Решение № 138759299, 05.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5628/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 18.12.2025 №6267/25/178ВП щодо ОСОБА_1 про невизнання його особою з інвалідністю;

зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи при ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» повторно провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та наявних медичних показників, зокрема довідки ВЛК №6769.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі також відповідач, ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України") про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою від 15.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення експертизи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 03.11.2025, позивачу було проведено оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого прийнято рішення (номер витягу 15/25/1379/В про відмову в продовженні інвалідності. Вважав вказане рішення необґрунтованим, оскільки позивач має низку хронічних захворювань, за якими він був направлений на комісію.

Позивач стверджував, що рішення №15/25/1379 від 03.11.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте без урахування фактичного стану здоров`я позивача. Стан здоров`я не лише не покращився за останній рік, а навпаки - має стійку тенденцію до погіршення, що підтверджується численними зверненнями за медичною допомогою.

Прийняте рішення ґрунтується на неповному дослідженні обставин справи, оскільки експертною командою не було враховано:

- Інформацію з електронної системи охорони здоров`я (E-health), де зафіксовані всі випадки звернень, діагнози та призначення;

- Листки непрацездатності за останній календарний рік, що свідчать про часті загострення захворювань;

- Медичні виписки та консультаційні висновки профільних спеціалістів, отримані позивачем під час перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

У зв`язку з незгодою з первинним рішенням, 06.11.2025 позивач скористався правом на оскарження та звернувся із відповідною скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи. Однак, за результатами розгляду скарги було прийнято рішення №6267/25/178 від 18.12.2025 (витяг №6267/25/178/ВП), яким попередній висновок залишено без змін, а позивача визнано таким, що не є особою з інвалідністю.

Позивач не погоджувався з прийнятим рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки вважає, що медичний огляд було проведено не в повному обсязі. Внаслідок цього позивачу не було встановлено групу інвалідності через неврахування наявних у нього тяжких діагнозів та функціональних порушень, які не були належним чином оцінені під час процедури огляду.

25.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що під час розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр від 03.11.2025 за № 15/25/1379 не виносилося рішення про необхідність повторного огляду позивача та було ретельно вивчено всі документи, що знаходилися в медико-експертної справі (належним чином враховано стан здоров`я позивача), а також документів що містяться в електронній системі охорони здоров`я на ім`я ОСОБА_1 . Представник відповідача пояснював, що експертна команда ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» прийняла рішення про підтвердження рішення експертної команди КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр від 03.11.2025 за № 15/25/1379, що відповідає пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338.

Отже, на думку представника відповідача, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 18.12.2025 за №6267/25/178, яким було підтверджене попереднє рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр» від 03.11.2025 року за № 15/25/1379, щодо позивача, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024 р. за №1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 за № 2022 є законним та обґрунтованим.

28.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача на противагу доводам відповідача про те, що суд не може здійснювати оцінку підставності рішення експертної команди, оскільки це є виключно медичною компетенцією зазначав, що у цій справі предметом оскарження є принципово інші обставини:

відсутність належного правового обґрунтування прийнятих рішень;

порушення процедури розгляду скарги - ненадання очного огляду за наявності відповідного клопотання позивача;

неврахування повного масиву медичних доказів при прийнятті рішення;

формальний підхід до встановлення критеріїв інвалідності без конкретизації застосованих шкал та показників.

Представник позивача наголошував, що зазначені питання є виключно правовими, а не медичними, та підлягають повноцінному судовому контролю відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, яка прямо вимагає від суду перевірити законність, обґрунтованість, безсторонність та добросовісність рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом

Кременчуцькою медико-соціальною експертною комісією, згідно акта огляду серія 12ААГ №540951 від 05.11.2024, позивачу було встановлено третю групу інвалідності з переоглядом через рік, захворювання пов`язане з проходженням військової служби, на основі (довідки військово-лікарської комісії № 6004 від 09.10.2023).

03.11.2025 позивачу було проведено оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого прийнято рішення (номер витягу 15/25/1379/В про відмову в продовженні інвалідності.

06.11.2025 позивач скористався правом на оскарження та звернувся із відповідною скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи. У скарзі позивач просив:

- переглянути рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр від 03.11.2025 року за №15/25/1379 та прийняти нове обґрунтоване рішення;

- у разі необхідності направити його на повторний огляд до Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України».

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 6267/25/178 від 18.12.2025 (витяг №6267/25/178/ВП), яким попередній висновок залишено без змін, а позивача визнано таким, що не є особою з інвалідністю.

Вважаючи, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процедури, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №875-ХІІ).

Відповідно статті 2 Закону №875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положення частин 1, 2 статті 6 Закону №875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV в статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

19.12.2024 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №4170-IX (далі - Закон №4170-ІХ), яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджені:

Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;

критерії встановлення інвалідності.

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 в повному обсязі набула чинності з 01.01.2025.

Пунктом 2 Постанови №1338 установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:

з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою КМУ №1338 (далі Положення №1338), визначає основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Згідно з пунктом 3 Положення №1338, перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з пунктом 4 Положення №1338, експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України Про запобігання корупції, іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 6 Положення №1338, оцінювання проводиться:

Центром оцінювання функціонального стану особи;

експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Центр оцінювання функціонального стану особи, відповідно до повноважень, визначених підпунктом 5 пунктом 8 Положення №1338, перевіряє під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Експертні команди, відповідно до повноважень, визначених пунктом 9 Положення №1338:

1) у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму. На додаткові обстеження особа може бути направлена одноразово, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження;

2) формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання;

3) визначають компенсатори обмежень повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання);

4) планують та проводять повторні оцінювання;

5) визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії;

6) встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

7) встановлюють ступінь втрати професійної працездатності;

8) вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку;

9) встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді;

10) встановлюють причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати професійної працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого;

11) визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним;

12) встановлюють потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі;

13) встановлюють ступінь стійкого обмеження життєдіяльності осіб для направлення їх до територіального центру соціального обслуговування або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;

14) визначають ступінь втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою;

15) встановлюють причинний зв`язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи;

16) визначають необхідність продовження тимчасової непрацездатності.

Відповідно до пункту 10 Положення №1338, лікарі, що входять до складу експертних команд, мають право з метою уточнення діагнозу формувати електронні направлення в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Згідно пункту 12 Положення №1338, склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов`язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.

Після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується з дотриманням принципу випадковості, з використанням засобів електронної системи.

Пунктом 13 Положення №1338 передбачено, що головуючим лікарем під час проведення оцінювання визначається лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу.

Згідно пункту 14 Положення №1338, у закладі охорони здоров`я, в якому організовано проведення оцінювання, має бути створена офіційна електронна пошта для забезпечення інформування осіб, яких направляють на проведення оцінювання, та лікарів, які таке направлення здійснюватимуть.

За приписами пункту 16 Положення №1338, адміністратори та члени експертних команд повинні: добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань оцінювання та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

Пунктом 17 Положення №1338 передбачено, що основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Згідно пункту 18 Положення №1338, документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Порядок проведення оцінювання №1338) визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Згідно пункту 3 Порядку проведення оцінювання №1338, направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.

Згідно пункту 7 Порядку проведення оцінювання №1338, проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд.

Згідно пунктів 8-9, 11 Порядку проведення оцінювання №1338, оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Відповідно до пункту 16 Порядку проведення оцінювання №1338, члени експертної команди несуть відповідальність відповідно до закону за прийняття необґрунтованих рішень, скасованих Центром оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пункту 31 Порядку проведення оцінювання №1338, під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи.

Відповідно до пункту 35 Порядку проведення оцінювання №1338, рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Згідно пункту 36 Порядку проведення оцінювання №1338, розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Результати проведення оцінювання, як передбачає пункт 40 Порядку проведення оцінювання №1338, за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують.

Згідно абзаців 1-4 пункту 68 розділу "Оскарження результатів оцінювання" Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео-та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

1) підтвердження оскарженого рішення експертної команди;

2) скасування оскарженого рішення експертної команди;

3) формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Критерії встановлення інвалідності).

Ці критерії застосовуються для встановлення груп інвалідності.

Згідно з пунктом 5 Критеріїв встановлення інвалідності, ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв встановлення інвалідності, до критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Пунктом 7 Критеріїв встановлення інвалідності визначено Критерії стійкості розладів функцій організму, а саме: порушення функцій організму є стійким за умови, що хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування.

Пунктом 8 Критеріїв встановлення інвалідності, визначено, що підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

За пунктом 10 Критеріїв встановлення інвалідності, особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:

перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді;

друга (II);

третя (III).

Згідно з пунктом 11 Критеріїв встановлення інвалідності, третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Згідно з пунктом 12 Критеріїв встановлення інвалідності, друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Згідно з пунктом 13 Критеріїв встановлення інвалідності, перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Висновки щодо правозастосування

З аналізу вказаних норм слідує, що встановлення інвалідності відбувається під час проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи та експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Для встановлення груп інвалідності застосовуються критерії встановлення інвалідності, які визначають:

основні ступені обмеження життєдіяльності:

критерії стійкості розладів функцій організму

критерії визнання особи особою з інвалідністю.

У цій справі спір стосується правомірності рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 18.12.2025 №6267/25/178ВП щодо ОСОБА_1 про невизнання його особою з інвалідністю.

Підставами для скасування рішення від 18.12.2025 №6267/25/178ВП позивач зазначав:

відсутність належного правового обґрунтування прийнятих рішень;

порушення процедури розгляду скарги - ненадання очного огляду за наявності відповідного клопотання позивача;

неврахування повного масиву медичних доказів при прийнятті рішення;

формальний підхід до встановлення критеріїв інвалідності без конкретизації застосованих шкал та показників.

З метою логічності та зрозумілості викладеного, суд надасть правову оцінку кожному з аргументів позивача окремо.

Щодо відсутності належного правового обґрунтування прийнятих рішень, суд зазначає таке.

18.12.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» за результатами проведеного ретельного аналізу медико-експертної справи позивача, а також всіх наявних медичних документів, що містяться в електронній системі охорони здоров`я на ім`я ОСОБА_1 на підставі пункту 20 оскаржуваного рішення, встановлено, що "Детально вивчивши представлену медичну документацію, експертна команда прийшла до висновку, що ступінь порушення функції серцево-судинної системи (за даними велоергометрії відповідають ІІ ФК; проведене стентування коронарних артерій, збережена скоротлива здатність ЛШ-ФВ 57%), нервової системи (на МРТ хребта діагностовано протрузії міжхребцевих дисків, що призвели до несначних порушень статико-динамічної функції хребта), рухового апарату (остеоартроз колінних суглобів ФНС І ст) у легкому ступені обмежують повсякденне функціонування пацієнта. Наявна патологія, попри виявлені функціональні зміни, не досягає ступеня вираженості, який би відповідав критеріям встановлення групи інвалідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 року. Таким чином, команда експертів сформувала рішення про підтвердження оскаржуваного рішення. Не є особою з інвалідністю".

З огляду на викладене, суд констатує наявність обґрунтування прийнятого рішення, а незгода позивача фактично зводиться до визначення ступеня обмеження життєдіяльності - легкий, у той час як для встановлення ІІІ групи інвалідності ступінь обмеження життєдіяльності має бути помірний.

Однак, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

З огляду на викладене, суд не може самостійно перевірити ступінь обмеження повсякденного функціонування позивача.

Натомість суд констатує наявність обґрунтувань прийнятого 18.12.2025 рішення.

Поряд з цим, в ухвалі від 15.06.2026 ОСОБА_1 суд роз`яснив його право самостійно звернутися до експертної установи державної/приватної форми власності та ініціювати експертне дослідження й на підставі договору отримати експертний висновок з питань, які на думку позивача потребують дослідження зі застосуванням спеціальних знань.

Висновок експерта Степановим А.М. суду не надано, відповідна незгода позивача з обґрунтуванням рішення від 18.12.2025 (легкий ступінь обмеження життєдіяльності) не свідчить про відсутність обґрунтувань взагалі.

Щодо твердження позивача про порушення процедури розгляду скарги - ненадання очного огляду за наявності відповідного клопотання позивача, суд зазначає таке.

Пунктом 67 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, встановлено, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Пунктом 2 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Позивач та його представник у відповіді на відзив ствержували, що "відповідач здійснив заочний розгляд скарги, що позбавило позивача можливості безпосередньо донести до членів експертної команди інформацію про реальний стан свого здоров`я. Це є суттєвим порушенням права на справедливий розгляд".

Досліджуючи зміст прохальної частини скарги позивача від 06.11.2025 судом встановлено, що у скарзі ОСОБА_1 просив:

- переглянути рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр від 03.11.2025 року за №15/25/1379 та прийняти нове обґрунтоване рішення;

- у разі необхідності направити мене на повторний огляд до Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України».

Суд зазначає, що бути присутнім на засіданні комісії та направити на повторний огляд - це два різні клопотання, які мають різний зміст.

Присутнім на засіданні комісії може бути як заявник, так і уповноважений представник заявника, а оглянутим лише заявник.

ОСОБА_1 заявив клопотання про очний огляд у разі необхідності, а не про очний розгляд скарги.

У клопотанні про очний огляд позивач висловив застереження - у разі необхідності. У свою чергу, експертна комісія не вбачала необхідності, тому очний огляд не призначила.

Однак, у будь якому випадку, матеріалами справи не підтверджено заявлення позивачем клопотання про очний розгляд справи.

Оцінюючи доводи позивача про неврахування повного масиву медичних доказів при прийнятті рішення та формальний підхід до встановлення критеріїв інвалідності без конкретизації застосованих шкал та показників, суд зазначає таке.

Суд вправі перевірити законність висновку експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення. Суд позбавлений можливості оцінювати повний масив медичних доказів та підхід до встановлення критеріїв інвалідності без конкретизації застосованих шкал та показників, так як суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку експертної команди виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

У цьому випадку, ця частина доводів позивача стосується саме його незгоди з оцінкою експертною командою його діагнозів, та їх висновків про достатність цих діагнозів для висновків для встановлення позивачці інвалідності. Тобто, доводи позивача про неврахування повного масиву медичних доказів та формальний підхід до встановлення критеріїв інвалідності без конкретизації застосованих шкал та показників стосуються не процедури проведення експертного оцінювання, а саме його компетентних медичних висновків.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Оцінювання функціонування особи є комплексною процедурою, де суд не може підміняти спеціалізований орган у визначенні медичних діагнозів.

Жодних порушень відповідачем процедури розгляду скарги ОСОБА_1 судом не встановлено.

Таким чином, зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Ф. Макаревського, б. 1 а,м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 03191673)про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков