Постановление суда № 138753697, 30.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про зміну способу виконання рішення

"30" липня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1397/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши заяву (вх. №17783 від 21.07.2026) Донецького обласного центру зайнятості про зміну способу виконання рішення

по справі

за позовом Донецького обласного центру зайнятості, Донецька область, місто Краматорськ до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місто Харків простягнення 20 772,62 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Донецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення 20772,62 грн завданої майнової шкоди, яка складається з виплаченої суми допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із неправомірними діями відповідача, що підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №200/5505/24, яке набрало законної сили, позивачем за період з 21.08.2024 по 18.11.2024 (включно) було виплачено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у загальній сумі 20772,62грн, чого б не здійснювалося у разі своєчасного призначення та виплати пенсії відповідачем.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 визначено головуючого суддю (суддя-доповідач): ОСОБА_2 .

У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 та відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду виникла необхідність у призначенні повторного автоматизованого розподілу справи №922/1397/25, про що зазначено у розпорядженні Керівника апарату суду від 26.05.2025 №90/2025.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2025 року, для розгляду справи призначено головуючого суддю (суддя-доповідач): Жигалкіна І.П.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 позов задоволено повністю та ухвалено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Донецького обласного центру зайнятості суму завданої майнової шкоди в розмірі 20772,62 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Вказаним рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області в порядку ч. 5 ст. 345-1 ГПК України подати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1397/25 протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 13 січня 2026 року залишив без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 залишено без змін.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 набрало законної сили 13 січня 2026 року.

27 січня 2026 року через систему "Електронний суд" від Донецького обласного центру зайнятості надійшло клопотання (вх. № 2216) про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Після повернення справи №922/1397/25 до Господарського суду Харківської області 05 березня 2026 року було видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2026 клопотання (вх. № 2216 від 27.01.2026) Донецького обласного центру зайнятості про повернення надмірно сплаченого судового збору задоволено та постановлено повернути Донецькому обласному центру зайнятості (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41, код ЄДРПОУ 03491004, р/р UA168201720355449001007011701, банк ДКСУ м. Київ) з Державного бюджету сплаченого згідно з платіжної інструкції № 2389 від "18" квітня 2025 р. суму судового збору в розмірі 605,60 грн як надмірно сплачену.

21 липня 2026 року Донецьким обласним центром зайнятості подано до суду заяву (вх. №17783) про зміну способу виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі № 922/1397/25, встановивши новий спосіб виконання: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити Донецькому обласному центру зайнятості (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41, код ЄДРПОУ 03491004) завдану майнову шкоду в розмірі 20 772,62 грн, на розрахунковий рахунок UA168201720355449001007011701, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03491004, отримувач: Донецький обласний центр зайнятості, призначення платежу - повернення майнової шкоди, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.».

Ухвалою від 22.07.2026 прийнято заяву (вх. №17783 від 21.07.2026) Донецького обласного центру зайнятості про зміну способу виконання рішення та призначено розгляд заяви на "30" липня 2026 р. о 13:00.

Представник Стягувача у судове засідання не з`явився, у наданому додатковому поясненні (вх. №18360 від 28.07.2026) підтримує заяву про зміну способу виконання судового рішення та зазначає, що Донецьким обласним центром зайнятості, на підставі положеннями постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі Постанова № 845), було направлено до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - Головне управління ДКСУ) заяву про направлення наказу на примусове виконання рішення суду від 21.04.2026 за № 09.2/1311/01-42-26. Відповідно до п. 4 Постанови № 845 визначено, що саме органи Казначейства вживають заходи до виконання виконавчих документів. У період з квітня по червень 2026 року Головним управлінням ДКСУ вживалися заходи щодо примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 по справі № 922/1397/25, про які було повідомлено Стягувача.

Як вбачається з листа ГУ ДКСУ та перешкод, які виникли під час виконання рішення у встановлений судом спосіб, та відсутність відкритих рахунків для безспірного списання коштів та бездіяльність Боржника в напрямку виконання вищезазначеного рішення та аналогічних справ, говорить про фактичну неможливість його виконання без зміни способу виконання.

Представник Боржника у судове засідання не з`явився, у наданій заяві (вх. №18579 від 29.07.2026) викладає свої заперечення про зміну способу і порядку виконання судового рішення, де просить суд залишити дану заяву без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у порядку і спосіб, які встановлені раніше. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, надані на підтвердження таких обставин, за приписами ст. 86 ГПК України. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням наведеного, суд звертає увагу, що саме на заявника покладається обов`язок доведення перед судом у порядку приписів статей 76-79 ГПК України винятковості випадку для можливості зміни способу та порядку виконання рішення з визначенням конкретних нових заходів для реалізації цього рішення.

Як свідчать матеріали справи, ще у квітні 2025 року Донецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення 20772,62грн завданої майнової шкоди, яка складається з виплаченої суми допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із неправомірними діями відповідача, що підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №200/5505/24, яке набрало законної сили, позивачем за період з 21.08.2024 по 18.11.2024 (включно) було виплачено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у загальній сумі 20772,62грн, чого б не здійснювалося у разі своєчасного призначення та виплати пенсії відповідачем.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 позов задоволено повністю. Присуджено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Донецького обласного центру зайнятості суму завданої майнової шкоди в розмірі 20772,62грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн.

При цьому, судом було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області в порядку ч. 5 ст. 345-1 ГПК України подати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1397/25 протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог.

Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 13 січня 2026 року про залишення без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25, а дане рішення залишено без змін. таким чином Рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 набрало законної сили 13 січня 2026 року.

Суд звертає увагу, що станом на момент звернення Стягувача з заявою про зміну способу виконання рішення, з боку Боржника порушено вимоги суду та невиконано приписи встановленні в судовому рішення в тій частині, де було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати звіт, в порядку ч. 5 ст. 345-1 ГПК України, про виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1397/25, з урахуванням того, що термін було встановлено протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили. Отже, якщо рішення набрало законної сили 13 січня 2026 року, то Боржник повинен був подати звіт до суду у строк до 13 травня 2026 року, проте останній такий звіт не подав.

Так, досліджуючи матеріали справи та відсутність певних доказів, а також звернення Стягувача з заявою про зміну способу виконання рішення, суд дійшов до висновку, що після ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 (залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2026), а ні з боку Боржника, а ні з боку Державної казначейської служби України у Харківській області не виконується обов`язок щодо сплати (стягнення) визначеної у рішенні суду спосіб передбачений його резолютивною частиною певної суми Стягувачу.

Невиконання Боржником судового рішення, вказують на неможливість з боку ДКУ здійснити безспірне списання з рахунків Боржника на користь Стягувача, а отже виконання судового рішення стає неможливим.

Суд зауважує, що на момент винесення зазначеної ухвали доказів виконання рішення суду у даній справі не надано. Проте Боржник, як особа, на яку покладено обов`язок виконання судового рішення щодо погашення перед Стягувачем певної суми також не виконує свого зобов`язання перед судом передбаченого ст. 345-1 ГПК України.

Отже, у зв`язку з неможливістю виконання рішення суду про стягнення грошових коштів, заявник просить господарський суд змінити спосіб виконання рішення встановивши спосіб його виконання шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити Донецькому обласному центру зайнятості (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41, код ЄДРПОУ 03491004) завдану майнову шкоду в розмірі 20 772,62 грн, на розрахунковий рахунок UA168201720355449001007011701, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03491004, отримувач: Донецький обласний центр зайнятості, призначення платежу - повернення майнової шкоди, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На думку суду, обраний заявником спосіб захисту порушеного права та інтересу є ефективним та таким, що відповідає характеру його порушення, оскільки спрямований на вжиття судом певних заходів за для відновлення порушених прав заявника, що пов`язані з невиконанням Боржником покладених на нього рішенням суду обов`язків з оплати заборгованості.

Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення.

Саме з метою забезпечення своєчасного захисту та відновлення порушеного права особи, у даному випадку стягувача, в Господарському процесуальному кодексі Україні закріплено інститут встановлення чи зміни способу або порядку виконання судового рішення, який має бути дієвим та сприяти захисту порушеного права особи, на користь якої постановлено судове рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справах "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (рішення ЄСПЛ Войтенко проти України від 29.06.2004).

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії, було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та зміни способу виконання рішення.

При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу Боржника на те, що оскільки звіт про виконання судового рішення не був поданий Боржником, суд дійшов висновку нагадати про певний порядок викладений у Розділ VI - СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ Господарського процесуального кодексу України у тому числі щодо накладення штрафу за наслідками розгляду звіту або його неподання.

Невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили; застосування процесуальних засобів судового контролю не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо; такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу накладається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Дана позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19.

Отже переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд не вбачає підстав для накладення у даному випадку штрафу за наслідками неподання звіту, оскільки під час розгляду даної заяви (вх. №17783) судом було змінено спосіб виконання рішення суду.

Проте, суд встановивши для Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк на подання звіту про виконання судового рішення у даній справі терміном в 50 днів попереджає останнього, що у разі неналежного виконання своїх обов`язків буде вимушений застосувати санкції, у зв`язку з невиконанням судового рішення, при цьому враховуючи усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаючи оцінку діям боржника його посадових осіб, спрямованих на виконання судового рішення, ступінь вини та обсяг законодавчо визначених повноважень.

Керуючись ст. 233-235, 331, 335-3, 345-4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. №17783 від 21.07.2026) Донецького обласного центру зайнятості про зміну способу виконання рішення - задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25, встановивши новий спосіб виконання:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити Донецькому обласному центру зайнятості (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41, код ЄДРПОУ 03491004) завдану майнову шкоду в розмірі 20 772,62 грн, на розрахунковий рахунок UA168201720355449001007011701, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03491004, отримувач: Донецький обласний центр зайнятості, призначення платежу - повернення майнової шкоди, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3. Виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.

4. Зобов`язати Відповідача (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) у строк 50 календарних днів з дня отримання цієї ухвали, подати суду звіт про виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі №922/1397/25 з урахуванням зміни способу виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвалу складено та підписано 04 серпня 2026 року.

Суддя Жигалкін І.П.