Постановление суда № 138754339, 05.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/13294/26

Справа № 754/14476/26

У Х В А Л А

Іменем України

05 серпня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Почаївського комбінату комунальних підприємств до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Почаївського комбінату комунальних підприємств адвокат Добрінов Ю.І. звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана цивільна справа визначена головуючому судді Сенюті В.О.

Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно змісту позовної заяви, предметом спору у вказаній справі є стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за адресою - АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦПК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 № 638/1988/17 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості за надані комунальні послуги на об`єкті нерухомого майна - житловий будинок, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що в даному випадку мають бути застосовані правила виключної підсудності.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю

У відповідності до ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, підстави для розгляду вказаної цивільної справи Деснянським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає направленню до Кременецького районного суду Тернопільської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Почаївського комбінату комунальних підприємств до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування направити за підсудністю до Кременецького районного суду Тернопільської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги..

Повний текст ухвали суду складено 05.08.2026.

Суддя: В.О. Сенюта