Решение № 138753603, 27.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 липня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/278/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Броварський завод Залізобетонних конструкцій", 07413,, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Набережна, 13

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезер-Ленд", 46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, буд. 1а.

про стягнення 7 010 037,74 грн. заборгованості за договором поставки

За участю сторін, представників:

Позивача: Лисич Юрій Володимирович, адвокат;

Відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Броварський завод Залізобетонних конструкцій" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезер-ленд" про стягнення 7 010 037,74 грн заборгованості (5 000 000 грн боргу, 804 509,69 грн пені, 961 134,38 грн інфляційних нарахувань, 244 393,67 грн 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості отриманого товару за договором поставки за договором поставки №11/03-п від 11.03.2024.

Позиція відповідача.

Відповідач у поданому 10.06.2026 через підсистему "Електронний суд" відзиві на позовну заяву без номера від 09.06.2026 (вх.№4495), позовні вимоги заперечив посилаючись на те, що долучені до позовної заяви копії видаткових накладних:

- згідно специфікації № 2 до Договору: № 1180 від 16.05.2024 року, № 1211 від 17.05.2024 року, № 1212 від 17.05.2024 року, № 1216 від 20.05.2024 року, № 1217 від 20.05.2024 року, № 1236 від 21.05.2024 року, № 1241 від 21.05.2024 року, № 1268 від 23.05.2024 року, № 1273 від 23.05.2024 року, № 1280 від 23.05.2024 року, № 1290 від 27.05.2024 року, № 1291 від 27.05.2024 року, № 1295 від 27.04.2024 року, № 1319 від 28.05.2024 року, № 1323 від 28.05.2024 року, № 1332 від 29.05.2024 року;

- згідно специфікації № 3 до Договору: № 1023 від 06.05.2024 року, № 1040 від 08.05.2024 року, № 1041 від 05.2024 року, № 1042 від 08.05.2024 року, № 1047 від 08.05.2024 року, № 1054 від 08.05.2024 року, № 1057 від 08.05.2024 року, № 1063 від 09.05.2024 року, № 1065 від 09.05.2024 року, № 1066 від 09.05.2024 року, № 1071 від 09.05.2024 року, № 1086 від 10.05.2024 року, № 1087 від 10.05.2024 року, № 1088 від 10.05.2024 року, № 1105 від 13.05.2024 року, № 1127 від 14.05.2024 року, № 1129 від 14.05.2024 року, № 1137 від 14.05.2024 року, № 1160 від 15.05.2024 року, № 1146 від 15.05.2024 року, № 1148 від 15.05.2024 року, № 1149 від 15.05.2024 року, № 1157 від 15.05.2024 року, № 1158 від 15.05.2024 року, № 1161 від 15.05.2024 року, № 1165 від 15.05.2024 року підписані за допомогою факсимільного відтворення підпису. Що в свою чергу ставить під сумнів дійсність таких документів та зокрема чи дійсно такі підписані директором ТОВ "Лезер-Ленд", крім того, не зазначено прізвище та ініціали, хто підписував вказаний документ.

Щодо долученого до матеріалів справи акту звірки розрахунків зазначив, що останній не є зведеним обліковим документом, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Крім того, останній скріплений підписом та печаткою лише позивача.

Щодо податкових накладних зазначив, що позивач не долучив доказів реєстрації останніх в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі не можуть бути належними доказами у справі.

Просить суд в позові відмовити.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 справу №921/278/26 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Ухвалою суду від 06.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/278/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 03.06.2026.

За клопотанням представника відповідача, ухвалою від 03.06.2026, підготовче засідання відкладено на 24.06.2026.

Надалі, ухвалою суду від 24.06.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/278/26 та призначено її до розгляду по суті на 27.07.2026, а також витребувано у позивача: оригінали специфікацій №2 і №3 до Договору №11/03-п про виготовлення та поставку товару від 11.03.2024 року; оригінали видаткових накладних; податкові накладні, складені за операціями поставки товару за Договором №11/03-п про виготовлення та поставку товару від 11.03.2024 року а також документи, що підтверджують їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняття їх контролюючим органом.

Позивач на виконання ухвали від 24.06.2026 надіслав суду оригінали витребуваних судом документів (вх.№5684 від 20.07.20226).

Відповідач участі представника в судовому засіданні не забезпечив. Разом з тим клопотанням від 27.07.2026 (вх.№5887) просив розгляд справи відкласти посилаючись на те, що має намір ознайомитися з наданими позивачем оригіналами документів та отримати їх фотокопії. Також зазначив, що його представник не мав об`єктивної можливості здійснити ознайомлення з матеріалами справи до призначеного судового засідання, оскільки перебував у щорічній відпустці.

Представник позивача щодо поданого клопотання заперечив посилаючись на те, що відповідачем до вищенаведеного клопотання не долучено доказів перебування представника у відпустці. Також звертає увагу суду, що відповідач мав можливість забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника як і здійснення ним ознайомлення з матеріалами справи. Доказів неможливості скористатися послугами іншого представника відповідачем не надано.

Суд, розглянувши клопотання від 27.07.2026 щодо відкладення розгляду справи відмовляє в його задоволенні. Посилання на перебування адвоката відповідача у відпустці суд вважає недоречним, оскільки товариство не позбавлене права забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника. Неможливість такого забезпечення відповідачем не обґрунтовано, як і не надано доказів на підтвердження доводів перебування адвоката у щорічній відпустці.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

27.07.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

11.03.2024 між ПрАТ "Броварський завод Залізобетонних конструкцій" (далі Постачальник) та ТОВ "Лезер-Ленд" (далі Покупець) укладено договір на виготовлення та поставку товару №11/03-п (далі Договір).

За умовами п.1.1. Договору Постачальник в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується передати (поставити) у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов`язується прийняти та оплатити залізобетонні вироби, бетон та інші будівельні вироби та матеріали (надалі - Товар). Асортимент, кількість та ціна Товару обумовлюються в Специфікації та/або рахунку на оплату Товару, що підписується Постачальником та видається Покупцеві. Специфікація підписана Сторонами є невід`ємним додатком до Договору.

Покупець здійснює замовлення на кожну партію "Товару" на підставі свого листа (замовлення) в якому зазначає асортимент Товару та його кількість. Загальна кількість Товару, що поставляється за даним договором, складається із кількості Товару, зазначеного в листах замовленнях, специфікаціях та/або рахунках оплату Товару, оформлених належним чином (п.1.2. Договору).

Право власності на "Товар" від Постачальника до Покупця переходить в момент передачі та підписання видаткової накладної при відвантаженні Товару Покупцю у місці поставки згідно п. 1.4. Договору (п.1.3. Договору).

Ціна на товар встановлюється Сторонами у гривнях і має бути зазначена в Специфікації до Договору або рахунку на оплату (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору, ціна на Товар, обумовлена при укладанні договору (згідно з специфікацією), зберігається до кінця виконання оплаченого замовлення (оплата повинна бути здійснена згідно рахунку Постачальника та Специфікації). Постачальник має право змінювати ціну на Товар в разі зміни вартості її виготовлення, обумовленої підвищенням цін на сировину, паливно-мастильні матеріали та інші енергоносії. Про зміну ціни Постачальник завчасно, але не пізніше ніж за сім робочих днів до зміни цін на Товар, попереджає про це Покупця. Після зміни ціни Сторони зобов`язані підписати нову специфікацію до Договору.

Загальна сума Договору складається із загальної вартості всього Товару, що оплачений Покупцем та поставлений Постачальником за умовами даного договору (п.2.4. Договору).

Оплата за Товар здійснюється Покупцем у формі попередньої оплати замовленої партії Товару в порядку та строки погоджені між Сторонами, конкретні строки оплати, передбачаються Сторонами у Специфікації до Договору (п.2.5.Договору).

Кількість Товару, яка підлягає поставці відображається у видаткових, товарно-транспортних накладних та/або специфікаціях, які після підписання їх Сторонами та оформлені згідно чинного законодавства України із дотриманням вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів є невід`ємними додатками до цього Договору (п.2.7. Договору).

Згідно п. 2.10. Договору, загальна кількість Товару, що поставляється за умовами Договору складається із кількості Товару, зазначеного у Специфікаціях до даного Договору та/або видаткових накладних, підписаних Сторонами.

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що останній набуває чинності з часу підписання його обома сторонами і діє до "31" грудня 2024 року, в частині взаєморозрахунків - до моменту їх повного завершення.

У відповідності до п. 7.3. Договору, первинні документи, зокрема, але не виключно, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які оформлюються на виконання цього Договору, підписуються особами, на підтвердження повноважень яких Покупцем надано довіреність. Якщо Покупцем не надано довіреності на підтвердження повноважень осіб, які мають право на підписання первинних документів від Покупця, первинні документи від Покупця підписуються виключно його керівником. Якщо первинний документ, який повернувся від Покупця, підписаний іншою особою (не керівником) і без довіреності, вважається, що первинний документ підписаний уповноваженою особою і поставки заданим первинним документом схвалені керівником Покупця.

Наявність печатки Покупця на первинних документах, зокрема, але не виключно, на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, які повернулись до Постачальника, свідчить про відсутність будь-яких заперечень Покупця до виконання Постачальником своїх зобов`язань та схвалення керівником Покупця здійснених за такими видатковими накладними поставок (п.7.4. Договору).

Постачальник не несе відповідальності за неналежне оформлення первинних документів з боку Покупця, зокрема, щодо не заповнення обов`язкових реквізитів від Покупця. Такі порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з боку Покупця не впливають на дійсність первинних документів за умови належного виконання Постачальником своїх зобов`язань, що підтверджується, зокрема, але не виключно, декларуванням останнім податкових зобов`язань (п.7.5. Договору).

На виконання умов Договору, сторонами було підписано Специфікацію № 2 та виставлено рахунок на оплату Товару № 281 від 04.04.2024 р. на суму в розмірі 3 006 000 грн і за погодженням Сторін поставлено відповідний товар на суму в розмірі 2 911 812 грн., про що складено видаткові накладні, що підтверджується видатковими накладними №1180 від 16.05.2024 на суму56 112,00 грн; №1211 від 17.05.2024 на суму 54 108,00 грн; №1212 від 17.05.2024 на суму 55 110,00 грн; №1216 від 20.05.2024 на суму 55 110,00 грн; №1217 від 20.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1236 від 21.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1241 від 21.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1268 від 23.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1273 від 23.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1280 від 23.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1290 від 27.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1291 від 27.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1295 від 27.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1319 від 28.05.2024 на суму 48 096,00 грн; №1323 від 28.05.2024 на суму 56 112,00 грн; №1332 від 29.05.2024 на суму 51 102,00 грн.

Відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково, сплативши 04.04.2024 суму в розмірі 250 000 грн, 25.04.2024 суму в розмірі 600 000 грн., 02.07.2025 р. суму в розмірі 500 000 грн та 12.01.2026 р. суму в розмірі 690 178 грн.

Також, на виконання умов вищенаведеного Договору, сторонами було підписано Специфікацію № 3 та виставлено рахунок на оплату Товару № 224 від 01.04.2024 р. на суму в розмірі 8 328 366 грн. і поставлено відповідний товар, про що складено видаткові накладні: №1023 від 06.05.2024 на суму 267 438,00 грн; №1040 від 08.05.2024 на суму 273 312,00 грн; №1041 від 08.05.2024 на суму 348 660,00 грн; №1042 від 08.05.2024 на суму 267 438,00 грн; №1047 від 08.05.2024 на суму 273 348,00 грн; №1054 від 08.05.2024 на суму 7 182 грн; №1057 від 08.05.2024 на суму 273 348,00 грн; №1063 від 09.05.2024 на суму 273 348,00 грн; №1065 від 09.05.2024 на суму 28 926,00 грн; №1066 від 09.05.2024 на суму 172 152,00 грн; №1071 від 09.05.2024 на суму 132 648,00 грн; №1086 від 10.05.2024 на суму 172 152,00 грн; №1087 від 10.05.2024 на суму 132 648,00 грн; №1088 від 10.05.2024 на суму 172 152,00 грн; №1105 від 13.05.2024 на суму 132 648,00 грн; №1127 від 14.05.2024 на суму 3 000,00 грн; №1129 від 14.05.2024 на суму 10 500,00 грн; №1137 від 14.05.2024 на суму 11 760,00 грн; №1146 від 15.05.2024 на суму 166 710,00 грн; №1148 від 15.05.2024 на суму 166 710,00 грн; №1149 від 15.05.2024 на суму 166 710,00 грн; №1157 від 15.05.2024 на суму 166 710,00 грн; №1158 від 15.05.2024 на суму 166 710,00 грн; №1160 від 15.05.2024 на суму 166 710,00 грн; №1161 від 15.05.2024 на суму 29 124,00 грн; №1165 від 15.05.2024 на суму 166 710,00 грн.

Відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково, сплативши 04.04.2024 р. суму в розмірі 1 200 000 грн. та 25.04.2024 р. суму в розмірі 3000 000 грн.

Таким чином за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар на загальну суму 5 000 000 грн.

02.09.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією №96 від 30.03.2026, у якій просив погасити наявну заборгованість.

Відповідач листом №16/09/24 від 16.09.2024 гарантував погашення заборгованості, але не пізніше 10.10.2024.

04.06.2025 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №70 у якій просив погасити наявну заборгованість.

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11, ч.1 ст. 13 ЦК України).

У розумінні ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №05/09 від 05.09.2025 за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому у ст. 629 ЦК України законодавець обумовив, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України відповідач не повернув зазначену суму грошових коштів на вимогу позивача.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів в підтвердження сплати 5 000 000, 00 грн грн не подав, а тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорений відповідачем.

Щодо пені

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.6.3. Договору, за не своєчасну оплату партії Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованності за кожний день затримки.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 804 509,69 грн за період з 10.09.2024 по 10.04.2025.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період 10.09.2024 27.04.2026, суд вважає правомірною вимогу про стягнення 244 393,67 грн 3% річних та 961 134,38 грн інфляційних нарахувань в повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо доводів відповідача про відтворення факсимільного підпису керівника ТОВ "Лезер-Ленд" на видаткових накладних слід зазначити наступне.

Можливість використання факсимільного підпису у договірних відносинах учасниками господарської діяльності надає частина 3 статті 207 ЦК України, відповідно до положень якої використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Тобто, з наведених положень частини 3 статті 207 ЦК України вбачається, що у договірних відносинах використання факсимільне відтворення підпису допускається лише за письмовою згодою сторін.

Справді, між сторонами відсутня письмова домовленість про використання факсимільного підпису, зокрема для підписання первинних документів, складених за фактом виконання господарських операцій на підставі укладених між сторонами правочинів.

Разом з тим, у своїх доводах відповідач жодним чином не спростовує факт прийняття поставленого позивачем товару на суму 28 639 998 грн, як і не заперечує здійснення оплати на суму 23 639 998 грн, а лише обмежується власними сумнівами.

Не залишається поза увагою суду і той факт, що видаткові накладні містять відтиски печаток обох підприємств, зокрема й відповідача. Тобто, окрім факсимільного відтворення підпису керівника, ТОВ "Лезер-Ленд" видаткові накладні посвідчено печаткою товариства, чим підтверджено щонайменше їх отримання. Доказів викрадення печатки чи обставин іншого незаконного використання її відповідачем не зазначено, і судом не встановлено, відтак, печатка підприємства на видаткових накладних проставлена повноважною особою товариства.

Отже, відсутність підписання видаткових накладних власноручно (не "факсиміле") керівником відповідача не може ставити під безумовний сумнів фактичне виконання, передачу товару позивачем та їх прийняття відповідачем.

Окрім того, позивачем надано до матеріалів справи зареєстровані податкові накладні, в яких відображено суму податку на додану вартість. Водночас, відповідачем не надано доказів того, що він звертався до податкового органу з відповідною заявою про неправильність реєстрації вказаних податкових накладних тощо.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що виходячи з положень законодавства, основою податкового обліку є первинні документи з відображення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Таким чином, факт постачання товару позивачем підтверджується видатковими накладними та документами податкової звітності. Даного факту відповідачем не спростовано жодними доказами, як і його сумнівів щодо реальності чи дійсності здійснення зазначених господарських операцій.

Крім того, як вже зазначалося вище, наявність печатки Покупця на первинних документах, зокрема, але не виключно, на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, які повернулись до Постачальника, свідчить про відсутність будь-яких заперечень Покупця до виконання Постачальником своїх зобов`язань та схвалення керівником Покупця здійснених за такими видатковими накладними поставок (п.7.4. Договору).

Постачальник не несе відповідальності за неналежне оформлення первинних документів з боку Покупця, зокрема, щодо не заповнення обов`язкових реквізитів від Покупця. Такі порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з боку Покупця не впливають на дійсність первинних документів за умови належного виконання Постачальником своїх зобов`язань, що підтверджується, зокрема, але не виключно, декларуванням останнім податкових зобов`язань (п.7.5. Договору).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезер-Ленд", м.Тернопіль, вул.Білецька, будинок 1А (код 41923921) на користь Приватного акціонерного товариства "Броварський завод залізобетонних конструкцій", Київська область, Броварський район, село Пухівка, вул. Набережна, 13 (код 01273711) 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн. основної заборгованості, 804 509 (вісімсот чотири тисячі п`ятсот дев`ять) грн. 69 коп. пені, 961 134 (дев`ятсот шістдесят одну тисячу сто тридцять чотири) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 244 393 (двісті сорок чотири тисячі триста дев`яносто три) грн. 67 коп. 3% річних і 84 120 (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять) грн. 46 коп. судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 5 серпня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко