Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.07.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/599/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості
76002, вул. Деповська, буд. 89-а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область
до відповідача: фізичної особи Олександрук Христини Володимирівни
АДРЕСА_1
про стягнення коштів мікрогранту в сумі 150 000 грн 00 коп.
за участю:
представника позивача: Гандзюк Олени Орестівни;
відповідача: Олександрук Христини Володимирівни
ВСТАНОВИВ: Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи Олександрук Христини Володимирівни про стягнення коштів мікрогранту в сумі 150 000 грн 00 коп.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначив справу до судового розгляду по суті на 16.06.2026; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.05.2026 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронного кабінету позивача 18.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 18.05.2026.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідачу копія ухвали від 18.05.2026 направлена за адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак ця ухвала повернулася до суду, згідно трекінгу відправлень - "за закінченням терміну зберігання".
Також про дату та час розгляду справи по суті відповідачку повідомлено телефонограмою.
В судовому засіданні 16.06.2026 відповідачка заявила клопотання про відкладення розгляду справи для можливості добровільного врегулювання спору, яке суд задовольнив та відклав розгляд справи по суті на 28.07.2026, про що представницю позивача та відповідачку повідомлено в судовому засіданні.
27.07.2026 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідачки надійшла заява від 21.07.2026 (вх.№6950/26) про визнання позову та розстрочення виконання судового рішення.
ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 та договору мікрогранту, відповідачка, отримавши мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу, не виконала обов`язкової умови договору, а саме не працевлаштувала жодну фізичну особу та припинила підприємницьку за власним рішенням, що є підставою для повернення отриманих бюджетних коштів у повному обсязі.
Позиція відповідача. Відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі та зазначила, що не виконання умов надання мікрогранту і подальше припинення підприємницької діяльності не мало умисного характеру, а було викликано виключним збігом особистих та сімейних обставин.
З метою забезпечення реального виконання судового рішення, враховуючи скрутний матеріальний стан, просила суд розстрочити виконання рішення суду до 01.07.2027 шляхом сплати щомісячних платежів по 12 500 грн 00 коп. При цьому зазначила, що вже сплатила частину коштів на відшкодування суми стягнення за позовом, а саме - 12500 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією №11 від 21.07.2026.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
20.06.2025 через Єдиний державний вебпортал електронних послуг "Дія" фізична особа-підприємець Олександрук Христина Володимирівна подала заяву № REC842 на отримання гранту на власну справу та проєкт бізнес-плану.
За результатами перевірки відомостей, зазначених у заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди, Державним центром зайнятості видано наказ від 11.07.2025 №135, відповідно до якого ФОП Олександрук Х.В. погоджено надання мікрогранту в розмірі 150 000 грн (додаток 1 до наказу, порядковий номер у списку отримувачів 98).
22.07.2025 ФОП Олександрук Х.В. підписано заяву приєднання до Договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті ДЦЗ в мережі інтернет, вільний доступ до якого здійснюється за адресою (доменним ім`ям) www.dcz.gov.ua.
Відповідно до цієї заяви приєднання:
- укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту у розмірі 150 000 грн 00 коп.;
- надання отримувачу мікрогранту у зазначеному розмірі здійснюється відповідно до наданих отримувачем заяви на отримання мікрогранту та бізнес-плану на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту на підставі рішення Міністерства економіки України про надання Гранту №12 від 11.07.2025;
- обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у кількості 1 (одне) робоче місце та працевлаштування на них осіб на строк не менше як на 24 місяці;
- мікрогрант перераховується на рахунок отримувача UA 273365030000026038500075355.
Як вбачається із виписки з банківського рахунку, відповідачу перераховано кошти мікрогранту в сумі 150 000 грн 00 коп.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.11.2025 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Олександрук Христини Володимирівни на підставі власного рішення.
Відповідно до акту спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов договору мікрогранту №132 від 15.01.2026, консультантами роботодавця відділу надання послуг роботодавцям Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості Матейко Емілією Василівною та Фолизюк Мар`яною Ігорівною в присутності Олександрук Христини Володимирівни проведено перевірку дотримання умов договору мікрогранту та встановлено, що Олександрук Х.В. фактично використано кошти мікрогранту у розмірі 150 000 грн 00 коп., а саме: стелажі 7 шт.+ 2 прилавки - 56 000 грн; холодильна вітрина - 25 000 грн 00 коп.; вітрина кондитерських виробів - 3 000 грн 00 коп.; кавовий апарат - 28 500 грн 00 коп.; оренда приміщення за 5 місяців - 37 500 грн 00 коп. Також комісією встановлено, що Олександрук Х.В. припинено підприємницьку діяльність 17.11.2025. Із заявою про скасування рішення про видачу мікрогранту в ІФЦЗ не зверталася. Сума мікрогранту в розмірі 150 000 грн підлягає поверненню в повному розмірі.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №0900-0604-5/4488 від 29.01.2026, за даними інформаційної підсистеми Пенсійного фонду України, відсутня інформація про сплату єдиного соціального внеску ФОП Олександрук Х.В. за період з 04.08.2025 по 17.11.2025.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області на відповідний запит Івано-Франківського обласного центру зайнятості листом №1822/5/09-19-24-10-05 від 10.02.2026 повідомило про те, що ФОП Олександрук Х.В. за період з 04.08.2025 по 17.11.2025 не використовувала працю фізичних осіб на умовах трудового договору або інших умовах, передбачених законодавством та відповідно не сплачувала податки та збори із заробітної плати найманих працівників.
02.03.2026 Івано-Франківським обласним центром зайнятості видано наказ №300 "Про повернення коштів мікрогранту отримувачем - фізичною особою-підприємцем Олександрук Христиною Володимирівною (РНОКПП НОМЕР_1 )".
У зв`язку з виявленим порушенням 03.03.2026 позивач направив на адресу відповідачки претензійну вимогу № 622-11/28-26 про повернення коштів мікрогранту в сумі 150 000 грн 00 коп. протягом одного місяця з дати отримання вимоги.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення вищевказану претензійну вимогу вручено Олександрук Х.В. особисто 12.03.2026.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022 затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - Порядок).
В п. 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант).
Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.
Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти:
Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд);
державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки Фонд підтримки малого та середнього бізнесу, відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, міжнародних та благодійних організацій за їх згодою на договірній основі. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, а також з підприємствами, установами, організаціями, міжнародними та благодійними організаціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.
Згідно з п. 2 Порядку, головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Відповідно до п. 4 Порядку розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, зокрема, 200 000 грн у разі зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком.
За змістом п. 6 Порядку, надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "СЕНС БАНК" (далі - уповноважені банки) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1). Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважені банки відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 2).
Рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію (п. 17 Порядку).
Згідно з абзацами 1, 2 п. 20 Порядку, для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів. Умови укладеного договору мікрогранту є незмінними в частині виконання обов`язкових вимог, які діяли на момент укладення договору, крім випадків, визначених цим Порядком.
Відповідно до абз. 3 п. 20 Порядку обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного п. 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Як встановлено судом, на виконання умов Порядку 22.07.2025 ФОП Олександрук Х.В. підписала заяву приєднання до Договору про надання мікрогранту, обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у кількості 1 (одне) робоче місце та працевлаштування на них осіб на строк не менше як на 24 місяці.
Кошти мікрогранту в сумі 150 000 грн 00 коп. були перезараховані на розрахунковий рахунок відповідачки 04.08.2025.
Відповідно до абз. 1 п. 21 Порядку, Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Івано-Франківською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості встановлено, що відповідачкою фактично використано кошти у розмірі 150 000 грн 00 коп., що підтверджується актом спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов договору мікрогранту від 15.01.2026 № 132 та випискою по рахунку наданою АТ "Ощадбанк", а саме: на кавомашину - 28 500 грн 00 коп.; на стелажі, прилавки, холодильна вітрина, вітрина для кондитерських виробів - 84 000 грн 00 коп.; на оренду приміщення - 37 500 грн 00 коп.
Також Івано-Франківським обласним центром зайнятості встановлено, після отримання коштів відповідачка не працевлаштувала жодну особу та 17.11.2025 на підставі власного рішення припинила підприємницьку діяльність.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 та постанові Верховного Суду від 27.07.2020 у справі № 909/454/19.
Таким чином, з огляду на те, що мікрогрант був наданий Олександрук Христині Володимирівні як фізичній особі-підприємцю, то в силу положень ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", з припиненням підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця її обов`язок щодо виконання нею як фізичною особою підприємцем зобов`язань не припинився.
02.03.2026 Івано-Франківським обласним центром зайнятості видано наказ №300 "Про повернення коштів мікрогранту отримувачем - фізичною особою-підприємцем Олександрук Христиною Володимирівною (РНОКПП НОМЕР_1 )" та 03.03.2026 на адресу відповідачки направлено претензійну вимогу №622-11/28-26 про повернення коштів мікрогранту в сумі 150 000 грн 00 коп. протягом одного місяця з дати отримання вимоги.
Судом встановлено, що відповідно до квитанції до платіжної інструкції №11 від 21.07.2026 після звернення позивача з позовом до суду відповідачка перерахувала на рахунок позивача 12 500 грн 00 коп., як повернення суми гранту.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 12 500 грн 00 коп. коштів мікрогранту, які сплачені відповідачем після подання позову, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України належить закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.
За змістом ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідачка доводів позивача не спростувала, доказів повернення коштів мікрогранту в повному обсязі суду не надала, заборгованість визнала.
Враховуючи вищевикладене, позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості про стягнення коштів мікрогранту в сумі 137 500 грн 00 коп. підлягає до задоволення.
Судові витрати у відповідності до ст.129 ГПК України суд покладає на відповідача.
Щодо заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення мотивована наявністю виняткових обставин, зокрема припиненням нею підприємницької діяльності; офіційним працевлаштуванням і відсутністю інших джерел доходу, крім заробітної плати у ТОВ "Мережа-Сервіс_Львів"; складним матеріальним становищем, а також необхідністю самостійно утримувати малолітню дитину. На її думку, одноразова сплата заборгованості призведе до істотного погіршення її матеріального становища та не дозволить забезпечити базові потреби дитини. Також відповідачка зазначила, що вона вже сплатила частину коштів в сумі 12 500 грн та зобов`язалася в подальшому вчасно сплачувати всі платежі.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч.5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду, суд виходив як з обставин, що свідчать про відсутність можливості у відповідачки погасити усю суму заборгованості одним платежем так і відсутності мети уникнення сплати заборгованості перед позивачем.
Розстрочення виконання судового рішення у цій справі рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду в цій справі на 11 місяців, включно до 28.06.2027, стягуючи щомісячно до 28 числа кожного місяця по 12 500 грн 00 коп.
Керуючись статтями 4, 20, 13, 73, 74, 76-78, 129, 231, 232-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
позов задовольнити частково.
Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 12 500 грн 00 коп. коштів мікрогранту закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти мікрогранту в сумі 137 500 (сто тридцять сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач АТ "Ощадбанк", код отримувача: 00032129, рахунок отримувача: UA 683004650000029093142000001, призначення платежу: повернення суми гранту Олександрук Христиною Володимирівною, РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості (76002, вул. Деповська, 89-а, м. Івано-Франківськ, 76002; код ЄДРПОУ 03491062) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2026 у справі №909/599/26 на одинадцять місяців - до 28.06.2027, стягуючи щомісячно до 28 числа кожного місяця по 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.08.2026.
Суддя О.В. Рочняк
Судебное решение № 138752879, Господарський суд Івано-Франківської області было принято 28.07.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 909/599/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: