Постановление суда № 138752887, 04.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1171/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.08.2026 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до боржника від 10.07.2026 (вх.№6475/26 від 10.07.2026) у справі

про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

за участю:

представника боржника: Редьки Михайла Григоровича (в режимі відеоконференції);

представника ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП": Калачика Володимира Вікторовича (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2025, суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів щодо боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи; призначив керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича; постановив оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визначив дату проведення попереднього судового засідання - 15.01.2026.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-сайті 18.11.2025.

За результатами попереднього засідання, яке відбулося 02.02.2026, суд визнав грошові вимоги АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 в розмірі 62 359 грн 27 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу вимог кредиторів та витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 4 844 грн 80 коп., які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів та призначив засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 23.03.2026.

Відповідно до ухвали Господарського суду від 09.03.2026, суд визнав грошові вимоги ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 43 776 грн 00 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу, витрати ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 5 324 грн 80 коп. відніс до відшкодування до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2026, суд затвердив план реструктуризації боргів боржника у справі №909/1171/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 12.03.2026, погоджений боржником 12.03.2026 та схвалений зборами кредиторів ОСОБА_1 20.03.2026.

10.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду від ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" надійшла заява від 10.07.2026 (вх.№6475/26) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 26 724 грн 80 коп. з яких: 15400 грн 00 коп. - заборгованість за договором позики №259705 від 06.12.2023; 5324 грн 80 коп. - судовий збір та 6000 грн 00 коп. - витрати на правничу допомогу та включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2026, суд призначив розгляд заяви ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до боржника в судовому засіданні на 04.08.2026 та зобов`язав боржника в десятиденний строк з дня отримання ухвали повідомити господарський суд про результати розгляду грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП".

Через систему "Електронний суд" від представника боржника надійшли:

- заява від 30.07.2026 (вх.№14323/26 від 30.07.2026) про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника;

- заява від 03.08.2026 (вх.№14403/26 від 03.08.2026) про проведення судового засідання без участі боржника та його представника.

В судовому засіданні 04.08.2026 представник ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" заяву з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 підтримав.

Представник боржника в судовому засіданні зазначив, що боржником визнаються грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" частково в розмірі 5 500 грн 00 коп. тіла кредиту. Заперечуючи проти решти заявлених вимог, представник боржника вказав, що кредитним договором передбачено денну процентну ставку у розмірі 2,20%, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений Законом України "Про споживче кредитування", що становить 1 %. Також представник боржника заперечив проти визнання витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп., посилаючись на те, що кредитором не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт понесення таких витрат, їх розмір, а також необхідність їх здійснення.

Як визначено в ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Частиною 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Судом встановлено, що заява ТОВ "Юніт Капітал" надійшла до суду з пропуском строку, визначеного статтею 45 КУзПБ після затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає окремої спеціальної процедури чи регулювання випадків пред`явлення кредиторами конкурсних чи поточних вимог після затвердження судом плану реструктуризації боржника.

Пропуск строку пред`явлення грошових вимог, за змістом КУзПБ, не є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог. У такому разі застосовуються наслідки пропуску зазначеного строку кредитором, що вказані в частині 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до боржника, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

06.12.2023 між ТОВ "ФК" ПРОСТО КРЕДИТ" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики №259705 від 06.12.2023. Договір з боку позичальника підписано Електронним підписом унікальним ідентифікатором Q10, а з боку кредитодавця директором ТОВ "ФК" ПРОСТО КРЕДИТ".

Відповідно до п. 1.1 договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.1.1 договору, сума кредиту 5500 грн 00 коп.

За змістом п. 1.1.2 договору, дата видачі кредиту 06.12.2023, строк платежу (дата повернення кредиту) 04.03.2024 включно, термін користування кредитом 90 календарних днів.

В п.1.1.3. договору визначено, що плата за користування кредитом у вигляді процентів (далі - процентна ставка) є фіксованою та складає 2.20% в день (дві цілих, дві десятих відсотка); річна відсоткова ставка за кредитом складає 803% (вісімсот три цілих, нуль десятих відсотка). Знижка, що надається на період з 06.12.2023 до 04.01.2024 включно становить 0.6%. Таким чином процентна ставка за користуванням кредитом з врахуванням знижки становить 1.60%. Проценти за цим договором нараховуються на залишок суми кредиту згідно Графіка платежів, за кожний день користування кредитом, включаючи дати отримання та повернення.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки за кредитом, зазначеної в пп.1.1.3. п.1.1. даного договору складає 15400 грн 00 коп. (п.1.1.4 договору).

Згідно з п. 1.2 договору, сплата процентів за користування кредитом та суми кредиту здійснюється відповідно до Графіку платежів, що визначається у Додатку 1 до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Відповідно до Графіку платежів, розмір процентів за користування кредитом за період з 06.12.2023 по 04.01.2024 (30 днів) 2640 грн 00 коп., а за період з 05.01.2024 по 04.03.2024 (90 днів) - 7260 грн 00 коп.

ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" свої зобов`язання за договором виконало та надало боржнику грошові кошти у розмірі 5 500 грн 00 коп., що підтверджується наданою ТОВ "ФК" "ЄДИНИЙ ПРОСТІР" довідкою Вих.№ КД-000004732 від 20.03.2026.

Відповідно до проведеного ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" розрахунку заборгованості за договором позики №259705 від 06.12.2023, загальна сума заборгованості за цим договором становить 15 400 грн 00 коп., з яких: 5 500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 9900 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 06.12.2023 по 04.03.2024.

19.03.2026 між ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" (клієнт) та ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (фактор) укладено договір факторингу №19032026 (договір факторингу), відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі Права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за отримання права вимоги до боржників, вказаних у відповідному Реєстрі, у спосіб та у порядку, передбаченими цим договором.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав вимоги щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора Прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 19.03.2026 до договору факторингу №19032026 від 19.03.2026, ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" відступило ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №259705 від 06.12.2023 в загальній сумі 15 400 грн 00 коп., з яких: 5500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 9 900 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Пунктом 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:

- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п`ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";

- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".

Враховуючи, після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", за період з 25.03.2024 по 22.04.2024 денна процентна ставка за користування кредитом не повинна перевищувати 2,5%; з 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5%, а з 21.08.2024 - 1%.

За встановлених судом обставин справи, між ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір позики №259705 від 06.12.2023, на виконання умов якого товариство шляхом перерахування на кредитну карту надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 500 грн 00 коп., які боржник не повернув.

Як вбачається із змісту цього договору, в пункті 1.1.3. договору сторони визначили фіксовану процентну ставку 2.20% в день та знижену процентну ставку за період з 06.12.2023 до 04.01.2024 - 1,60%.

ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" здійснило розрахунок заборгованості за договором позики №259705 від 06.12.2023, відповідно до якого загальна сума заборгованості за цим договором становить 15 400 грн 00 коп., з яких: 5 500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 9900 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 06.12.2023 по 04.03.2024.

За перерахунком суду, розрахунок заборгованості ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" є обґрунтованим та арифметично правильним.

При цьому суд зазначає, що нараховані відсотки за період з 06.12.2023 по 04.01.2024 за процентною ставкою 1,60% в день та за період з 05.01.2024 до 04.03.2024 за процентною ставкою 2,20% в день відповідають встановленому договором Графіку платежів. Крім того, зазначене нарахування здійснено за період, який не охоплюється дією пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", яким передбачено поетапне зменшення максимального розміру денної процентної ставки. Відтак, до спірних правовідносин не підлягали застосуванню встановлені цим пунктом обмеження щодо максимальної денної процентної ставки, а тому доводи представника боржника про те, що передбачена кредитним договором процентна ставка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений Законом України "Про споживче кредитування", є безпідставними.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Судом встановлено, що на підставі договору факторингу №19032026 від 19.03.2026, ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" відступило ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №259705 від 06.12.2023 в загальній сумі 15 400 грн 00 коп., з яких: 5500 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 9 900 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Судом встановлено, що строк виконання грошових зобов`язань за договором позики №259705 від 06.12.2023 настав до відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, належить визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 15 400 грн 00 коп.

За подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" сплатило судовий збір у розмірі 5 324 грн 80 коп. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

Вказані витрати кредитора по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Приписи ч. 2 ст. 133 КУзПБ передбачають, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 року у справі № 910/14892/22, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.

Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Системний аналіз статті 123 ГПК України, статті 64 (статті 133) КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.

Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі, а відносяться згідно із ч.2 ст. 133 КУзПБ до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано договір про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025 та акт про надання правничої (правової) допомоги від 08.07.2026 до договору №8/2025 від 18.11.2025.

Як вбачається з договору про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025, укладеного між ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (клієнт) та Адвокатським бюро "КАЛАЧИК ТА ПАРТНЕРИ" (адвокат), адвокат взяв на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов`язався сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідно акту, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: а) складає необхідні документи, заяви про грошові вимоги кредитора, позовних заяв в тому числі процесуального характеру, предметом яких є врегулювання правовідносин між Клієнтом та особою, яка буде виступати учасником таких правовідносин; б) надає консультації та роз`яснення з правових питань; в) представляє інтереси клієнта в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в судах загальної юрисдикції в адміністративних, цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення протягом строку дії цього договору з усіма наданими правами позивача, відповідача, кредитора, представника боржника, третьої особи, потерпілого, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у тому числі з правом відмови від позову, зміни позову, правом визнання позову, правом примирення від імені клієнта та правом підпису та подання всіх необхідних документів від імені клієнта, а також з правом отримання в судах копій процесуальних документів; представляє інтереси Клієнта у виконавчому провадженні з усіма наданими правами як учаснику такого провадження. г) представляє (захищає) Клієнта в органах внутрішніх справ, Служби безпеки України, органах прокуратури, податкової міліції в кримінальних провадженнях на всіх стадіях, включаючи судовий розгляд на всіх інстанціях. д) брати участь від імені Клієнта у зборах кредиторів з правом голосу та підпису процесуальних документів, у тому числі але не виключно плану реструктуризації боргів боржника.

Згідно з п. 4.1 договору, за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розрахований у відповідному акті наданих послуг.

08.07.2026 сторони підписали акт про надання правничої (правової) допомоги від 08.07.2026 до договору №8/2025 від 18.11.2025, відповідно до якого адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , справа №909/1171/25.

Відповідно до зазначеного в акті переліку наданих послуг, адвокат надав клієнту наступні послуги:

1) аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок - вартість 1000,00 грн;

2) аналіз ЄДРСР / кредитної документації / обставин щодо боржника - вартість 1000,00 грн;

3) визначення складу і розміру грошових вимог кредитора - вартість 1000,00 грн;

4) підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45 47, 122 КУзПБ - вартість 2000,00 грн;

5) підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС - вартість 1000,00 грн.

Загальна вартість послуг: 6000 грн 00 коп.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК Украни).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Як зазначено вище, вартість наданих кредитору адвокатом послуг склала 6000 грн 00 коп.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши вказані в акті від 08.07.2026 надані адвокатом послуги, суд вважає, що такі послуги, як аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок; аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставин щодо боржника; визначення складу і розміру грошових вимог кредитора; підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС повністю поглинаються такою послугою, як підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45 47, 122 КУзПБ, вартість якої становить 2000 грн 00 коп.

З огляду на викладене, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість і пропорційність, враховуючи критерій розумності розміру витрат на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд дійшов висновку про те, що доведеними та обґрунтованими є витрати кредитора на правничу допомогу у сумі 2 000 грн 00 коп.

Витрати кредитора на правничу допомогу в розмірі 2000 грн 00 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на те, що заява ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" надійшла до суду з пропуском строку, визначеного статтею 45 КУзПБ, вищевказаний кредитор у зборах кредиторів боржника може брати участь із правом дорадчого голосу.

Згідно з ч. 7 ст.126 КУзПБ, господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого статтею 124 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 127 КУзПБ, після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов`язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника.

Враховуючи, що повноваження керуючого реструктуризацією припинено судом ухвалою від 23.03.2026 після затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , то відповідно до вимог ст.127 КУзПБ обов`язок з ведення реєстру вимог кредиторів покладено саме на ОСОБА_1 .

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який, залежно від власної волі та обставин справи, може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

У цій справі правомірними очікуваннями кредитора - ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" є задоволення його грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку. ОСОБА_1 , у свою чергу, як добросовісний боржник, очікує на закриття провадження у справі про його неплатоспроможність після виконання плану реструктуризації боргів із застосуванням судом наслідків, визначених ч. 4 ст. 129 та ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, задля досягнення мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі №909/1171/25, ОСОБА_1 необхідно внести зміни до плану реструктуризації боргів, затвердженого ухвалою суду від 23.03.2026, з урахуванням визнаних господарським судом ухвалою від 04.08.2026 грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП", схвалити зміни до плану реструктуризації на зборах кредиторів та надати їх суду на затвердження.

У питанні застосування абзацу другого частини сьомої статті 126 КУзПБ у сукупності з положеннями статей 123, 124 названого Кодексу суд зазначає наступне.

У разі визнання грошових вимог кредитора до боржника після затвердження судом плану реструктуризації боргів, кредитор або боржник має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про внесення змін до затвердженого судом плану реструктуризації боргів.

Зверненню з вищевказаним клопотанням має передувати вирішення питання про внесення змін до затвердженого судом плану реструктуризації боргів зборами кредиторів та отримання згоди боржника.

У разі прийняття зборами кредиторів рішення про відмову у схваленні відповідних змін до плану реструктуризації боргів та/або непогодження боржником внесення змін у план реструктуризації боргів, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас, за відсутності вищезгаданого клопотання зборів кредиторів, залежно від конкретних обставин справи та через призму судового контролю за перебігом процедури реструктуризації боргів боржника, суд вправі самостійно прийняти рішення, яким визначити подальший рух справи про неплатоспроможність, а саме: про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (якщо тільки суд не встановить підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зокрема, у зв`язку з його недобросовісністю).

Наведений підхід забезпечує дотримання балансу інтересів як кредиторів, що мають правомірні очікування задоволення своїх грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку, так і боржника, який очікує на закриття провадження у справі про неплатоспроможність із застосуванням наслідків, передбачених частиною четвертою статті 129 та частиною першою статті 134 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2026 у cправі № 918/174/25.

Керуючись ст.cт. 2, 45, 122, 127, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" від 10.07.2026 (вх.№6475/26 від 10.07.2026) з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 15 400 (п`ятнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн (дві тисячі) 00 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

У визнанні 4000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Зобов`язати боржника - ОСОБА_1 внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів.

Зобов`язати ОСОБА_1 у строк до 01.09.2026 (включно) надати суду погоджені ним та зборами кредиторів зміни до плану реструктуризації боргів боржника, з урахуванням визнаних цією ухвалою грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП".

Призначити засідання, на якому будуть розглянуті зміни до плану реструктуризації боргів боржника, затвердженого ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2026, на 03.09.2026 об 11 год 45 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32, зал судових засідань №4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 04.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 05.08.2026.

Суддя О.В. Рочняк