Решение № 138753089, 05.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2026Справа № 910/6014/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА

про стягнення 93197,83 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" про стягнення 93197,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №21858Га4кгв від 18.03.2024 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст.993 Цивільного кодексу України, ст.108 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА", позивач просить стягнути з останнього недоплачені витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у розмірі 93197,83 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/6014/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

29.05.2026 до суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.05.2026 направлена судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 26.05.2026 о 17:58год, а отже вважається врученою відповідачу 27.05.2026.

Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок ДТП, яка відбулася 07.06.2024 було пошкоджено транспортний засіб "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту Все включено" №21858Га4кгв від 18.03.2024.

На підставі рахунку № 2178575 від 01.07.2024, позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування та склав страховий акт № ARX 4181226 від 10.07.2024 на суму 194533,04 грн.

На виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 194533,04 грн.

Відповідач частково сплатив суму визначену до відшкодування позивачем у розмірі 66802,17 грн.

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача страхове відшкодування у сумі 93197,83 грн (160000 - 66802,17).

Позиція відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалами справи, 07.06.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 757/27649/24 ДТП відбулася з вини водія транспортного засобу "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .

Автомобіль "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту Все включено" №21858Га4кгв від 18.03.2024.

Відповідно до рахунку №2178575 від 01.07.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 становить 194533,04 грн.

На підставі рахунку №2178575 від 01.07.2024 позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування та склав страховий акт № ARX 4181226 від 10.07.2024, згідно із якими розмір страхового відшкодування становить 194533,04 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 194533,04 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1071723 від 16.07.2024.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/216843053.

Відповідно до полісу №ЕР/216843053, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 160000,00 грн, франшиза - 0 грн.

Згідно із доданої до позову платіжної інструкції №127859 від 10.10.2024 відповідач сплатив на користь позивача частину страхового відшкодування у розмірі 66802,17 грн.

За таких обставин, посилаючись на норми ст.993 Цивільного кодексу України та ст.108 Закону України "Про страхування", позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 93197,83 грн (160000 - 66802,17).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.

Матеріалами справи, зокрема, постановою Печерського районного суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 757/27649/24 підтверджено вину водія транспортного засобу Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.06.2024.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут та надалі чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/216843053 (термін дії з 15.09.2023 по 14.09.2024).

Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Згідно із ст. 102 Закону України "Про страхування", здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.2 ст.108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Відповідно до рахунку №2178575 від 01.07.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 становить 194533,04 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 194533,04 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1071723 від 16.07.2024.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.108 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що застрахований позивачем транспортний засіб "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 , 2022 року випуску, отже, на час ДТП його строк експлуатації не перевищував 7 років, тому коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю, відповідно до п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Відповідачем не надано доказів та не наведено обставин на підтвердження наявності винятків, встановлених п.7.39 Методики .

Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/216843053 передбачено, що франшиза становить 0 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 160000,00 грн.

Перевіривши розрахунок страхового відшкодування, судом встановлено, що розрахунок страхового відшкодування є обґрунтованим та здійснений з дотриманням приписів Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як встановлено судом вище, відповідач сплатив на користь позивача частину страхового відшкодування у розмірі 66802,17

Отже, залишок невиплаченого страхового відшкодування становить 93197,83 грн

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 93197,83 грн

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна про стягнення 93197,83 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, ідентифікаційний код 20474912) 93197,83 грн страхового відшкодування та 2662,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.08.2026.

Суддя С.О. Турчин