Решение № 138753539, 05.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/221/26(561/610/26)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 76 800,00 грн..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення 76 800,00 грн..

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 24 червня 2026 року постановлено передати цивільну справу №561/610/26 (провадження №2/561/240/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення 76 800,00 грн. до Господарського суду Рівненської області на розгляд у межах справи №918/221/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Рівненської області від 14.07.2026 року справу №918/221/26(561/240/26) передано судді Марач В.В. для розгляду у межах справи №918/221/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.03.2026 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.06.2026 року Заяву керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Беляновського Романа Юрійовича про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 задоволено. Затверджено План реструктуризації боргів боржника у справі №918/221/26 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в редакції, поданій керуючим реструктуризацією Беляновським Р.Ю.. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією Беляновського Романа Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 09.01.2019 р. №1874, 33028, м. Рівне, вул. Казимира Любомирського).

Ухвалою суду від 15.07.2026 року справу №561/610/26 прийнято до свого провадження суддею Марач В.В. та вирішено здійснювати її розгляд у межах справи №918/221/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Розгляд справи по суті призначено на "03" серпня 2026 року.

03.08.2026 року через систему Електронний суд представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначає наступне. Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1626-9753 від 19 листопада 2025 року в загальному розмірі 76 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 27 300,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 15 000,00 грн - проценти річних, нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України; 4 500,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Відповідач заперечує проти задоволення позову в частині стягнення 15 000,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, оскільки такі нарахування здійснено всупереч прямій законодавчій забороні.

Відповідач зазначає, що пунктом 8.2 Договору про відкриття кредитної лінії №1626-9753

передбачено, що в разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання він зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Із розрахунку заборгованості вбачає, що нарахування процентів річних за статтею 625 ЦК України розпочато 17 грудня 2025 року. Позивач щоденно нараховував по 600,00 грн, унаслідок чого станом на 10 січня 2026 року розмір таких нарахувань досяг 15 000,00 грн. Надалі їх розмір не збільшувався у зв`язку з досягненням передбаченої договором граничної суми. Вся заявлена до стягнення сума процентів річних у розмірі 15 000,00 грн нарахована після 24 лютого 2022 року та в період дії в Україні воєнного стану.

Відповідача зазначає, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення чи скасування позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. Цією ж нормою встановлено, що неустойка та інші платежі, передбачені договором за прострочення виконання кредитного зобов`язання та нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем. Наведена норма є спеціальною та імперативною. Вона прямо поширюється на кредитні договори, зокрема договори про споживчий кредит, та встановлює особливі правові наслідки прострочення грошових зобов`язань у період дії воєнного стану. Позичальник звільняється саме від відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, незалежно від того, який розмір процентів річних сторони зазначили в договорі. Встановлення договором іншого розміру процентів річних не змінює правової природи такого платежу. Це залишається мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченою статтею 625 ЦК України, від якої позичальника звільнено безпосередньо законом.

У судове засідання 03.08.2026 року не з`явились представники позивача та відповідача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема в Електронний кабінет. Позивач причин неявки в судове засідання не повідомив. Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Відповідно до ч. 1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

19.11.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", як Кредитодавцем та Кучинським Олександром Вікторовичем, як Позичальником, було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1626-9753 (надалі - Договір) відповідно до якого Кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 25 000,00 гривень терміном на 365 днів на умовах відповідно Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Кредитодавець відкриває для Позичальника Кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором.

Пункт 4.1. Договору передбачає: Загальний розмір Кредиту (Сума кредиту за цим Договором становить 25 000,00 гривень. Дата видачі кредиту 19.11.2025 (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.п. 4.7, 4.8 Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту. Тип процентної ставки за користування Кредитом - фіксована. Базовий період складає 28 календарних днів.

Відповідно до п.4.10 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; Знижена процентна ставка 0,74 % застосовується відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.4.11 Договору комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого Кредиту.

Додатковою угодою №1 від 27.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1626-9753 від 19.11.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн..

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Кредитор виконав свої зобов`язання та надав Боржнику кредит у розмірі 30 000 грн.00 коп., що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1626-9753 від 19.11.2025 року.

Відповідно до наданого кредитором розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про відкриття кредитної лінії №1626-9753 від 19.11.2025 р. становить 76 800 грн. 00 коп., а саме: 30 000 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 27 300 грн. 00 коп. - проценти; 15 000 грн.00 коп. - проценти річних на підставі ст. 625 ЦК; 4500,00 грн. - заборгованість по комісії.

Свої зобов`язання боржник у встановлений договором строк не виконав, кошти позикодавцю не повернув, у зв`язку з чим останній звернувся в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 30 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №1626-9753 від 19.11.2025 р. ґрунтується на договорі та законі, і, відповідно, підлягає задоволенню.

Правомірними є і вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за процентами у сумі 27 300 грн. 00 коп., 4500,00 грн. заборгованості за комісією.

Щодо нарахування процентів річних на підставі ст.625 ЦК України у сумі 15 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2 договору про відкриття кредитної лінії №1626-9753 передбачено, що в разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання він зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів річних за статтею 625 ЦК України розпочато 17 грудня 2025 року. Позивач щоденно нараховував по 600,00 грн, унаслідок чого станом на 10 січня 2026 року розмір таких нарахувань досяг 15 000,00 грн. Надалі їх розмір не збільшувався у зв`язку з досягненням передбаченої договором граничної суми.

Отже, вся заявлена до стягнення сума процентів річних у розмірі 15 000,00 грн нарахована після 24 лютого 2022 року та в період дії в Україні воєнного стану.

В той же час суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином позовні вимоги в частині процентів у розмірі 15 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт порушення Відповідачем зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії №1626-9753 від 19.11.2025 р., а Відповідач вказаного не спростував, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Кучинського Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1626-9753 від 19.11.2025 р. у загальному розмірі 61 800 грн. 00 коп., з яких: 30 000 грн. 00 коп. основного боргу, 27 300 грн. 00 коп. заборгованості за нарахованими процентами, 4500 грн. 00 коп. заборгованості із сплати комісії та 2 142 грн. 43 коп. судового збору.

3. В решті вимог відмовити у задоволенні.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.