Решение № 138753397, 05.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Справа № 915/135/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши заяву (вх.№11171/26 від 31.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" про ухвалення додаткового рішення, у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133

електронна пошта: info@collect-center.com.ua

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни, АДРЕСА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

про: стягнення 147 020,82 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №14128812 (вх.№1776/26 від 09.02.2026) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни заборгованості за Договором №011/0027/74800/1 від 19.07.2018 у розмірі 147 020,82 грн., з яких:

- 83 463,88 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 56 797,27 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- 5 305,35 грн. - інфляційні збитки;

- 1 454,32 грн. -3% річних.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2026 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 83 463,88 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 56 797,27 грн., інфляційні збитки у розмірі 5 305,35 грн., 3% річних у розмірі 1 454,32 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою (вх.№11171/26 від 31.07.2026) в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №915/135/26 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни понесених витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Також, позивач у поданій заяві просить суд долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №0599200002 від 13.01.2026 в підтвердження сплати витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву (вх.№11171/26 від 31.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

За приписами ч.2 ст.16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ч.1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

У відповідності до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 927/237/20).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (правова позиція викладена у: постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №915/436/23, 30.04.2024 у справі №914/1508/23: додаткових постановах Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №910/13177/23, 23.10.2024 у справі №910/6224/23, 21.05.2025 у справі №910/2014/23).

У п.7.50 постанови Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20 викладено висновок, відповідно до якого: вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації; зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу щодо понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивач у позовній заяві зазначив, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано:

- копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 з додатками;

- копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025;

- копію заявки на надання юридичної допомоги №2754 від 01.12.2025;

- копію витягу з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 (далі - Договір), у відповідності до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору).

В розділі 2 Договору сторони передбачили обов`язки адвокатського об`єднання.

Згідно п.4.1 Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору (форма заявки визначена у Додатку №1 до Договору).

У відповідності до п.4.2 Договору, клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням відповідного рахунку на оплату .

Відповідно до п.4.3 Договору, факт надання послуг за Договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена Додатком №2 до Договору), який готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

Згідно п.4.4 Договору, клієнт протягом 5 робочих днів з дня отримання акту про надання юридичної допомоги повинен підписати та направити адвокатському об`єднанню його примірник або надати адвокатському об`єднанню письмову мотивовану відмову від підписання такого акту. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

Відповідно до п.4.5 Договору, сума визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню на підлягає.

У відповідності до п.4.7 Договору, підписанням акту про надання юридичної допомоги, сторони підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг в цілому один до одного не мають.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

01 грудня 2025 року між клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано заявку на надання юридичної допомоги №2754, згідно якої сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ФОП Волкова Галина Леонідівна, договір №011/0027/74800/1: - надання усної консультації з вивченням документів, у кількості 2 год., вартістю за одиницю - 2000,00 грн., загальна вартість - 4000,00 грн.; - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, у кількості 6 год., вартістю за одиницю - 3000,00 грн., загальна вартість - 18 000,00 грн.; - письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) вартістю 3000,00 грн.

Згідно Витягу з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, сторони погодили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту у відповідності до заявок про надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості: ФОП Волкова Галина Леонідівна, договір №011/0027/74800/1: - заявка №2754, - надання усної консультації з вивченням документів, у кількості 2 год., вартістю за одиницю - 2000,00 грн., загальна вартість - 4000,00 грн.; - заявка №2754, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, у кількості 6 год., вартістю за одиницю - 3000,00 грн., загальна вартість - 18 000,00 грн.; - заявка №2754, письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) вартістю 3000,00 грн.

Відповідач у наданих до суду письмових поясненнях (вх.№7487/26 від 20.05.2026) просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до мінімально розумного та пропорційного розміру, який не повинен перевищувати 1000,00 грн., з урахуванням типовості спору, шаблонності позовної заяви, відсутності складності справи, розгляду справи у спрощеному провадженні та відсутності фактичної участі представника позивача у судових засіданнях. Вказує на неспівмірність, необґрунтованість та надмірність витрат на правничу допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 (заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 року у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 року у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 року у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).

Як вбачається з витягу з акту №17 від 31.12.2025, окремими послугами у нього вказані дії адвоката, що фактично є складовою певної послуги, а не самостійною послугою. Так, надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4000,00 грн., та письмова послуга (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) вартістю 3000,00 грн., фактично входять до послуги складання та подання позову, оскільки для надання такої послуги необхідно виконати весь обсяг вказаних дій, як-от: провести консультацію з клієнтом, ознайомитись з документами, проаналізувати практику, виробити певну позицію, вивчити законодавство, скласти позовну заяву з додатками та розрахунком, направити таку заяву по суті іншому учаснику та подати її до суду, а тому тягар відповідних витрат, в розмірі 7 000,00 грн. (4 000,00 грн. + 3 000,00 грн.) фактично дублюється та не може бути покладений на відповідача.

Крім того, суд зазначає, що дану справу не можна вважати складною та такою, вирішення якої значно впливає на репутацію сторін; дана справа не є справою, що викликала публічний інтерес, не містить виключної правової проблеми. Зазначена справа не потребувала дослідження великої кількості документів, оскільки стосувалась виконання зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів, права вимоги виконання яких набув позивач. Представник позивача у даній справі не здійснював додатковий збір доказів, а аналізував лише документи, які перебували у розпорядженні позивача.

Ураховуючи наведене, приймаючи до уваги заяву відповідача про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об`єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, господарський суд дійшов висновку, про зменшення витрат на правничу допомогу до 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК.

Суддя Н.О. Семенчук