбачається, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989, оскільки прізвище, зазначене в трудовій книжці, не відповідає паспортним даним. Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 03.02.1989 підтверджує трудову діяльність заявниці за період з 03.02.1989 по 03.07.2025, однак на титульній сторінці вказаної трудової книжки її прізвище вказано російською мовою « ОСОБА_2 », що викликає сумніви в належності трудової книжки саме їй. Факт встановлення належності ОСОБА_1 трудової книжки має для заявниці юридичне значення, оскільки в подальшому надасть можливість повноцінно реалізувати своє право на призначення пенсії за віком. У зв`язку з наведеним просить вимоги за заявою задовольнити.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Білик К.А. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 05.08.2026 надала заяву про розгляд справи без її участі письмові пояснення, які просить врахувати при ухваленні рішення.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надавав.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності заявника та заінтересованих осіб на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Судом встановлено, що в належному заявниці паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , який видано 29.03.2000 Великоновоселівським РВ УМВС України в Донецькій області, зазначено ПІБ українською мовою: « ОСОБА_1 », та російською мовою: « ОСОБА_3 », дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

З копії картки довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ( НОМЕР_3 ) також вбачається, що ПІБ заявниці « ОСОБА_1 ».

Згідно з довідкою від 18.04.2022 № 5920-5001268609 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ПІБ заявниці « ОСОБА_1 ».

Запис на першій сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989 здійснено російською мовою, анкетні дані заявниці зазначаються: « ОСОБА_3 , дата рождения: 05 апреля 1966».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.06.2026 № 184150018031 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. За результатами розгляду доданих документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989, оскільки прізвище не відповідає паспортним даним.

Запис на титульній сторінці трудової книжки заявнциі здійснено російською мовою з помилкою в букві (« ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_4 »), що перешкоджає їй реалізувати своє право на пенсійне забезпечення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документах, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Зважаючи на частину 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Перевіривши коло залучених у цій справі заінтересованих осіб, суд вбачає правильність у визначенні осіб, на права та обов`язки яких може вплинути рішення по даній справі, а отже потреба у залученні інших заінтересованих осіб відсутня.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по-батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженоїнаказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

З трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989 вбачається, що запис на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989 здійснено російською мовою з помилкою в букві при написанні прізвища. Так, анкетні дані заявниці зазначаються: « ОСОБА_3 , дата рождения: 05 апреля 1966».

Відповідальність за ведення трудових книжок несе роботодавець.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у документах по обліку трудового стажу, неналежним чином оформлена трудова книжка, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки заявник, як працівник, не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації, з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі N 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Заявник не може нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у ній вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто особою, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що написання ПІБ заявниці ОСОБА_1 в трудовій книжці російською мовою з помилкою в написанні букви перешкоджає можливості реалізації нею свого права на оформлення пенсії за віком, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989.

Керуючись ст.ст. 12,13,42,76,258,259,263-265,268,293,315,319,354,355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 ) трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.02.1989.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І.Савєльєва