Решение № 138750835, 28.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/887/24

н/п 2/953/71/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Демченко С. В.,

за участю:

представника позивача адвоката Невідомого О.М.,

секретар судового засідання Тюльпа Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

01 лютого 2024 року представник ТДВ «Страхова компанія «Віді - страхування» Невідомий О.М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача шкоду в порядку суброгації у розмірі 183 525, 70 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн, а також покласти на відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20 листопада 2022 року між ТДВ «Страхова компанія «Віді - страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, державний номерний знак НОМЕР_1 . 03 червня 2023 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі заяви потерпілого ОСОБА_2 складений страховий акт № 16035 та визначений розмір страхового відшкодування у розмірі 343 525,70 грн, які були відшкодовані потерпілому у повному обсязі. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» 28 листопада 2023 року сплатило ТДВ «Страхова компанія «Віді - страхування» виплату страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн. Різниця між сумою страхового відшкодування, яке здійснив позивач, і сумою страхового відшкодування, яке здійснило ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп», становить 183 525,70 грн. Посилаючись на положення ст. ст. 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, представник позивача просив стягнути з відповідача шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 183 525,70 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

21 березня 2024 року від представника відповідача - адвоката Мазюка С. О. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача посилався на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заявлених до стягнення збитків у сумі 183 525,70 грн. Сторона відповідача не погоджується із визначеним позивачем розміром шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу Toyota Land Cruiser, оскільки оцінку розміру завданих збитків було проведено 07 червня 2023 року, тобто через декілька днів після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03 червня 2023 року. Зазначена обставина не дає можливості достовірно встановити, у яких умовах зберігався транспортний засіб та чи не зазнав він додаткових пошкоджень у період між дорожньо-транспортною пригодою та проведенням його огляду й оцінки. У позовній заяві не наведено відомостей щодо місця та умов зберігання транспортного засобу до проведення його оцінки, не зазначено, чи експлуатувався він після дорожньо-транспортної пригоди, що могло призвести до виникнення додаткових пошкоджень або погіршення його технічного стану. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження проведення ОСОБА_2 технічного обслуговування транспортного засобу до моменту дорожньо-транспортної пригоди. Відсутність таких відомостей є обставиною, яка може мати істотне значення для визначення фактичного технічного стану транспортного засобу до настання страхового випадку та впливати на встановлення реального обсягу необхідних відновлювальних ремонтних робіт. Посилався на те, що відповідно до положень Закону України «Про судову експертизу» експертизи проводяться атестованими фахівцями, включеними до Державного реєстру атестованих судових експертів. Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, отриманий ОСОБА_3 від Фонду державного майна України, сам по собі не надає їй права на проведення оцінки збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу. Представник відповідача висловив сумніви щодо належності та достовірності висновків, складених ОСОБА_3 , посилаючись на нещодавнє отримання нею відповідного сертифіката та відсутність відомостей про неї у Державному реєстрі атестованих судових експертів. Відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України не наділений повноваженнями щодо визначення вартості транспортних засобів та розміру збитків, завданих унаслідок дорожньо-транспортних пригод, а відтак не має відповідної компетенції у зазначеній сфері. З огляду на викладене визначений позивачем розмір збитків є необґрунтовано завищеним, а оцінка вартості відновлювального ремонту виконана особою, яка не мала належної кваліфікації та правових підстав для проведення відповідного дослідження, у зв`язку з чим її висновки не можуть вважатися належним і достовірним доказом у справі.

28 березня 2024 року до суду від представника позивача адвоката Невідомого О.М. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що представник відповідача у своєму відзиві залишив поза увагою ту обставину, що звіт про оцінку транспортного засобу або експертиза є лише попереднім документом, який визначає орієнтовний, а не остаточний розмір витрат, необхідних для відновлення транспортного засобу, оскільки оцінювач (експерт) безпосередньо не здійснює його відновлювальний ремонт. При визначенні розміру шкоди підлягають урахуванню фактичні витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу, підтверджені належними доказами, зокрема документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, що підтверджують фактичний розмір понесених витрат. Зазначив, що усунення пошкоджень, завданих застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, здійснювалося на спеціалізованій станції технічного обслуговування ТОВ «АРТСІТІ», яке є офіційним дилером автомобілів марки «Toyota» в Україні. Розмір страхового відшкодування було визначено саме на підставі документів, складених зазначеною спеціалізованою станцією технічного обслуговування, що підтверджують вартість виконаного відновлювального ремонту транспортного засобу. Розмір фактично завданих збитків відповідає вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, що підтверджується наданими до позовної заяви рахунком на оплату та актом виконаних робіт. Відповідно до заяви страхувальника страхове відшкодування було перераховано безпосередньо на рахунок ремонтного підприємства, яке здійснювало відновлювальний ремонт транспортного засобу. Зазначена обставина підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів позовної заяви. Зазначив, що огляд застрахованого транспортного засобу проводився в умовах спеціалізованої станції технічного обслуговування за участю оцінювача, власника застрахованого транспортного засобу, представника СТО та відповідача. Пошкодження, отримані застрахованим транспортним засобом унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також відсутність пошкоджень, які не пов`язані з ДТП, були зафіксовані в акті огляду транспортного засобу. Зазначений акт огляду підписаний усіма учасниками проведення огляду, у тому числі безпосередньо відповідачем, без будь-яких зауважень чи заперечень. Пошкодження, завдані застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також вартість їх усунення були предметом дослідження двох страхових компаній ТДВ «СК «ВІДІ СТРАХУВАННЯ» та ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». За результатами розгляду зазначеними страховими компаніями було встановлено факт настання страхового випадку, реальність завданого збитку внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу та відсутність сумнівів щодо належності документів, якими підтверджується розмір завданої шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Мазюка С.О. про призначення експертизи інженерно-технічного стану транспортного засобу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Мазюка С.О. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Віді - страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року у вказаній справі призначена транспортно-товарознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл.проф. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у зв`язку з чим провадження у справі було зупинено.

12 серпня 2024 на адресу суду надійшло клопотання старшого судового експерта Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл.проф. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Бочарова С. М. про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення транспортно-товарознавчої експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Мазюка С.О. про судовий виклик відповідно до ч. 3 ст. 107 ЦПК України у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2024 року задоволено клопотання старшого судового експерта Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл.проф. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Бочарова С. М. № 5696/5697 від 05 серпня 2024 року про надання додаткових матеріалів та надано у розпорядження експертам Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл.проф. Бокаріуса» Міністерства юстиції України матеріали цивільної справи № 953/887/24 разом з диском з фотознімками для проведення транспортно-товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2024 року, у зв`язку з чим провадження у справі було зупинено.

20 квітня 2026 на адресу суду надійшло повідомлення в.о. директора Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл.проф. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Губанової І. про неможливість надання висновку експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи № 9752 від 15 квітня 2026 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2026 року поновлено провадження у справі.

02 червня 2026 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Мазюка С.О. надійшла заява про залишення позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» без розгляду.

02 червня 2026 року суд протокольною ухвалою постановив повернути представнику відповідача - адвокату Мазюку С.О. заяву про залишення позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» без розгляду.

08 червня 2026 року до суду від представника відповідача адвоката Мазюка С.О. надійшла заява, у якій він зазначив, що відповідно до висновку експерта № 1606 від 20 березня 2024 року, складеного за заявою адвоката Мазюка С.О., у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 03 червня 2023 року, дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_2 не відповідали вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Отже матеріалами справи підтверджується наявність порушень Правил дорожнього руху України з боку обох водіїв, що свідчить про можливість встановлення змішаної форми цивільно-правової вини та наявність взаємопов`язаних збитків, розмір яких має визначатися з урахуванням вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди. При цьому позовні вимоги не містять детального та роздільного розрахунку збитків з урахуванням обставин, на які він посилається.

09 червня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Невідомого О.М. надійшли додаткові пояснення, у яких зазначив, що відповідно до розділу «Короткий зміст обставин дорожньо-транспортної пригоди та вихідні дані» висновку експерта № 1806 експертом зазначено, що вихідні дані, зокрема відстані та швидкості руху транспортних засобів, були взяті із заяви на проведення дослідження. Зазначене свідчить про те, що вихідні дані для проведення експертного дослідження були визначені адвокатом Мазюком С.О., який не був учасником та очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 червня 2023 року ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на статтю 63 Конституції України. Вказана обставина також підтверджується постановою Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 953/4625/23. Зазначив, що напрямок руху транспортного засобу Audi A6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , з урахуванням відстаней, зазначених у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, свідчить про те, що відстань, яку подолав зазначений транспортний засіб з моменту виїзду на смугу руху автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , до місця зіткнення, становила 15,71 м, а не 30 м, як зазначено адвокатом Мазюком С.О. у заяві про проведення дослідження. Зазначене узгоджується з даними картографічних матеріалів, які відображають організацію дорожнього руху на відповідній ділянці дороги та були долучені до матеріалів справи. При цьому письмові пояснення Кегича С.О. були складені після дорожньо-транспортної пригоди та надані безпосередньо до суду, у зв`язку з чим вихідні дані, покладені в основу висновку експерта № 1606, були визначені виключно за інформацією, наданою заявником дослідження адвокатом Мазюком С.О.

Представник позивача адвокат Невідомий О.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що висновок експерта № 1606, наданий стороною відповідача, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у цій справі, з огляду на обставини, викладені у додаткових поясненнях від 09 червня 2026 року.

Представник відповідача адвокат Мазюк С.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток через підсистему «Електронний суд», про причини неявки суд не повідомив.

16 липня 2026 року від адвоката Мазюка С.О. до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 16 липня 2026 року, у якому він зазначив, що перебуватиме у відпустці в період з 28 липня 2026 року по 09 серпня 2026 року, у зв`язку з чим просив призначити наступне судове засідання до 28 липня 2026 року або після 09 серпня 2026 року. Судом було враховано зазначене клопотання та призначено судове засідання на 24 липня 2026 року. Разом із тим, представник відповідача адвокат Мазюк С.О. у судове засідання, призначене на 24 липня 206 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або інших клопотань до суду не подавав.

Крім того, суд бере до уваги, що провадження у справі відкрито 07 лютого 2024 року та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення затягування судового розгляду, а також те, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання не з`явився та не повідомив про причини неявки, суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники судового процесу у підготовче засідання не з`явилися, про місце, день та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 953/4625/23 (провадження № 3/953/1911/23), всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 03 червня 2023 року о 12 годині 10 хвилин у м. Харкові на перехресті Харківського шосе та вул. Академіка Проскури, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Постанова суду набрала законної сили 15 листопада 2023 року.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до долученого до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що транспортний засіб Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 .

З долученого до матеріалів справи страхового полісу CLAU-27522 добровільного страхування наземного транспорту вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який є власником транспортного засобу Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» на період з 24 листопада 2022 року по 23 листопада 2023 року.

Відповідно до умов страхового полісу CLAU-27522 добровільного страхування наземного транспорту, страховими ризиками є у тому числі ДТП.

З долученої до матеріалів справи виписки вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Audi A6, державний номер НОМЕР_2 станом на 03 червня 2023 року була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на підставі поліса серії ЕР № 213468358.

21 червня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03 червня 2023 року у м. Харкові на перехресті Харківського шосе та вул. Академіка Проскури за участю транспортного засобу Audi A6, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Зі змісту акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) вбачається, що 07 та 21 червня 2023 року проведений огляд автомобіля Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час якого встановлено, що автомобіль внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження.

Вказаний акт підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представником СТО «Toyota».

Відповідно до ремонтної калькуляції від 07 червня 2023 року, вартість (розмір) ремонту внаслідок пошкодження транспортного засобу Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 343 229,43 грн.

Як слідує зі змісту страхового акту № 16035 від 26 червня 203 року на підставі наданих документів подія, яка мала місце 03 червня 2023 року, кваліфікована як страховий випадок.

У п.5 страхового акту встановлено, що сума страхового відшкодування становить 343 525,70 грн. Одержувач коштів ТОВ «АРТСІПІ».

Відповідно до Звіту № 07/06/2023Р дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 23 липня 2023 року ФОП ОСОБА_3 , матеріальний збиток, завданий власникові Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ, у результаті його пошкодження при ДТП складає 343 229,43 грн.

Зі змісту рахунку на оплату № 3907 від 16 червня 2023 року, складеного ТОВ «АРТСІПІ» на замовлення ОСОБА_2 , відновлювальний ремонт транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 343 525,70 грн разом з ПДВ.

З долученого до матеріалів справи акту виконаних робіт № СІ-008407 від 13 липня 2023 року вбачається, що офіційний дилер ТОВ «АРТСІПІ» на замовлення ОСОБА_2 виконав роботи з ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та надав відповідні послуги на загальну суму 343 525,70 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 5217 від 26 червня 2023 року ТДВ «Страхова компанія «Віді - страхування» відшкодувало ТОВ «АРТСІПІ» страхове відшкодування на підставі страхового акту № 16035 від 23 червня 2026 року в розмірі 343 525,70 грн.

З долученої до матеріалів справи заяви представника ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» від 05 липня 2023 року вбачається, що ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» звернулося до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій просило здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану забезпеченим транспортним засобом Audi A6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом перерахування коштів на рахунок ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» у розмірі 343 525,70 грн.

Зі змісту платіжної інструкції № 3P104792 від 28 листопада 2023 року вбачається, що ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відшкодувало ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» страхове відшкодування на підставі страхового акту № 230000799924-1 від 28 листопада 2023 року у розмірі 160 000 грн.

01 грудня 2023 року ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про відшкодування шкоди, в якій просило здійснити відшкодування шкоди на користь ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» у розмірі 183 525,70 грн.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під час розгляду цивільної справи за правилами позовного провадження кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Поряд з цим положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлені підстави звільнення від доказування, зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, постанова Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій водія ОСОБА_1 , стосовно якого ця постанова була ухвалена, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин вина ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 та допустив порушення 16.11 Правил дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, та в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, суд вважає встановленими.

Спірні правовідносини у справі виникли між сторонами з приводу відшкодування позивачу як страховику потерпілої в ДТП особи за договором добровільного страхування відповідачем як винуватцем в дорожньо-транспортній пригоді збитків, що є різницею між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням за договором добровільного страхування та отриманим ним відшкодуванням страховою компанією відповідача за договором обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів.

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються однойменним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну, пов`язану з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, здійснюється відповідно до положень вказаного Закону.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 108 Закону України "Про страхування" та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування" є суброгацією.

У цій справі ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування», звертаючись із позовом, зазначає, що як страховик здійснило виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування на користь потерпілої в дорожньо-транспортній пригоді особи. Оскільки винною особою у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача, позивач вважає, що в силу статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» до нього перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування потерпілій особі засновані на суброгації, оскільки до позивача перейшло право вимоги потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно зі звітом № 07/06/2023Р дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 23 липня 2023 року ФОП ОСОБА_3 , матеріальний збиток, завданий власникові Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ, у результаті його пошкодження при ДТП складає 343 229,43 грн.

Суд встановив, що ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акта № 16035 від 26 червня 2023 року, рахунку на оплату № 3907 від 16 червня 2023 року, ремонтної калькуляції здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 343 525,70 грн шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок ТОВ «АРТСІПІ», яке виконало відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 5217 від 26 червня 2023 року.

Отже, виплата страхового відшкодування здійснена безпосередньо на рахунок ремонтного підприємства ТОВ «АРТСІПІ», що є офіційним дилером автомобілів марки Toyota в Україні.

Цивільно-правова відповідальність відповідача , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 213468358.

ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страховик цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу Audi A6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , взяло на себе обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам унаслідок експлуатації зазначеного транспортного засобу, та на виконання цього обов`язку здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн, перерахувавши їх на рахунок ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування».

ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 183 525,70 грн, тобто невідшкодованої суми страховою компанією відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, сторона відповідача посилалася на недоведеність позивачем розміру заявленої до стягнення шкоди, можливість виникнення додаткових пошкоджень транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, відсутність належних даних щодо його технічного стану до настання страхового випадку, а також висловлювала сумніви щодо належності, допустимості та достовірності звіту про оцінку матеріального збитку.

Так, визначення розміру матеріальних збитків, завданих потерпілому внаслідок пошкодження майна, здійснюється з урахуванням оціночних процедур, установлених чинним законодавством, за наслідками яких оцінювачем складається звіт про оцінку майна.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

За змістом положень ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акту оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Посилання сторони відповідача на те, що наявний в матеріалах звіт, складений особою, яка не є атестованим судовим експертом, а також на відсутність у Фонду державного майна України повноважень щодо визначення розміру збитків, завданих унаслідок дорожньо-транспортних пригод, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що проведення оцінки вартості майна та визначення розміру матеріального збитку може здійснюватися суб`єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та мають відповідні кваліфікаційні документи.

При цьому законодавство не встановлює вимоги щодо обов`язкового проведення оцінки розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, виключно судовим експертом, внесеним до Державного реєстру атестованих судових експертів. Сам по собі факт відсутності у особи, яка склала звіт про визначення вартості матеріального збитку, статусу судового експерта не може свідчити про неналежність чи недопустимість такого доказу, якщо така особа має відповідну кваліфікацію та право на здійснення оціночної діяльності.

Суд встановив, що наявний у матеріалах справи Звіт № 07/06/2023Р дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений 23 липня 2023 року ФОП ОСОБА_3 , відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Зазначений звіт складено суб`єктом оціночної діяльності, яка має вищу технічну освіту, стаж експертної роботи з 2004 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4958, видане Фондом Державного майна України 17 березня 2007 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 3833-ПК від 19 серпня 2022 року, занесена до Державного реєстру оцінювачів України 5477 від 28 квітня 2007 року, а тому суд визнає його належним, допустимим і достовірним доказом, що підтверджує розмір матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, доводи сторони відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Окрім того, суд не погоджується з доводами сторони відповідача щодо недоведеності позивачем розміру заявленої до стягнення шкоди, оскільки розмір матеріального збитку у даній справі підтверджується не лише звітом № 07/06/2023Р, а сукупністю належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи.

Так, факт пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обсяг необхідних відновлювальних робіт та їх вартість підтверджуються актом огляду транспортного засобу, ремонтною калькуляцією, рахунком на оплату № 3907 від 16 червня 2023 року, актом виконаних робіт № СІ-008407 від 13 липня 2023 року, а також документами, що підтверджують здійснення позивачем виплати страхового відшкодування у розмірі 343 525,70 грн.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у справі № 922/4013/17, відповідно до якої висновок експерта не є єдиним належним та допустимим доказом на підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Таким чином, наведені стороною відповідача доводи щодо недоведеності розміру шкоди є необґрунтованими, оскільки наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт завдання шкоди, її розмір та понесення позивачем витрат на виплату страхового відшкодування.

Суд також враховує, що за клопотанням сторони відповідача у даній справі було призначено транспортно-товарознавчу експертизу з метою перевірки обґрунтованості заявленого розміру збитків, встановлення фактичного обсягу відновлювальних робіт, виконаних після дорожньо-транспортної пригоди.

Разом із тим, 20 квітня 2026 на адресу суду надійшло повідомлення в.о. директора Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл.проф. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Губанової І. про неможливість надання висновку експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи № 9752 від 15 квітня 2026 року.

Таким чином, судом було вжито всіх необхідних процесуальних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, у тому числі щодо перевірки розміру заявлених позовних вимог шляхом призначення відповідної судової експертизи. Однак отримання висновку експерта виявилося неможливим з причин, що не залежали від суду, у зв`язку з чим оцінка розміру завданої шкоди здійснюється судом на підставі наявних у матеріалах справи належних, допустимих та достовірних доказів у їх сукупності.

Під час судового розгляду сторона відповідача заявила про можливість виникнення додаткових пошкоджень транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди та відсутність належних відомостей щодо його технічного стану до настання страхового випадку, враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталася 03 червня 2023 року, тоді як огляд транспортного засобу було проведено лише 07 червня 2023 року. У зв`язку з цим сторона відповідача вважала, що неможливо достовірно встановити умови зберігання автомобіля у період між ДТП та проведенням огляду, а також виключити можливість виникнення додаткових пошкоджень транспортного засобу.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки сам по собі факт проведення огляду транспортного засобу через декілька днів після дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про можливість виникнення додаткових пошкоджень та не спростовує причинного зв`язку між пошкодженнями, зафіксованими під час огляду, та дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 03 червня 2023 року.

При цьому відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що транспортний засіб у період після ДТП до моменту огляду зазнав додаткових пошкоджень або що його технічний стан був змінений унаслідок неналежного зберігання чи експлуатації.

Суд також враховує, що акт огляду транспортного засобу, складений за результатами огляду пошкодженого автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , підписаний, зокрема, відповідачем, при цьому останнім не було висловлено жодних зауважень чи заперечень щодо зазначених у ньому відомостей, характеру та обсягу зафіксованих пошкоджень транспортного засобу.

Отже, на момент проведення огляду транспортного засобу відповідач погодився із зафіксованими в акті обставинами, а доказів на спростування зазначених у ньому відомостей чи доказів виникнення додаткових пошкоджень транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди відповідачем суду не надано.

Суд також не бере до уваги в якості належного доказу наданий стороною відповідача висновок експерта № 1606 за результатами проведення автотехнічного експертного дослідження, виконаного 20 березня 2024 року судовим експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. пров. М.С. Бокаріуса» Хоробрих П.М. на замовлення представника відповідача адвоката Мазюка С.О., оскільки, як убачається зі змісту зазначеного висновку, вихідними даними для проведення дослідження були лише пояснення водія транспортного засобу Audi A6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 45898 від 03 червня 2023 року, дані, вказані у заяві адвоката Мазюка С.О.

При цьому під час проведення зазначеного експертного дослідження не були враховані пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди водія транспортного засобу Toyota Land Cruiser, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що може впливати на повноту встановлення фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди та об`єктивність зроблених експертом висновків.

Крім того, з висновку експерта слідує, що адвокатом Мазюком С.О. експерту були надані вихідні дані, зокрема відстань, яку подолав автомобіль Audi A6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час виїзду з другорядної дороги до місця зіткнення, які відсутні у матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 953/4625/23 (провадження № 3/953/1911/23), оглянутої під час судового розгляду за клопотанням представниак позивача.

При цьому, зазначений висновок не спростовує належність та достовірність інших доказів, наданих позивачем на підтвердження розміру завданої шкоди, а тому суд не враховує його як доказ, що має значення для вирішення питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог у цій справі.

Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт настання страхового випадку, проведення відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також понесення витрат на його відновлення.

Судом встановлено, що ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування», виконуючи свої зобов`язання за договором страхування, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 343 525,70 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами. При цьому розмір зазначеної виплати не є довільно визначеним, а підтверджується сукупністю доказів, зокрема актом огляду транспортного засобу, ремонтною калькуляцією, рахунком на оплату, актом виконаних робіт та іншими матеріалами справи, які свідчать про фактичний обсяг необхідних ремонтних робіт та їх вартість.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем доведено як факт здійснення страхової виплати, так і розмір витрат, понесених у зв`язку з відновленням пошкодженого транспортного засобу, а надані докази у своїй сукупності підтверджують реальний розмір завданої шкоди.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» є достатньо обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача шкоду в порядку суброгації у розмірі 183 525 грн 70 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» шкоду в порядку суброгації у розмірі 183 525 (сто вісімдесят три тисячі п`ятсот двадцять п`ять) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - страхування» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Віді - страхування», код ЄДРПОУ: 35429675, юридична адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 03 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко