Постановление суда № 138753676, 05.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

05 серпня 2026 року м. ХарківСправа № 922/4532/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД про розстрочення виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, 61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55а в інтересах держави, в особі позивача 1: Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7 позивача 2: Північно-східного офісу Держаудитслужби, 61022, м. Харків, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, 61022 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД, 61058, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А відповідача 2: Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, 61045, Харківська область, м. Харків, вул. Шекспіра, 8-А про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 960 818, 92 грн. за участю представників сторін:

позивача 1: не з`явився;

позивача 2: не з`явився;

відповідача 1: Бевзюк О.О.;

відповідача 2: не з`явився;

прокурора: Комісар О.О.

ВСТАНОВИВ:

Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова і інтересах держави в особі позивача 1 Харківської міської ради, позивача 2 Північно-східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД, відповідача 2 Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про: визнання недійсною додаткову угоду №1 від 28.12.2020 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 3 від 24.03.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 4 від 26.08.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 6 від 17.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року; визнання недійсною додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД на користь Харківської міської ради коштів у сумі 960 818, 92 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Рішення суду від 20.04.2026 року позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 19.01.2021 року до договору № 01 від 28.12.2020 року. Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 15.02.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року. Визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 24.03.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року. Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 26.08.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року. Визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року. Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 17.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року. Визнано недійсною додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору № 01 від 28.12.2020 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД на користь Харківської міської ради кошти у сумі 960 818,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 14 243,31 грн. Стягнуто з Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 14 243,31 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД на рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року (повний текст підписано 30.04.2026 року) у справі №922/4532/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року (повний текст підписано 30.04.2026 року) у справі №922/4532/24 залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднесено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД.

06.07.2026 року судом на виконання рішення суду видано відповідні накази.

08.07.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 16627/26) про розстрочення виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24, у якій останній, просить суд, розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20 квітня 2026 року у справі № 922/4532/24 в частині стягнення з ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» на користь Харківської міської ради коштів у сумі 960 818,92 грн. до 20 квітня 2027 року. Встановити наступний графік погашення заборгованості: 1 до 20 серпня 2026 року 106 757,66 грн.; 2 до 20 вересня 2026 року 106 757,66 грн.; 3 до 20 жовтня 2026 року 106 757,66 грн.; 4 до 20 листопада 2026 року 106 757,66 грн.; 5 до 20 грудня 2026 року 106 757,66 грн.; 6 до 20 січня 2027 року 106 757,66 грн.; 7 до 20 лютого 2027 року 106 757,66 грн.; 8 до 20 березня 2027 року 106 757,66 грн.; 9 до 20 квітня 2027 року 106 757,64 грн. Всього: 960 818,92 грн.

Також, просить суд, з огляду на видачу судом наказів та реальну можливість примусового виконання рішення до вирішення цієї заяви по суті, заявник просить суд призначити заяву до розгляду у максимально стислі строки.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року продовжено строк розгляду заяви (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД про розстрочення виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та здійснити розгляд справи в продовж розумного строку. Прийнято до розгляду заяву (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД про розстрочення виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "05" серпня 2026 р. о(б) 11:00 год. Запропоновано сторонам у строк по 31.07.2026 року надати до суду пояснення щодо заяви (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД про розстрочення виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24. Явку учасників справи визнати не обов`язковою.

04.08.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 19038/26) у яких останній, зокрема заперечує проти задоволення заяви відповідача 1 про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання. вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.

Уповноважені представники позивача 1, позивача 2 та відповідача 2 у призначене судове засідання з розгляду заяви відповідача 1 про розстрочення виконання рішення не з`явились, про час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Присутній у судовому засіданні з розгляду заяви (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24 прокурор надав усні заперечення.

Присутній у судовому засіданні з розгляду заяви (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24 відповідач 1 підтримав подану да суду заяву та просив її задовольнити.

Суд у судовому засіданні 05.08.2026 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку із чим, судом у судовому засіданні 05.08.2026 року було оголошення ухвалу скорочену (вступну та резолютивну) частити.

Розглянувши заяву (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24, суд зазначає наступне.

В обґрунтування наданої заяви заявник зазначає, що 20 квітня 2026 року Господарським судом Харківської області було прийняте рішення по справі № 922/4532/24 за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивача 1 Харківської міської ради, позивача 2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІС ТРЕЙД» , відповідача 2 Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення грошових коштів, яки1 було повністю задоволено. Визнані недійсними сім додаткових угод до договору № 01 від 28.12.2020 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД на користь Харківської міської ради кошти у сумі 960 818, 92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 14 243,31грн. Стягнуто з Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на користь Харківської обласної судовий збір у розмірі 14 243,31 грн. Вказане Рішення суду набрало законної сили згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 року у справі № 922/4532/24.

Також, заявник зазначає, що ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» здійснює діяльність на ринку електричної енергії, який є одним із найбільш фінансово взаємопов`язаних секторів економіки України. На відміну від звичайної господарської діяльності, діяльність електропостачальника передбачає безперервне здійснення взаєморозрахунків між усіма учасниками ринку електричної енергії та потребує постійного підтримання достатнього обсягу обігових коштів. Господарська діяльність електропостачальника нерозривно пов`язана із виконанням щоденних та щомісячних фінансових зобов`язань перед оператором системи передачі, оператором системи розподілу, оператором ринку, адміністратором комерційного обліку та іншими учасниками ринку електричної енергії. Кошти, що надходять від споживачів, не є вільними активами підприємства, а використовуються для здійснення подальших обов`язкових розрахунків у межах функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином, діяльність електропостачальника фактично базується на принципі безперервного руху обігових коштів. Одноразове вилучення з господарського обігу значної суми грошових коштів об`єктивно впливає не лише на діяльність самого підприємства, а й на можливість своєчасного виконання ним своїх договірних та нормативно встановлених фінансових зобов`язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії. Разом із тим ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» здійснює свою господарську діяльність у місті Харкові, яке від початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації перебуває під систематичними ракетними ударами. Протягом останніх місяців інтенсивність атак суттєво зросла, зокрема із застосуванням ударних безпілотних літальних апаратів та керованих авіаційних бомб. Зазначені обставини є загальновідомими та не потребують доказування відповідно до частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Незважаючи на це, підприємство не припинило своєї діяльності, продовжує виконувати договірні зобов`язання перед споживачами, забезпечує робочі місця, сплачує податки та бере участь у функціонуванні ринку електричної енергії. У сучасних умовах здійснення господарської діяльності в місті Харкові підтримання достатнього обсягу обігових коштів є не питанням отримання прибутку, а необхідною умовою забезпечення безперервності роботи підприємства, оперативного реагування на наслідки воєнних ризиків та належного виконання фінансових зобов`язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії. За таких обставин одноразове виконання рішення шляхом стягнення всієї присудженої суми хоча і не свідчить про неможливість його виконання, однак може істотно вплинути на поточну ліквідність підприємства та створити ризики порушення безперервності здійснення господарської діяльності. Водночас виконання рішення частинами у строки, визначені судом, не порушить прав та законних інтересів стягувача, натомість забезпечить повне, реальне та своєчасне виконання судового рішення. ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» не заперечує обов`язковості виконання рішення суду, не ставить питання про звільнення від його виконання чи зменшення розміру присуджених сум.

Звернення із цією заявою зумовлене виключно необхідністю визначення судом такого порядку виконання рішення, який забезпечить справедливий баланс інтересів сторін, збереже можливість безперервного функціонування підприємства в умовах воєнного стану та гарантуватиме повне виконання судового рішення.

Тому, заявник вважає, що наведені обставини є такими, що істотно ускладнюють одночасне виконання рішення суду в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а тому існують правові підстави для розстрочення його виконання із встановленням графіка щомісячного погашення заборгованості. При цьому заявник не порушує питання про розстрочення виконання рішення в частині стягнення судового збору та сплатив його у добровільному порядку (копія платіжної інструкції додається). Заява стосується виключно розстрочення виконання рішення в частині стягнення на користь Харківської міської ради коштів у сумі 960 818,92 грн. Така позиція додатково підтверджує добросовісність намірів ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» щодо належного та повного виконання судового рішення, а також відсутність наміру ухилятися від його виконання чи безпідставно затягувати його, та зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/4532/24 ухвалено 20 квітня 2026 року, у зв`язку із чим граничний строк розстрочення його виконання спливає 20 квітня 2027 року, та просить суд, реалізовуючи надані статтею 331 Господарського процесуального кодексу України повноваження, визначити максимально можливий строк розстрочення виконання рішення суду, а саме до 20 квітня 2027 року, із встановленням щомісячного графіка погашення заборгованості.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Положеннями пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, самі лише посилання заявника на те, що одноразове вилучення з господарського обігу значної суми грошових коштів об`єктивно впливає не лише на діяльність самого підприємства, а й на можливість своєчасного виконання ним своїх договірних та нормативно встановлених фінансових зобов`язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії, та на те, що ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» здійснює свою господарську діяльність у місті Харкові, яке від початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації перебуває під систематичними ракетними ударами, та те що, протягом останніх місяців інтенсивність атак суттєво зросла, зокрема із застосуванням ударних безпілотних літальних апаратів та керованих авіаційних бомб, а тому за твердженнями заявника, одноразове виконання рішення шляхом стягнення всієї присудженої суми хоча і не свідчить про неможливість його виконання, однак може істотно вплинути на поточну ліквідність підприємства та створити ризики порушення безперервності здійснення господарської діяльності без надання належних та допустимих доказів, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).

Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд зазначає, що наведені заявником (відповідачем 1) у заяві (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24 обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а надані заявником (відповідачем 1 - боржником) на підтвердження викладених у заяві обставин до суду документи, а саме: платіжна інструкція в національній валюті № 27329 від 08.07.2026 року на суму 14 243,31 грн., та квитанції про направлення даної заяви на адресу інших учасників справи не підтверджують у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами скрутне фінансове становище заявника (відповідача 1 - боржника).

При цьому, заявником не надано до суду жодного належного доказу (звітів, відомості про рахунки у інших банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо) з якого суду можливо встановити викладені у заяві обставини, а тому самі лише посилання заявника (відповідача 1 - боржника) на те, що одноразове виконання рішення шляхом стягнення всієї присудженої суми хоча і не свідчить про неможливість його виконання, однак може істотно вплинути на поточну ліквідність підприємства та створити ризики порушення безперервності здійснення господарської діяльності, без надання належних та допустимих доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Суд зазначає, що самі лише посилання заявника (відповідача 1 - боржника) без належних та допустимих доказів, які підтверджують такі обставини, не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до

У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність заявником (відповідачем, боржником) суду у відповідності до вимог статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24.

Керуючись статтями 232 - 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 16627/26 від 08.07.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІС ТРЕЙД про розстрочення виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2026 року у справі № 922/4532/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 05 серпня 2026 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 05 серпня 2026 року

СуддяО.О. Ємельянова